Галушко Наталія Анатоліївна. Особливості епідемічного процесу шигельозів в сучасних умовах і біологічні властивості їх збудників : дис... канд. мед. наук: 14.02.02 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2007. — 141арк. — Бібліогр.: арк. 123-141.
Анотація до роботи:
Галушко Н.А. Особливості епідемічного процесу шигельозів в сучасних умовах і біологічні властивості їх збудників. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 – епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2007.
Дисертацію присвячено вивченню еволюції ЕП шигельозів в Україні та мінливості біологічних властивостей їх збудників.
Вперше були показані особливості ЕП шигельозів у сучасних умовах: збільшення його прихованого компоненту на тлі зменшення маніфестної захворюваності, паралелізм ЕП шигельозів Зонне і Флекснера, підвищення захворюваності дітей відносно захворюваності дорослих. Зміни ЕП автор пов’язує зі змінами, які відбуваються на рівні паразитарної системи паразит - хазяїн, і, насамперед, у популяції паразита.
Проведено вивчення та порівняльний аналіз біологічних властивостей штамів шигел Зонне і Флекснера періодів 1944-1972 рр. (умовно – архівні) та 1997-2003 рр. (умовно – актуальні). Доведено, що актуальні штами шигел відрізняються від архівних підвищеною адгезивною і антилізоцимною активністю, більшою резистентністю до антибіотиків, температурного фактору, набором плазмід, що відображує більшу спроможність сучасних популяцій шигел до персистенції та переживання в оточуючому середовищі. Показано зменшення гемолітичної активності шигел Флекснера і збільшення стійкості до хлорвмісних дезінфектантів шигел Зонне. Отримані дані щодо зближення антилізоцимної, гемолітичної активності та адгезивних властивостей актуальних штамів шигел Зонне і Флекснера.
Визначені шляхи вдосконалення системи епідеміологічного нагляду за шигельозами: врахування прихованого компоненту ЕП шигельозів, постійний моніторинг біологічних властивостей циркулюючих штамів збудників з метою своєчасного виявлення змін, які можуть впливати на ЕП, поширення спектру властивостей, що вивчаються, перегляд температурних режимів пастеризації продуктів харчування, зокрема молока, корекція та постійний контроль режимів профілактичної та осередкової дезінфекції, введення контролю ефективності дезінфектантів на місцевих штамах шигел.
1. Еволюція ЕП шигельозів в Україні до 70-х років ХХ сторіччя супроводжувалася змінами їх етіологічної структури у бік зникнення високовірулентних і малостійких у довкіллі шигел Григор’єва-Шига і Штутцер-Шмітца, суттєвого обмеження менш вірулентних і більш стійких шигел Флекснера та широкого поширення низьковірулентних і високостійких шигел Зонне. У наступні роки й до теперішнього часу шигели Зонне і Флекснера залишилися основними видами збудників шигельозів; тривалого та значного домінування будь-якого виду шигел не спостерігалося.
2. В останнє десятиріччя спостерігався виражений паралелізм динаміки захворюваності на шигельози Флекснера і Зонне, що відобразилося у зближенні біологічних властивостей їх збудників. Так, більшість адгезинактивних ізолятів серед актуальних штамів як шигел Флекснера, так і шигел Зонне, на відміну від архівних штамів цих видів, виявляла середньоадгезивні властивості. При суттєвих розбіжностях у антилізоцимної активності архівних штамів шигел Зонне і Флекснера відмінності між антилізоцимною активністю актуальних штамів шигел цих видів достовірно відсутні. Зменшення у 4 рази частки культур із гемолітичною активністю серед актуальних штамів шигел Флекснера і відсутність штамів із гемолітичною активністю серед актуальних штамів шигел Зонне свідчить про зближення їх вірулентних властивостей.
