Анотація до роботи:

Задорожний В.З. Особливості агресивної поведінки підлітків з розладами особистості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей виникнення та проявів агресії у підлітків з розладами особистості. Для дослідження використовувались критерії МКХ-10, тести Басса-Даркі, шкала самооцінки Спілбергера-Ханіна, шкала особистісних проявів тривоги Тейлор, метод напівструктурованого інтерв’ю. Для з’ясування біологічних закономірностей функціонування гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі та вивчення їх ролі у генезі агресивних форм поведінки імуноферментним методом визначали вміст у сироватці крові: рилізинг-фактору лютеїнізуючого гормону, лютеїнізучого гормону, фолікулостимулювального гормону, андростендіону, дегідроепіандростерону сульфата і тестостерону. Досліджена роль впливу відеопродукції та комп’ютерних ігор на виникнення і особливості проявів агресивної поведінки підлітків з розладами особистості. Запропоновані загальні методи корекції підліткової агресії при розладах особистості з урахуванням клініко-психопатологічних, психологічних і лабораторних показників. Результати дослідження можуть бути використані в клінічній психіатрії з метою раннього виявлення та запобігання агресивної поведінки у підлітків з розладами особистості, дозволять в значній мірі оптимізувати і індивідуалізувати лікувально-реабілітаційну допомогу даному контингенту хворих.

1. У дисертаційній роботі на підставі інтегративного (клініко-психопатологічного, соціально-психологічного і клініко-лабораторного) аналізу агресивної поведінки підлітків у структурі розладів особистості представлено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної діагностичної задачі, щодо вивчення особливостей виникнення і клінічних проявів агресії для оптимізації діагностичного процесу та підвищення якості лікувально-профілактичної допомоги даному контингенту хворих.

2. У генезі та клінічних проявах агресивної поведінки в структурі розладів особистості у підлітків беруть участь різні соціально-психологічні фактори (p < 0,05): соціальне походження, умови й стилі виховання, а також особи, які його здійснюють, рівень освіти, жанри відеопродукції та комп’ютерних ігор, яким віддають перевагу. Із сімей робочих переважають хворі з дисоціальним розладом особистості (p < 0,01), а з сімей службовців – особи з істеричним розладом особистості (p < 0,01). У порівнянні з контрольною групою пацієнти з розладами особистості переважно зростають в неповних сім’ях (p < 0,05). Практично вихованням всіх хворих займаються особи жіночої статі (p < 0,05), у більшості випадків матері (40,1 %). На відміну від контрольної групи (p < 0,001) характерним для всіх хворих є відсутність у процесі виховання цілісності тріади «батько-мати-дитина». Виховання за типом гіпоопіки переважає у підлітків з дисоціальним розладом особистості (p < 0,05), за типом «кумир сім’ї» – при істеричному розладі особистості (p < 0,001).

3. Пацієнти з дисоціальним розладом особистості більш за все у захваті (p < 0,05) від перегляду трилерів і бойовиків, а з комп’ютерних ігор віддають перевагу стилю «екшн». Хворі з ананкастним розладом особистості переважно захоплюються настільними комп’ютерними іграми (p < 0,05), відчуваючи індиферентне ставлення до відеопродукції еротичного жанру (p < 0,001).

4. Для підлітків з дисоціальним розладом особистості характерна гетероагресія, яка спрямована на оточуючих осіб у формі ментального садизму (p < 0,05), фізичних або вербальних дій (p < 0,01). Експлозивно-брутальний модус поведінки визначається високим потенціалом ворожості, помірним рівнем особистісної тривожності в поєднанні з підвищенням індексу агресивності та блокуванням відкритого прояву тривоги. Особам з ананкастним розладом особистості найбільш властиві прояви ситуаційно-обумовлених автоагресивних форм поведінки (p < 0,01), які детермінуються високим рівнем особистісної тривожності в поєднанні з блокадою швидкого афективного відреагування і тенденцією до «застрявання» на труднощах фрустраційної ситуації. Помірний рівень реактивної тривожності, що поєднується з високим потенціалом ворожості та усвідомленням тривоги, визначає бурхливе вегетативне супроводження агресивних дій, які зберігаються після їх закінчення у структурі астено-депресивного стану, у даного контингенту хворих. Відмітною особливістю обстежених з істеричним розладом особистості є превалювання (p < 0,001) демонстративно-шантажних форм поведінки з яскраво вираженим вербальним компонентом агресії, виникнення яких обумовлено високими рівнями особистісної та реактивної тривожності у поєднанні з низькою фрустраційною толерантністю і значним підвищенням індексу ворожості.

