Анотація до роботи:

Волошина І.М. Особливості добового профілю артеріального тиску, центральної, церебральної гемодинаміки, стану автономної нервової системи та їх медикаментозна корекція у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією екстракраніальних артерій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, 2005.

Дисертація присвячена вивченню особливостей перебігу артеріальної гіпертензії, церебральної гемодинаміки та стану автономної нервової системи у хворих з патологією екстракраніальних артерій з метою підвищення ефективності лікування. Встановлено, що для хворих з недостатнім кровопостачанням головного мозку характерним є наявність нічної гіпертонії, що спостерігається у 22% випадків, та значне ремоделювання судинної стінки з супутньою дисфункцією ендотелію. Перебіг артеріальної гіпертензії та варіабельність серцевого ритму у цих хворих в значній мірі залежить від топографічної локалізації стенотичних уражень.

Встановлено, що функціональний стан автономної нервової системи при наявності патології екстракраніальних артерій порушується в 68,3% випадків та характеризується зниженням барорефлекторної чутливості, гіпореактивністю усіх відділів автономної нервової системи, вираженою стабілізацією серцевого ритму протягом доби. Вегетативна реактивність при ГХ ІІ ст. виявляється підвищеною або нормальною.

В результаті проведеного дослідження показані особливості впливу периндоприлу та амлодіпіну на добову динаміку АТ та стан церебральної гемодинаміки, доведена доцільність призначення антагоністу кальцію для лікування АГ, асоційованої з патологією ЕКА, а периндоприлу – для лікування ГХ ІІ стадії без порушень мозкового кровотоку.

1. У дослідженні вирішене конкретне наукове завдання внутрішніх хвороб щодо оцінки стану автономної нервової системи, особливостей порушень добового профілю артеріального тиску, церебральної гемодинаміки у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією сонних і хребтових артерій, та показані шляхи їх медикаментозної корекції периндоприлом та амлодіпіном.

2. Артеріальна гіпертензія характеризується наявністю патологічних добових ритмів артеріального тиску; частота „нічної гіпертонії” у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією екстракраніальних артерій, становить 22%, а у хворих на гіпертонічну хворобу - 7%.

3. Локалізація стенотичних уражень визначає ритмологічні характеристики, а саме: патологічний кровоплин в хребтових артеріях асоціюється з вищими рівнями артеріального тиску та його варіабельності, а стенози сонних артерій – з порушенням добових ритмів артеріального тиску та інверсією активності автономної нервової системи.

4. Регуляція серцевого ритму в найбільшій мірі пригнічується при комбінованих стенозах екстракраніальних артерій та при стенотичних ураженнях хребтових артерій.

5. Сумарний об’ємний мозковий кровоток у хворих з патологією екстракраніальних артерій складає 631 мл/хв., що є вірогідно нижчим, ніж у практично здорових осіб (851 мл/хв.) та хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії (876 мл/хв.).

6. Перебіг артеріальної гіпертензії у хворих з патологією екстракраніальних артерій в 68,3% випадках супроводжується синдромом вегетативної дистонії з тотальним пригніченням варіабельності серцевого ритму, гіпореактивністю усіх ланок автономної нервової системи та порушенням її циркадної ритмічності, тоді як при гіпертонічній хворобі автономна дисфункція діагностується у 28,3% пацієнтів, а вегетативна реактивність виявляється підвищеною або нормальною з відносним домінуванням симпатичної активності, переважно в денний період.

7. У хворих з патологічним церебральним кровоплином перебіг артеріальної гіпертензії залежить від ступеня ремоделювання артерій: збільшення товщини інтимо-медіального сегмента загальної сонної артерії асоціюється з підвищенням середньодобових рівнів систолічного та діастолічного артеріального тиску (r=+0,69; r=+0,63), денної варіабельності систолічного артеріального тиску (r=+0,58) та ступенем нічного зниження систолічного артеріального тиску (r = - 0,47).

8. Порушення добової динаміки артеріального тиску супроводжується зменшенням фракції викиду лівого шлуночка (r=0,45 в першій групі спостереження, r=0,51 – в другій) та порушенням діастолічної функції серця, а підвищення активності симпатичної ланки автономної нервової системи асоціюється зі збільшенням кінцево–систолічного об’єму лівого шлуночка (r=0,35; r=0,49).

