Анотація до роботи:

Світлицький А. О. Особливості будови клубової і сліпої кишок новонароджених після внутрішньоплідної дії антигенів (анатомо-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. - Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України. – Сімферополь, 2008.

Дисертація присвячена виявленню і вивченню особливостей формування структур клубової і сліпої кишки у щурів в ранньому постнатальному періоді, після внутрішньоутробної антигенної стимуляції. Встановлені морфологічні закономірності становлення клубової і сліпої кишки у новонароджених білих щурів, як в нормі, так і після введення антигену.

Показано, що внутрішньоплідне введення антигену приводить до збільшення числа лімфоцитів, особливо PNA+ - лімфоцитів, клітин з фігурами мітозу, кількість яких в епітелії слизової кишки зростає та зменьшення кількості келихоподібних кітин. Виявлені зміни супроводжуються збільшенням висоти слизової оболонки та збільшенням довжини органу.

У дисертаційній роботі наведено рішення конкретної наукової задачі з нормальної анатомії відносно будови тонкої й товстої кишок, лімфоїдної тканини, асоційованої з ними, та доведений взаємозв'язок між становленням оболонок кишок і вмістом в них лімфоцитів в ранньому постнатальному періоді, що відображає морфогенетичний вплив PNA⁺-лімфоцитів на формування структур слизової оболонки кишки.

1. У тварин, що отримували антиген, на 1-3-ю добу життя спостерігається збільшення довжини як тонкої (188,3±5,3 мм – у експериментальних новонароджених тварин, 109,7±21,7 мм – у інтактних), так і товстої кишки (23,2±6,6 мм та 14,3±5,9 мм, відповідно) в порівнянні з інтактними тваринами; тенденція до збільшення розмірів зберігається до 45-ої доби. У новонароджених тварин, яким внутрішньоплідно вводили антиген, виявлено збільшення висоти ворсинок слизової в тонкій кишці до 194,2±10,4 мкм проти 178,2±8,1 мкм у інтактних й складок слизової в товстій кишці в порівнянні з інтактними тваринами.

2. Серед епітелію слизової оболонки клубової кишки міжепітеліальні лімфоцити представлені переважно малими лімфоцитами. Кількість лімфоцитів прогресивно збільшується протягом перших двох місяців життя у тварин усіх груп, але ці зміни більш виражені у тварин після введення антигену (в тонкій з 1,4±0,22 на 1-у добу до 4,2±0,1 на 60-у добу; в товстій кишці з 1,2±0,1 на 1-у добу до 3,2±0,1 на 60-у). Після 14-ої доби спостерігається тенденція до збільшення вмісту лімфоцитів в епітелії слизової товстої та тонкої кишок. В епітелії слизової оболонки сліпої та висхідної ободової кишки кількість лімфоцитів прогресивно зростає після народження протягом першого тижня, потім відбувається відносне зниження вмісту лімфоцитів. З 14 - 21-ої доби спостерігається прогресивне збільшення їх кількості до шістдесятої доби після народження.

3. У підслизовій основі тонкої й товстої кишки вміст лімфоцитів вищий, ніж в епітелії слизової оболонки. Кількість лімфоцитів збільшується швидше, ніж в слизовій, досягаючи максимальних значень на 14-21 добу, після чого поступово зменшується до 60-ої доби.

4. В популяції лімфоцитів тонкої та товстої кишки, тварин обох груп виявлені імунологічно незрілі лімфоцити з рецепторами до лектину арахісу (PNA⁺), їх кількість максимальна після народження та в тварин що отримували антиген більша (1,42±0,36 на умовній одиниці площі – в тонкій кишці, 1,24±0,32 в товстій кишці) в порівнянні з інтактними тваринами (0,76±0,24 та 0,93±0,36 , відповідно).

5. Кількість SBA⁺ - В-лімфоцитів відносно стабільна в перші два тижні після народження, після 14-ої доби відзначається збільшення їх кількості в 1,5 - 2 рази, досягаючи максимуму на 30 – у добу. При цьому їх кількість в тварин що отримували антиген становила 0,56±0,28 на умовній одиниці площі – в тонкій кишці, 0,62±0,28 в товстій кишці, що більше в порівнянні з інтактними тваринами (0,41±0,24 та 0,49±0,14, відповідно).

6. Після введення антигену на тлі збільшення кількості лімфоцитів підвищується співвідношення епілеліоцит / лімфоцит до 23:1 проти 38:1 у інтактних в тонкій кішці та 29:1 проти 37:1 в товстій кішці, відповідно, що в подальшому супроводжується змінами клітинного складу слизової оболонки та підслизової основи тонкої й товстої кишки: в слизовій збільшується кількість клітин з фігурами мітозу, змінюється динаміка келихоподібних клітин; у підслизовій основі – збільшується вміст клітин з фігурами мітозу, фібробластів, а також рихлої сполучної тканини.