3. Характерною рисою сучасного ЕП шигельозів є переважання його латентного компоненту над маніфестним. У структурі латентного ЕП найбільшу небезпеку становить значна кількість невиявлених осіб із шигельозною інфекцією, яка перебігає у них без видимих клінічних симптомів. Інтенсивні показники поширеності цих форм шигельозів у 2,5-5,5 рази перевищують інтенсивні показники захворюваності на маніфестні форми. Приховані форми шигельозів більш притаманні дорослому населенню. В останнє десятиріччя на тлі зниження маніфестної захворюваності на шигельози спостерігається тенденція до зростання прихованих форм. Латентний перебіг ЕП шигельозів частково обумовлено гіподіагностикою шигельозів у хворих із діареєю.
4. Встановлено зміни біологічних властивостей актуальних штамів шигел, які свідчать про їх здатність до персистенції: суттєве збільшення питомої ваги штамів шигел Зонне, здатних інактивувати лізоцим у його концентрації в агарі 2 та 5 мкг/мл, поява значної кількості штамів шигел Зонне і Флекснера з високою антилізоцимною активністю (10 мкг/мл); відсутність гемолітичної активності у шигел Зонне та її 4 х кратне зниження серед шигел Флекснера, збільшення частки адгезинактивних штамів шигел Зонне і Флекснера з 56,25% до 83,33% та з 40% до 95%, відповідно.
5. Виявлено зміни біологічних властивостей шигел, що вказують на збільшення їх стійкості до умов навколишнього середовища. Встановлено підвищену стійкість актуальних штамів шигел до температурного фактору: більше 80 % актуальних культур зберігали здатність до виживання після 45 хвилинного нагрівання при 70оС, у той час як архівні штами шигел у 96 % були чутливими до дії температури 70оС протягом 1 хвилини. Отримано дані щодо стійкості актуальних штамів шигел Зонне і Флекснера (54,7 і 83,9 % відповідно) до температури 90оС при експозиції 20 сек. Встановлено резистентність 32 % актуальних штамів шигел Зонне до рекомендованих режимів дезинфекції препаратами «Хлорамін» та «Хлорантоїн» при 100 % чутливості до цих дезінфектантів архівних штамів шигел .
6. Еволюційні перетворювання шигел у напрямку збільшення їх стійкості в оточуючому середовищі об’єктивно відображені у змінах плазмідного профілю та чутливості до антибіотиків. Встановлено збільшення у 2,2-4,6 рази частоти присутності у клітинах шигел дрібних плазмід розміром до 16 т.п.н., які є генетичними детермінантами різноманітних властивостей бактерій, у тому числі резистентності до ліків, коліциногенності та ін. Встановлено збільшення питомої ваги резистентних до антибактеріальних препаратів штамів у сучасних популяціях шигел Зонне і Флекснера, а також зростання ступеню резистентності актуальних штамів до антибактеріальних препаратів.
7. Особливості ЕП шигельозів і біологічних властивостей шигел відбивають прагнення паразитарної системи до саморегулювання під впливом зменшення активності механізму передачі збудника у нових умовах. Прихований перебіг ЕП і придбані біологічні властивості домінуючих популяцій збудника забезпечують зберігання його у природі як виду і потребують вдосконалення протиепідемічних заходів.
Практичні рекомендації
Зміни ЕП шигельозів і біологічних властивостей їх збудників потребують вдосконалення існуючої системи епідемічного нагляду у наступних напрямках:
- врахування інтенсивних показників поширеності шигельозної інфекції у практично здорових осіб, що були обстежені з профілактичною метою та за епідпоказами, при оцінці та прогнозуванні епідемічної ситуації;
- налагодження постійного моніторингу біологічних властивостей циркулюючих штамів шигел, встановлення діапазону їх динамічної мінливості та домінуючих варіантів збудників, які впливають на ЕП, розширення спектру властивостей, що вивчаються (в тому числі адгезивної, антилізоцимної, гемолітичної активностей, резистентності до антибіотиків, дезінфектантів та температури); використання отриманих даних при оцінці і прогнозуванні епідемічної ситуації та при проведенні епіддіагностики;
- урахування отриманих даних у визначенні режимів пастеризації продуктів харчування, зокрема молока;
- постійний контроль та корекція режимів профілактичної та осередкової дезінфекції; введення контролю ефективності дезінфектантів на місцевих штамах шигел; використання модифікованого нами метода дослідження чутливості мікроорганізмів до дезінфектантів, який не передбачає застосування тест-об'єктів та нейтралізаторів.