9. Периндоприл і амлодіпін вірогідно знижують артеріальний тиск у всіх хворих з артеріальною гіпертензією, зменшують підвищену варіабельність, особливо у пацієнтів з “нічною гіпертонією”, сприяючи досягненню „цільового” артеріального тиску у 93,3% й 96,7% хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії та у 80% й 90% пацієнтів з патологією екстракраніальних артерій.

10. Антигіпертензивні препарати неоднозначно впливають на церебральну гемодинаміку: амлодіпін збільшує мозкову перфузію у хворих з патологією екстракраніальних артерій та не впливає на об’ємну швидкість мозкового кровотоку у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії; периндоприл не погіршує сумарну перфузію головного мозку у всіх хворих з артеріальною гіпертензією, причому виявляє суттєвіше відновлення механічної функції ендотелію порівняно з амлодіпіном.

Публікації автора:

1. Волошина І.М. Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску та варіабельності серцевого ритму у хворих на цереброішемічну форму артеріальної гіпертензії // Запорож. мед. журн.-2004.-№4.-С.103-106.

2. Визир В.А., Волошина И.Н. Диагностическое значение вариабельности сердечного ритма у больных артериальной гипертензией: современное состояние проблемы и нерешенные вопросы // Запорож. мед. журн.-2003.-Т.1, №6.-С.47-49. (Автором самостійно проведений аналіз літератури, клінічне обстеження хворих, аналіз результатів).

3. Визир В.А., Волошина И.Н., Заика И.В. Особенности вегетативной регуляции сердечного ритма у больных артериальной гипертензией // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики.-Запоріжжя, 2003.-Вип.11.-С.168-176. (Автор самостійно виконала клінічне й інструментальне обстеження хворих, статистичну обробку даних, готувала статтю до друку).

4. Візір В.А., Волошина І.М., Демиденко О.В., Приходько І.Б. Порівняльна оцінка впливу ніфедіпіну – ретард та амлодіпіну на показники добового профілю артеріального тиску, структурно – функціональний стан серця і великих судин у хворих на гіпертонічну хворобу // Мед. перспективи.-2005.-Т.1; №1.-С.45-50. (Автором особисто проведене добове моніторування артеріального тиску у всіх хворих, проаналізовано показники варіабельності серцевого ритму, здійснено статистичну обробку даних, підготовлено статтю до друку).

5. Волошина І.М. Зв’язок між плазмовим вмістом ендотеліну-1 і процесами ремоделювання серця і артерій у хворих на артеріальну гіпертензію // Матеріали міжнарод. наук. – практ. конф. молодих вчених “Вчені майбутнього”. –Одеса, 2002.-С.60.

6. Voloshyna I. Relationship between nocturnal blood pressure decline abnormality and vascular remodeling progression // Abstr. 2^nd Medical Scientific Conference for Students and Young Doctors.- Pleven, - 2003.-P.69.

7. Волошина І.М. Добовий профіль артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію, асоційовану з оклюзійно – стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій // Матеріали 58 наук. – практ. конф. студентів та молодих вчених Національного медичного ун-ту ім. О.О. Богомольця з між народ. участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”.-Київ, 2003.-С.135.

8. Волошина І. Вплив периндоприлу на добовий профіль артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію // Матеріали VIII Міжнарод. мед. конгресу студентів і молодих учених.-Тернопіль, 2004.-С.10.

9. Визир В.А., Березин А.Е., Волошина И.Н. Нарушение вариабельности сердечного ритма как маркер автономной дисфункции у больных артериальной гипертензией, ассоциированной с окклюзионно – стенотическими поражениями брахиоцефальных артерий // Вісн. Харківського нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна.-2003.-№581.-С.41-42. (Автор особисто здійснював аналіз варіабельності серцевого ритму, проводив статистичну обробку отриманих даних, готував тези до друку).

10. Візір В.А., Волошина І.М. Вплив периндоприлу на добові циркадні коливання варіабельності ритму серця та артеріального тиску у пацієнтів з гіпертонічною хворобою // Матеріали Укр. наук. – практ. конф. “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми”.-К.,-2004.-С.39. (Автором вивчено вплив інгібітору АПФ на показники добового моніторування артеріального тиску, самостійно здійснено аналіз отриманих даних, статистичну обробку, підготовлено тези до друку).

11. Пат. 69271 А Україна, МПК А61К31/00. Спосіб лікування цереброішемічної форми артеріальної гіпертензії / Візір В.А., Волошина І.М., Деміденко О.В. (Україна). - №20031212274; Заявл. 24.12.2003; Опубл. 16.08.2004, Бюл.№4.