У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення особливостей розвитку ґрунтотворного процесу за різними технологіями обробітку і обґрунтовано застосування нульового обробітку. Результати дослідження мають значення для використання нульового обробітку при вирощуванні польових культур. 1. Встановлено, що за нульовим обробітком створюються умови, необхідні для розвитку акумулятивного ґрунтотворного процесу. 2. Щільність будови чорнозему звичайного малогумусного легкоглинистого дещо збільшується за нульовою технологією обробітку порівняно з традиційною технологією обробітку. Рівноважна щільність орного шару ґрунту за нульовим обробітком при вирощуванні кукурудзи складала 1,11 г/см3, тоді як за технологією традиційного обробітку - 1,04 г/см3, під озимою пшеницею відповідно 1,15 г/см3 та 1,05 г/см3..Тобто вона знаходиться в межах оптимальних параметрів і не погіршує умов розвитку рослин. 3. Критичної твердості (2,5 МПа) орний шар ґрунту за нульовим обробітком в наших дослідах не мав (твердість ґрунту під кукурудзою - 1,7 МПа, ґрунт під озимою пшеницею - 1,2 МПа). Це свідчить про придатність чорнозему звичайного для нульового обробітку за цим показником. 4. Технологія нульового обробітку не створює умов для погіршення структурно-агрегатного складу ґрунту порівняно з контролем й істотно не впливає на вміст агрономічно цінної фракції та водостійких агрегатів ґрунту. 5. Проведені дослідження показали, що нульова технологія обробітку з великою кількістю мульчі здатна підтримувати високу протидефляційну стійкість ґрунту і зберігає високий вміст вологи у верхньому шарі ґрунту, тим самим створює надійний захист його від дефляції. При невеликій кількості рослинних решток виникає ризик прояву вітрової ерозії. За традиційною технологією обробітку цей ризик максимальний. 6. В умовах Донбасу, коли волога є одним з головних факторів, що обмежує врожай, режим вологи ґрунту за нульовим обробітком складається більш сприятливо порівняно з традиційним. Особливо важливим є присутність рослинних решток на поверхні ґрунту за нульовим обробітком. За нульовою технологією обробітку з 100 відсотковим проективним покриттям рослинними рештками, запаси вологи навіть під час цвітіння кукурудзи (критичний період розвитку культури) були в шарі 0-20 в 3,3, а в 1,5 метровій товщі - в 1,5 рази більшими, ніж за традиційною технологією обробітку. 7. Заміна традиційної технології обробітку нульовою призводить до зниження температури орного шару ґрунту в теплий період, що визначається перед усім умовами акумуляції та переносу тепла в ґрунті. Відсоток рослинних решток на поверхні чорнозему звичайного малогумусного легкоглинистого має більший вплив на температуру ґрунту та на тепловий потік в ґрунті, ніж його теплофізичні властивості. Температурний режим ґрунту за нульовою технологією обробітку за своїм характером наближається до температурного режиму цілинних аналогів. 8. За нульовим обробітком біогенність шару 0-40 см зростає, створюються кращі умови для розвитку мікроорганізмів, що підтверджується більшою чисельністю грибів та актиноміцетів, тобто родючість ґрунту підвищується. 9. Накопичення поживних речовин у верхньому 0-10 см шарі ґрунту за нульовою технологією обробітку характерне для акумулятивного грунтоутворення. Навесні, перед початком польових робіт, у середньому за 3 роки вміст рухомого фосфору в шарі 0 -10 см був 12,1 мг/100 г за нульовим обробітком проти 9,6 мг/100 г за традиційним, вміст обмінного калію за нульовим 16,8 мг/100 г, а за традиційним - 12,3 мг/100 г. Отже, за нульовим обробітком фосфорний та калійний режими є більш сприятливими ніж за традиційним обробітком. Азотний режим істотно не відрізняється за варіантами. Високий вміст фосфору та калію може бути об'єктивною основою збільшення внесення азоту за нульовим обробітком для досягнення оптимального співвідношення між цими елементами 10. Встановлено, що за нульового обробітку значення ОВП мають тенденцію до зниження порівняно з традиційним через більш ущільнений верхній шар ґрунту. 11. На просапних культурах під час переходу від технології з полицевим обробітком до нульової збільшується чисельність бур'янів. На варіанті з нульовою технологією обробітку починається інтенсивна зміна видів бур'янів з однорічних на багаторічні. За цим обробітком збільшується видова різноманітність бур'янів. Акумуляція у верхньому шарі ґрунту основної маси насіння бур'янів створює умови для інтенсивного проростання та сильної забур'яненості за нульовим обробітком. Ці фактори створюють серйозну перешкоду для широкого впровадження нульового обробітку в Україні і потребують подальших досліджень. 12. Після 4 років застосування нульової технології обробітку не змінився характер розташування кореневої системи кукурудзи в ґрунті порівняно з традиційною технологією обробітку. Розвиток надземної частини кукурудзи був кращим за традиційним обробітком, а озимої пшениці - за нульовим обробітком. Урожайність кукурудзи за нульовою технологією обробітку була нижчою за контроль (відповідно 20,8 ц/га і 25,3 ц/га ), а озимої пшениці вищою за нульовою технологією обробітку (27,4 ц/га проти 26,0 ц/га на контролі ) 13. Енергетична ефективність вирощування озимої пшениці за нульовою технологією обробітку була на 21% вищою, а собівартість - на 12% нижчою в порівнянні з традиційною, що за вищої врожайності свідчить про енергетичну та економічну вигідність вирощування озимої пшениці за нульовою технологією обробітку і можливість широкого впровадження в виробництво. Економія витрат (у тому числі енергетичних) не змогла перекрити вартість гербіцидів, які було використано на кукурудзі за нульовою технологією обробітку. Отже, нижча врожайність та більша витратність (на 25%) роблять вирощування кукурудзи на зерно за нульовим обробітком в умовах Степу Донбасу економічно недоцільним. 14. Нульовий обробіток більше відповідає умовам акумулятивного ґрунтотворного процесу в агроекосистемах і створює сприятливі умови для сільськогосподарських культур за рахунок зменшення втрат гумусу, збереження запасів вологи, кращого захисту ґрунту від дефляції та покращання агрофізичного стану ґрунту. | 