Анотація до роботи:

Майко М.O. Особливості діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.

Роботу присвячено удосконаленню методів діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології на підставі сучасних технологій, підвищенню ефективності терапії.

Під спостереженням перебували 147 вагітних жінок, з них 117 з патологією щитоподібної залози (основна група), у тому числі 61 вагітна з автоімунним тиреоїдитом, 56 вагітних з дифузним токсичним зобом; 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Визначено роль зміни рівнів естріолу та плацентарного лактогену в динаміці гестації, дисліпідемії, зростання активності ПОЛ і АОСЗ у розвитку ХПН при тиреоїдній патології. При доплерометричному дослідженні виявлено достовірне підвищення індексів периферичного судинного опору в маткових артеріях та артеріях пуповини плоду. Диференційований підхід до терапії хронічної плацентарної недостатності при захворюваннях щитоподібної залози дозволив пролонгувати вагітність з успішним виходом для плоду.

У дисертації подано нове вирішення наукової задачі, суть якої полягає в удосконаленні методів діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології, а також у підвищенні ефективності терапії.

1. Діагностичними критеріями розвитку первинної плацентарної недостатності у вагітних з патологією ЩЗ слід вважати зміни рівня естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену в динаміці гестації; в ранній термін вагітності інформативним показником є рівень хоріонічного гонадотропіну.

2. При хронічній плацентарній недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією спостерігається інтенсифікація процесів ПОЛ і зниження АОСЗ, найбільш виражених при автоімунному тиреоїдиті.

3. Впродовж усього періоду гестації у вагітних з тиреоїдною патологією мало місце порушення ліпідного обміну, що виявляло себе в підвищенні рівня холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ і ЛПДНЩ (p<0,05) при автоімунному тиреоїдиті та зниженні цих покаників при дифузному токсичному зобі.

4. Ультразвукові особливості ФПК у вагітних основної групи полягають у передчасному дозріванні плаценти (14,6% при АІТ; 8,9% при ДТЗ), кальцинуванні (19,7% при АІТ; 12,5% при ДТЗ), розширення міжворсинчастого простору (22,9% при АІТ; 16,1% при ДТЗ), інфарктах (16,4% при АІТ; 10,7% при ДТЗ) і нерівномірному рості плоду, що обумовлено функціональною неповноцінністю плаценти.

5. У вагітних із захворюваннями ЩЗ виявлені патологічні показники кровотоку в спіральних артеріях навіть при відсутності порушень гемодинаміки в основному стовбурі маткової артерії, вірогідне підвищення індексів периферичного судинного опору в маткових артеріях та в артеріях пуповини, що може слугувати прогностичною ознакою хронічної плацентарної недостатності.

6. Порівняльний аналіз кардіотокографічних даних свідчив про хронічну гіпоксію плоду у 39,2±0,9% вагітних з автоімунним тиреоїдитом і у 27,3±2,1% вагітних із дифузним токсичним зобом.

7. Біофізичний профіль плоду є об'єктивним критерієм оцінки внутрішньоутробного стану плоду й ступеня компенсації плацентарної недостатності. Прогностично найбільш важливим у вагітних з тиреоїдною патологією є зниження до 0–1 бала таких показників, як НСТ, ДРП (80–85% інформативності), РА, Т (90–95% інформативності).

8. Застосування в комплексному лікуванні вагітних з тиреоїдною патологією препарату -ліпоєвої кислоти – берлітіону – сприяє поліпшенню мікроциркуляції, пригніченню процесів ПОЛ та активації АОСЗ.

9. Впровадження в практику диференційованого підходу до методів терапії хронічної плацентарної недостатності при захворюваннях щитоподібної залози дозволило народити життєздатних дітей у 88,5% пацієнток з АІТ і в 91,1% – із ДТЗ.

Публікації автора:

1. Майко М.О. Діагностика і лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. – № 2. – С. 109–114.

2. Майко М.О. Оценка состояния фетоплацентарной системы при тиреоидной патологии // Український медичний альманах. – Луганськ. – 2006. – Том 9, №2. – С.90–92.

3. Майко М.О. Состояние антиоксидантного статуса при плацентарной недостаточности у беременных с заболеваниями щитовидной железы // Запорожский медицинский журнал.– 2006. – № 3. – С.28–31.

4. Щербаков В.Ю., Хомета А.Б., Майко М.А. Состояние микробиоценоза урогенитального тракта у беременных с невынашиванием и аутоиммунной патологией // Український медичний альманах. – Луганськ. – 2005. – Том 8, №1 (додаток) – С.91–94. Автор провів аналіз та узагальнення результатів, оформлення статті.

5. Щербаков А.Ю., Майко М.А. Роль процессов перекисного окисления липидов и липидного обмена в развитии плацентарной недостаточности при тиреоидной патологии // Український медичний альманах. – Луганськ. – 2006. – Том 9, №2. – С.206–209. Автор провів обстеження вагітних, статистичну обробку отриманих матеріалів, підготував текст для друку.

6. Щербаков В.Ю., Майко М.О., Щербаков А.Ю. Спосіб прогнозування невиношування вагітності при автоімунних порушеннях. Пат. України №10781,U. Заявл. 21.06.2005; Опубл. 15.11.2005. – Бюл. Промислова власність. – 2005. – № 11. Автор провів аналіз матеріалів, та узагальнення результатів.

7. Майко М.О. Бердіков І.О. Оцінка ефективності фітотерапії в комплексному лікуванні хронічної варикозної хвороби у вагітних з невиношуванням // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини. Матеріали науково-практичної конференції молодих учених, 22 листопада 2005 року. – Харків, 2005. – С. 116. Автор провів обстеження та лікування вагітних, узагальнення результатів та оформлення статті.