Публікації автора:
1. Галушко Н.А., Дьяченко А.Г., Шатило В.А., Дьяченко П.А., Липовская В.В. Эволюция эпидемического процесса шигеллезов во второй половине ХХ века на примере Сумской области// Вісник СумДУ. – 2003. – № 7 (53). – С.103 -114.
2. Галушко Н.А., Дьяченко А.Г., Кучма И.Ю., Шатило В.А., Волянский А.Ю., Руденко Л.М., Пасечник Т.О. Заболеваемость шигеллезами в Сумской области. 60 лет наблюдений// Сучасні інфекції. – 2003. – № 4. – С.40 - 49.
3. Галушко Н.А., Дьяченко А.Г. Характеристика эпидемического процесса шигеллезов в современных условиях// Вісник СумДУ. – 2003. – № 9 (55). – С. 31 - 42.
4. Галушко Н.А., Дьяченко А.Г. Составные части эпидемического процесса шигеллезов и проблемы эпидемиологического надзора и профилактики на современном этапе// Сучасні інфекції. – 2004. – № 1. – С. 36 - 47.
5. Галушко Н.А. Устойчивость к антибиотикам и температурному фактору шигелл, изолированных в Сумской области в 1996-2003 гг.// Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, № 3. – С.152 - 158.
7. Дьяченко А.Г., Руденко С.С., Галушко Н.А., Божко М.Г., Дьяченко П.А., Пасечник Т.О. Биологические свойства шигелл, изолированных в северо – восточном регионе Украины в 1996 – 2003 гг.// Анналы Мечниковского института, № 6 - 2004.
8. Галушко Н.А., Дьяченко А.Г., Чемич Н.Д., Дьяченко П.А. Антибиотикорезистентность шигелл и рациональная антибиотикотерапия шигеллезов// Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. – 2005. – № 2. – С. 71-75.
9. Галушко Н.А. Порівняльний аналіз чутливості до дезінфектантів сучасних і музейних штамі шигел.// Вісник СумДУ. – 2006. – № 2 (86). – С. 43 - 46.
10. Галушко Н.А. Сравнительный анализ адгезивных свойств современных и музейных штаммов шигелл// Вісник СумДУ. – 2005. – № 7 (79). – С.158 - 162.
11. Зарицкий А.М., Фильчаков И.В., Вышнякова А.В., Галушко Н.А. Формирование доминантных популяций возбудителей кишечных инфекций и их влияние на эпидемический процесс// Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2006. – №. 6. – С.245 - 246.
12. Галушко Н.А., Липовська В.В., Дьяченко А.Г. Фенотипова мінливість шигел як основа і показник еволюції епідемічного процесу шигельозу// Матеріали VII з’їзду інфекціоністів України «Інфекційні хвороби – загальномедична проблема».– 26 - 29.09.2006. – С.137 - 139.
13. Галушко Н.А., Липовська В.В., Дьяченко А.Г. Порівняльний аналіз чутливості до антибіотиків та дезінфектантів сучасних і музейних штамів шигел// Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2006. – №.6. – С.242-243.
14. Галушко Н.А., Дьяченко А.Г. Резистентность к бактериальним препаратам энтеробактерий рода шигелл, изолированных в 1996-2003 гг.// Матеріали ХІV з’їзду мікробіологів, епідеміологів та паразитологів. Полтава, 2005. – С.109 - 110.
15. Зарицький А.М., Фільчаков І.В., Галушко Н.А. Проблеми еволюції інфекцій з відкритою паразитарною системою.// Матеріали науково-практичної конференції «Вчення Л.В.Громашевського в сучасних умовах боротьби з інфекційними хворобами», Київ – 12-13 жовтня 2006.
