В дисертації розроблено науково-практичні положення щодо формування стратегії розвитку національного торгового флоту, що повинно послужити підвищенню ефективності функціонування галузі морського транспорту, отже економіки країни в цілому. Проведений аналіз стану світового судноплавства, українського торгового флоту показав доцільність та необхідність застосування чіткої державної судноплавної політики на базі ефективної стратегії розвитку. Для оптимізації процесу прийняття стратегічних рішень у галузі національного судноплавства запропоновано наступне визначення економічної стратегії розвитку національного торгового флоту. Це - встановлення обґрунтованих довгострокових економічних цілей розвитку національного торгового флоту, розробка механізмів їх найбільш ефективного досягнення, що припускає одержання максимального доходу і мінімізацію витрат. Діяльність вітчизняної транспортної галузі в значній мірі обумовлюється факторами світової і національної економіки, а також процесами, що визначають стан внутрішнього виробничого потенціалу. В роботі виділено систему факторів, що впливають на розвиток національного торгового флоту, і запропоновано ієрархічну модель середовища його функціонування. Ефективність процесу формування стратегії в значній мірі залежить від ефективності застосування наукових методів і підходів. У даній роботі систематизовано основні методи й обґрунтовано моделі наукових підходів до розробки стратегії розвитку. На базі обґрунтованих підходів розроблено методику формування стратегії розвитку національного торгового флоту. Доведено доцільність застосування в даній методиці матричного аналізу потенційних погроз і можливостей, механізму обліку циклічності розвитку. Виходячи з необхідності застосування чіткої державної судноплавної політики і недостатньої розробки наукових положень із даного питання, виділено основні цільові напрямки її реалізації. Система державного забезпечення оптимальності функціонування національного судноплавства, незалежно від форми власності основного капіталу, повинна включати оптимальність податкового регулювання, митної, амортизаційної, інвестиційної, кредитної політики, системи субсидування, екологічного регулювання. В роботі обґрунтовано систему принципів, відповідно до яких необхідно здійснювати процес формування стратегії розвитку національного торгового флоту. Визначальним з них є принцип досягнення максимальної ефективності на кожному етапі формування і реалізації стратегії розвитку. Щодо принципу економічної ефективності розроблено формули розрахунку економічного ефекту реалізації стратегії розвитку відповідно до запропонованої моделі структурування середовища функціонування націона-льного торгового флоту та державної судноплавної політики. Важливе значення мають принципи цілевстановлення і цілереалізації, альтернативності і селективності, системності, комплексності, збалансованості, послідовності, наступності, безперервності, наукової та методичної обґрунтованості, реалістичності та досяжності, кількісної та якісної визначеності, довгостроковості, адекватності розвитку національного торгового флоту механізму функціонування фрахтового ринку. Особливу увагу приділено принципу сінергізму, тому що в даний момент не розроблено питання реалізації сінергізму в розвитку національного торгового флоту. Запропоновано методику розрахунку сінергетичного ефекту судноплавної компанії в процесі виходу на новий сектор фрахтового ринку, у результаті взаємодії декількох судноплавних компаній, а також ефект реалізації принципу сінергізму в частині стратегії реалізації державної судноплавної політики. | 