Анотація до роботи:

ЗУБОК Д.І. Особливості діагностики, клініки та підходи до хірургічного лікування хронічних періодонтитів та прикореневих кіст у дітей та дорослих. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2002.

У роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, пов'язаної з поліпшенням методів хірургічного лікування хронічних періодонтитів і прикореневих кіст у хворих різних вікових груп шляхом удосконалення діагностики, оперативних методик і диференційованого застосування остеопластичних матеріалів.

Обстежено та прооперовано 185 дорослих і 24 дитини з хронічними деструктивними процесами в колокореневій кістці запального походження. Вивчено вікові особливості клінічного перебігу хронічних періодонтитів зубів і одонтогенних кіст щелеп у дорослих і дітей.

Досліджено співвідношення клінічних, рентгенологічних і морфологічних ознак патологічного процесу в періапікальних тканинах у хворих із хронічними періодонтитами і прикореневими кістами, що дозволяє об'єктивно оцінювати характер перебігу і розміри зони деструкції кісткової тканини. Визначено оптимальний метод рентгенологічного дослідження для виявлення деструктивних змін кісткової тканини в колокореневій ділянці.

Удосконалено метод хірургічного лікування прикореневих кіст, який дозволяє відновити функцію зубів, зберігаючи їхню анатомічну форму. Визначено показання до вибору методу хірургічного лікування прикореневих кіст у хворих різних вікових груп.

Обґрунтовано доцільність диференційованого застосування остеопластичних матеріалів на основі гідроксилапатиту та колагену для заповнення кісткових дефектів щелеп при хірургічному лікуванні хронічних періодонтитів і прикореневих кіст, включаючи кісти, що проникають у верхньощелепний синус і порожнину носа.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, пов'язаної з поліпшенням методів хірургічного лікування хронічних періодонтитів і прикореневих кіст у хворих різних вікових груп шляхом удосконалення діагностики, оперативних методик і диференційованого застосування остеопластичних матеріалів.

1. Утворенню зубовмісних кіст у дитячому віці сприяють запальні зміни в періодонті тимчасових зубів і подальше включення зачатків постійних зубів у зону деструкції кісткової тканини. Найбільш ефективним методом профілактики утворення прикореневих кіст постійних зубів є своєчасне раціональне консервативно-хірургічне лікування хронічних запальних процесів навколо верхівкі кореня зуба.

2. Вивчення інформативності клінічних, рентгенологічних і морфологічних показників при хронічних періапікальних запальних процесах показало відсутність чітких рентгенологічних критеріїв для точної патоморфологічної ідентифікації захворювання. Найбільш точною в плані визначення дійсних розмірів зони деструкції кісткової тканини при хронічних періапікальних запальних процесах є ортопантомографія.

3. Показник збігу клінічних і патоморфологічних діагнозів у групі хворих із клінічним діагнозом "радікулярна кіста" зростає до 89 %, а у групі з гранульомами становить 52 %. Таким чином, найбільш доцільним є клінічне виділення "гранульом" і "кіст". Однак при цьому ефективність клінічного розпізнавання різних форм деструктивних періапікальних змін залишається досить низкою.

4. При лікуванні прикореневих кіст, які проникають у верхньощелепну пазуху і порожнину носа, та при відсутності у слизовій оболонці пазухи змін, потребуючих проведення радикальної гайморотомії, найбільш раціональним методом хірургічного лікування є кістектомія з заповненням кісткового дефекту остеопластичним матеріалом "Коллапан-Л" без деформування контрапертури з порожниною носа.

5. У разі загостреного перебігу хронічного періодонтиту і прикореневих кіст щелеп дефекти кісткової тканини, що утворилися після операційного видалення вогнищ деструкції, доцільно заповнювати остеопластичними композитними матеріалами на основі гідроксилапатиту і колагену з додаванням антибіотиків – доксіцикліну, кліндаміцину, ципрофлоксацину і офлоксацину чи комбінації метронідазол-гентаміцин, метронідазол-цефазолін у пропорціях, що співпадають з терапевтичними дозами вказаних препаратів.

Публікації автора:

1. Зубок Д.И. Клинико-рентгенологические особенности хронических периодонтитов и околокорневых кист// Вісник стоматології. – 2001. - № 3. – С. 14-17.

2. Зубок Д.И., Даниленко А.И. Клинико-морфологические особенности периапикальных деструктивных процессов// Вісник стоматології. – 2001. - № 4. – С. 32-34. (Автором проведено збір клінічного матеріалу, його аналіз, написання первинного тексту й оформлення статті).

3. Зубок Д.И. Подходы к антибактериальной терапии на этапах планирования и проведения хирургического лечения хронических периодонтитов и околокорневых кист// Современная стоматология. – 2001. - № 4. – С. 78-81.

4. Зубок Д.І. Реабілітація хворих з хронічними періапікальними деструктивними процесами// Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. – 2002. - № 1. – С. 37-43.