На основі положень і пропозицій, що отриманні у результаті дисертаційного дослідження, можна зробити такі висновки:
1. Аналіз особливостей економіко — правового механізму дозволив виявити певні недоліки його правового і організаційного забезпечення, що дано змогу визначити криміногенні фактори, та роль даного механізму в реалізації злочинної діяльності.
2. Криміналістична класифікація злочинів, то вчиняються у процесі приватизації державного та комунального майна, дозволяє їх згрупувати за змістовно-функціональними ознаками таким чином: 1) базові злочини - безпосередньо пов'язані з приватизацією державного та комунального майна; 2) допоміжні злочини - спрямовані на забезпечення базової злочинної діяльності; 3) супутні злочини, що супроводжують факти незаконної приватизації і пов'язані з порушеннями у сфері господарської діяльності та у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку для отримання конфіденційної інформації. Така класифікація дає підстави для розробки загально-теоретичної концепції розслідування зазначених злочинів, яка відповідає сучасному стану розвитку теорії криміналістичної методики розслідування та потребам слідчих органів у боротьбі із економічною організованою злочинною діяльністю. 3. Виходячи з аналізу механізму процесу приватизації та криміналістичної класифікації, злочини у даній сфері являють собою соціально-економічне деструктивне явище, яке проявляється у вчиненні винними особами умисних корисливих злочинів, безпосереднім об'єктом яких виступають відносини власності і відносини у сфері господарювання, з метою отримання незаконного доходу та для надання цим фактам легальної економічної діяльності. 4. Успішне розслідування злочинів, що вчиняються у процесі приватизації державного та комунального майна, забезпечує знання їх криміналістичної характеристики, структуру якої складають такі взаємопов'язані елементи: 1) дані про особу злочинця; 2) відомості про предмет посягання; 3) дані про обстановку вчинення злочину (місце, час й інші умови вчинення злочину). 4) дані, що характеризують кримінальний механізм злочину. Розглянута характеристика дає змогу побудувати моделі технологій вчинення злочинів у процесі приватизації. 5. В діяльності по вчиненню злочинів у процесі приватизації, пропонується виділити коло обставин, які підлягають встановленню, що відносяться до: 1) змісту злочинних дій, засобів і умов їх вчинення (спосіб підготовки, вчинення, приховування злочину, місце, час, використані документи та ін.); 2) предмета злочину (чи стали предметом посягання: майно відповідної форми власності, приватизаційні папери); 3) осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального порушення у процесі приватизації Коло вказаних обставин може бути доповнено та деталізовано залежно від особливостей кримінальної технології, що використовувалась.
6. У розслідуванні, у справах про незаконну приватизацію, великого значення набуває дослідча перевірка вихідної інформації, яка містить ознаки вказаних злочинів. Саме на цьому етапі збираються і аналізуються основні документи щодо зазначеної категорії злочинів. Такі документи доцільно об'єднати в певні групи і підгрупи, визначити їх інформаційний зміст, місця знаходження та обставини, які потрібно з'ясувати.
7. Враховуючи узагальнення елементів злочинної діяльності, визначених в структурах криміналістичної класифікації та характеристики злочинів, що вчиняються у процесі приватизації, та характер і зміст інформації, отриманої з відповідних джерел, можна виділити наступні слідчі ситуації: 1) надійшла інформація про незаконну приватизацію державного та комунального майна; 2) надійшла інформація про недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного майна або підприємств та їх подальшого використання; 3) надійшла інформація про незаконні дії щодо використання приватизаційних паперів у процесі приватизації. Означені слідчі ситуації в роботі деталізовані з урахуванням того, яка інформація міститься в первісних даних про основні обставини вчинення злочину. 8. Залежно від характеру ситуації, що склалася на початковому етапі розслідування, запропоновано використовувати відповідну систему типових програм дослідження обставин події і причетних до неї осіб, яку можна визначити у вигляді трьох основних підсистем (що розподіляються на відповідні блоки): 1) тактичні завдання при надходженні первинної інформації про незаконну приватизацію державного та комунального майна; 2) тактичні завдання в залежності від результатів перевірки первинної інформації про недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного майна або підприємств та їх подальшого використання; 3) тактичні завдання в залежності від результатів перевірки первинної інформації щодо використання приватизаційних паперів в процесі приватизації. 9. Залежно від характеру вказаної інформації, можуть бути висунуті відповідні версії, що підлягають перевірці слідчим шляхом. Автором розроблені типові версії щодо загальної оцінки розслідуваної події: 1) за її юридичним змістом; 2) за метою; 3) за складом учасників злочину та характером їх зв'язків; 4) за способом вчинення; 5) за етапами процесу приватизації. Визначені версії та типові завдання зумовлюють вибір засобів їх перевірки та вирішення на відповідних етапах розслідування. 10. При розслідуванні злочинів, що вчиняються у процесі приватизації, запропоновано необхідність використання спеціальних знань у формі: 1) консультативної діяльності знаючих осіб при проведенні дослідчої перевірки заяв, повідомлень, іншої інформації про злочин; 2) участі спеціаліста при проведенні слідчих дій (ст. 128-1 КПК); 3) проведення документальних ревізій, аудиторських перевірок (ст. 66 КПК); 4) призначення експертизи (ст. 196 КПК).
11. Визначено форми і зміст взаємодії на стадії перевірки первинної інформації про незаконні факти приватизації державного та комунального майна, та в ході розслідування даних злочинів, в яку включено три основні блоки взаємодіючих суб'єктів: 1) правоохоронні та судові органи; 2) органи державного нагляду та контролю; 3) інші недержавні підприємства, організації та громадськість.
Виділені та проаналізовані процесуальні та не процесуальні форми взаємодії слідчого та оперативних працівників, при розслідуванні зазначених злочинів. 12. Пропонується здійснювати постійний оперативний супровід процесу приватизації і розглядати його, як систему організаційних, оперативно-тактичних й інших негласних і гласних заходів, спрямованих на отримання криміналістично-значущої інформації, для своєчасного виявлення і розкриття вказаних злочинів. 13. Досягнення позитивних результатів розслідування злочинів, що вчиняються у процесі приватизації, можливе лише при своєчасному, повному і тактично-правильному комплексному поєднанні таких слідчих дій як виїмка і огляд документів, допит, обшук, призначення і проведення судових експертиз (криміналістичної експертизи документів, технічної експертизи документів, почеркознавчої, судово-економічної), оперативно-розшукових та організаційних заходів. | 