5. Характерним для всіх хворих (p < 0,001) за даними тесту Басса-Даркі є: наявність піку за 3-ою шкалою, максимального (p < 0,001) у підлітків з дисоціальним розладом особистості (9,64 + 0,10 бала); підвищення рівня 7-ї шкали, найбільш виразне (p < 0,001) при дисоціальному розладі особистості (10,15 + 0,11 бала), на тлі низького розташування 4-ї шкали; значне зростання індексів ворожості та агресивності, які досягають максимуму в осіб з дисоціальним особистісним розладом (14,71 + 0,13 бала та 25,35 + 0,19 бала відповідно). При всіх формах розладів особистості, які супроводжуються агресивною поведінкою, виявляються значні відхилення показників тривожності (p < 0,001) від конструктивного рівня, що клінічно проявляється у неоднаковій виразності тривоги в структурі поведінкових девіацій. Найбільш високі показники особистісної тривожності (p < 0,05) властиві пацієнтам з ананкастним розладом особистості (71,93 + 1,20 бала). Реактивна тривожність максимально проявляється (p < 0,05) у осіб з істеричним розладом особистості (57,09 + 1,20 бала).

6. Прояв агресії у підлітків з розладами особистості координується з залученням нейрогуморальних структур і залоз внутрішньої секреції, що підтверджується результатами лабораторних досліджень. Загальним для хворих з агресивними формами поведінки у структурі розладів особистості є гіперфункціонування репродуктивної осі. Максимальний рівень рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону (p < 0,001), значне підвищення концентрацій дегідроепіандростерону сульфату, фолікулостимулювального і лютеїнізуючого гормонів (p < 0,001) свідчать про значний ріст активності гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи, яка стимулює додаткову активацію синтезу андростендіону і тестостерону, а також високий сексуальний потенціал та його реалізацію в поєднанні з неадекватними домаганнями в статевих контактах у пацієнтів з істеричним розладом особистості. Мінімальні показники андростендіону (p < 0,001), які характерні для підлітків з ананкастним розладом особистості. Мінімальні показники андростендіону (p < 0,001), які характерні для підлітків з ананкастним розладом особистості, свідчать про наявність уповільнення процесів маскулінізації в поєднанні з неадекватним пригніченням лібідо, послабленням реалізації чоловічих психофізіологічних стереотипів сексуальної поведінки, а також про значне зниження можливості в проявах активних захисних реакцій, які властиві особам чоловічої статі. Зростання рівня тестостерону при дисоціальному розладі особистості детермінує виникнення імпульсивних агресивних дій, що підтверджується наявністю прямого зв’язку між вмістом гормону і 3-ю шкалою тесту Басса–Даркі (r = 0,28; p < 0,05).

7. Спеціалізована допомога підліткам з агресивними формами поведінки у структурі розладів особистості повинна складатися з двох основних етапів (психофармакологічного і психотерапевтичного) і проводитися у відповідності з інтегративним аналізом взаємовідношень клініко-психопатологічних, індивідуально-психологічних, соціально-психологічних та біохімічних параметрів, які детермінують особливості виникнення і проявів агресії.

Публікації автора:

1. Задорожный В. З. Агрессивное поведение подростков с шизоидным расстройством личности //Арх. психіатрії. – 2004. – № 2. – С. 105–108.

2. Задорожный В. З. Изучение особенностей агрессивного поведения подростков с расстройствами личности //Укр. мед. альманах. – 2005. – № 4. – С. 67–69.

3. Задорожный В. З. Клинико-биохимические показатели агрессивного поведения подростков с различными формами личностных расстройств //Арх. психіатрії. – 2005. – № 3. – С. 79–83.

4. Задорожный В. З. Клинико-психопатологическая и психологическая характеристика подростков с агрессивными формами поведения в структуре истерического расстройства личности //Арх. психіатрії. – 2005. – № 1. – С. 76–80.

5. Задорожный В. З. Основные принципы коррекции агрессивного поведения подростков с расстройствами личности //Запорожский мед. журн. – 2005. – № 6. – С. 98–101.

6. Задорожний В. З., Вальчук Я. О. Досвід організації медико-соціальної реабілітації дітей з розладами психіки і поведінки у Дніпропетровській області і основні напрямки її подальшого розвитку //Медико-соціальна реабілітація дітей з обмеженими можливостями здоров’я: Зб. наукових праць VI Міжнародного українсько-баварського симпозіуму. – Євпаторія, 2003. – С. 44–46.