7. Динаміка клітинного складу оболонок товстої та тонкої кишки у тварин після антигенної дії супроводжуються функціональними змінами: збільшується синтетична активність келихоподібних клітин, епітеліоцитів крипт слизової оболонки, фіброцитів підслизової основи, що визначається великим вмістом в них діастазостабільних глікопротеїдів та глікогену, глікозаміногліканів WGA⁺ речовин.

Публікації автора:

1. Волошин М. А. Внутриутробное введение антигена как модель для изучения симптомокомплекса висцеромегалии / М.А. Волошин, Е.А. Григорьева, М.С. Щербаков, М.Б. Вовченко, А.А. Светлицкий, С.В. Чугин // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. – Том 9. - № 3. - ч. 4. - С. 41-44. (Здобувачем проведено набір матеріалу, дослідження дії антигену на формування тонкої кишки, аналіз даних.).

2. Светлицкий А.А. Морфологические изменения стенки тонкой кишки крыс в постнатальной периоде, после внутриутробного введения антигена / А. А. Светлицкий // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 5 (38). - Том 1 – С. 9-13.

3. Світлицький А.О. Зміни динаміки клітинного складу слизової оболонки висхідної ободової кишки щурів в постнатальному періоді після внутрішньоплідного антигенного впливу / А.О. Світлицький // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2007. - №2 (7). - С. 46-48.

4. Волошин М.А. Изменения клеточного состава подслизистой основы слизистой оболочки подвздошной кишки крыс в раннем постнатальном периоде после внутриутробного антигенного воздействия / М.А. Волошин, А.А. Светлицкий // Вісник Морфології. - 2007. - № 13 (2). - С. 278-281. (Здобувачем проведено набір матеріалу, дослідження клітинного складу підслизової основи тонкої кишки, аналіз даних.).

5. Волошин М.А. Особенности динамики PNA+ и SBA+ - лимфоцитов в структурах илеоцекального угла в раннем постнатальном периоде у животных после антигенного воздействия / М.А. Волошин, А.А. Светлицкий // Український морфологічний альманах. - 2008. - Том 6. - № 1. - С. 153-155. (Здобувачем проведено набір матеріалу, дослідження клітинного складу підслизової основи тонкої кишки, аналіз даних.).

6. Волошин Н.А. Висцеромегалия новорожденных, морфологические аспекты / Н.А. Волошин, Е.А. Григорьева, М.С. Щербаков, М.Б. Вовченко, А.А. Светлицкий // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчя з дня заснування ХДМУ, м. Харків, 17-18 січня 2005 р. – Харків: ХДМУ. - 2005. - С. 123. (Здобувачем проведено набір матеріалу, дослідження дії антигену на формування тонкої кишки, аналіз даних).

7. Світлицький А.О. Особливості будови кишківника новонароджених після внутрішньоплідної дії антигену / А.О. Світлицький // Матеріали V Науково-практичної конференції з міжнародною участю ”Молодь – медицині майбутнього”. - Дніпропетровськ. - 2005. - С. 8.

8. Svetlitsky A.A. The relative characteristic of changes of a muscular coat of large and small intestine of rats after antigen’s intra-uterine introduction/ A.A. Svetlitsky // Матеріали National Sceintific Conference ”Actual problems of fundamental and clinical medicine”. - Luhansk. - 2006. - С. 125.

9. Светлицкий А.А. Особенности формирования толстой и тонкой кишки новорожденных крыс после внутриутробного антигенного воздействия / А.А. Светлицкий // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. – Випуск XIV. - Запоріжжя. - 2005. - С. 202-206.

10. Волошин М.А. Внутрішньоутробне введення антигенів – модель для вивчення ролі лімфоцитів в процесах морфогенезу внутрішніх органів / М.А. Волошин, О.А. Григор’єва, О.Г. Кущ, М.Б. Вовченко, А.О. Світлицький, С.В. Чугин// Запорожский медицинский журнал. - 2005. - № 3 (30). – С. 25. (Здобувачем проведено введення антигену, набір матеріалу, дослідження дії антигену на формування тонкої кишки, аналіз даних, підготовка матеріалів до публікації. ).

11. Волошин М.А. Внутриутробная антигенная стимуляция как модель для изучения морфогенеза органов / М.А. Волошин, Е.А. Григорьева, М.С. Щербаков, О.Г. Кущ, М.Б. Вовченко, А.А. Светлицкий, С.В. Чугин // Морфологические ведомости. - Уфа, 2006. - № 1-2, приложение №1. - С. 57-59. (Здобувачем проведено набір матеріалу, дослідження особливостей формування тонкої та товстої кишок, аналіз даних.).