1. В дисертації уточнено визначення виноградарсько-виноробного підкомплексу – як спеціалізованого продуктового підкомплексу АПК, який включає вертикально інтегровані структури по розсадництву, виноградарству, переробці, інфраструктурному забезпеченні та реалізації готової продукції, розташовані на компактній території та поєднаних різноманітними виробничо-економічними відносинами та зв’язками. Визначальними рисами комплексоутворення у виноградарсько-виноробному підкомплексі є: вимоги виноградної лози виноградників як основних засобів до природних умов та ресурсів вирощування та її екологозахистні функції; працемісткість та соціальні функції виноградарства на ринку праці; капіталоємність; енергоємність; техніко-технологічна самостійність та відокремленість виробництва винограду та дуже виявлена сезонність; залежність технологічних процесів та ефективності виноробства від виноградарства як його сировинної бази; функціонування виноградників і як основних засобів, і як предметів праці. Основними складовими інтенсифікації виноградарства є: біологічні (особливо сорт); технологічні (зрошення, дотримання строків виконання технологічних процесів); технічні (механізація розсадництва, виробництва, виноробства та ін.); організаційно-економічні – вдосконалення розміщення, спеціалізації, форм господарювання, організаційно-економічного механізму функціонування галузі в цілому. 2. Для забезпечення ефективного та збалансованого розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу першочергове значення має вирішення наступних проблем: пошук нових та вдосконалення існуючих організаційно-господарських структур виробництва і управління; регулювання цін на продукцію підкомплексу за допомогою державних закупівель і субсидій з метою зменшення їх диспаритету з цінами на сільськогосподарську техніку, устаткування, паливно-мастильні матеріали, добрива тощо; забезпечення випереджаючого розвитку сховищно-холодильного господарства (через недостатню забезпеченість яким втрати складають до 30% виробленої продукції); вдосконалення фінансово-кредитного забезпечення підкомплексу, особливо розсадництва; справедливий розподіл прибутків між учасниками підкомплексу; зменшення податкового навантаження на виноградарсько-виноробні підприємства; розвиток інновацій та модернізація виробництва; запровадження служби маркетингу та постійного моніторингу споживчого ринку. 3. В методиці досліджень економічної ефективності виноградарсько-виноробного підкомплексу необхідно врахувати специфіку винограду як багаторічної культури. В зв’язку з цим, показники економічної ефективності потрібно обчислювати для насаджень у плодоносному віці по кожному ампелографічному сорту. Важливе значення має уточнення облікової інформації для підприємств з первинною переробкою винограду і без неї, оскільки прибуток і рівень рентабельності технічного винограду у перших з них не відображено. 4. Незважаючи на вагомі позиції серед виноградарських регіонів країни Херсонська область за площею виноградників у 2003 р. порівняно з 1990 р. скоротилася майже у 3 рази. Це ж стосується і питомої ваги виноградарства у грошовій виручці від сільськогосподарського виробництва. Вирощуванням винограду на Херсонщині займається 21 спеціалізоване господарство. Оцінка тенденції розвитку виноградарства дозволила згрупувати їх у 3 групи: із збільшенням виноградних насаджень (57%); їх стабілізацією (23%); із зменшенням площ насаджень (20%). Загалом за нашими розрахунками, на 1 виноградарське господарство припадає 325,3 га виноградників та 1013,8 т валового збору винограду. Спеціалізація виноградарства на Херсонщині характеризується різким переважанням технічних сортів (88%) при поступовому їх зростанні. Ця група представлена значно більшим різноманіттям асортименту, ніж столових – у 3 рази. Перші представляють Ркацителі (20,4%), Аліготе (9,0), Лідія (6,6), Ізабелла (6,2), Совіньон зелений (6,2), Каберне Совіньон (6,1), Біанка (5,8%), на які припадає понад 60% площ технічної групи. Серед столових сортів за розмірами площ виділяються Молдова (45,6%), Сурученський білий (16,3), Ранній Магарач (10,2%), питома вага яких перевищує 72%. Найбільш збалансованою є галузь виноградарства в передовому виноградарському підприємстві області і країни – агрофірмі–радгоспі “Білозерський”.
6. Важливе значення для вдосконалення сортової спеціалізації та розміщення виноградарства має розсадництво, але сучасний його стан можна охарактеризувати як кризовий. Так, в 10 разів зменшилася кількість спеціалізованих розсадницьких господарств, а виробництво саджанців скоротилося в 11 разів і на 15-20% знизився їх вихід з 1га. В цій ситуації Херсонщина має значно кращі показники завдяки інтенсивному розвитку розсадництва в агрофірмі “Білозерський”, яка забезпечила 66,5% обласного виробництва саджанців та 26,6% - загальнодержавного. Відзначимо, що розвиток розсадництва характеризується значною трудомісткістю (у 7-10 разів вище порівняно з виноградарством), високою кошторисною вартістю тощо. В дисертації доведено, що урожайність, прибуток, рівень рентабельності зменшуються, а затрати праці і собівартість зростають у несприятливі за погодними умовами для виноградарства роки. Це вказує на необхідність поступової, але найшвидшої заміни малопродуктивних традиційних сортів новими високопродуктивними. Вказані обставини, а також диспаритет цін в аграрній сфері призвели до того, що понад 40% виноградарських господарств були збитковими. Щодо переробки винограду то його в Херсонській області здійснювало 9 підприємств . Проте спад виробництва виноматеріалів в цьому регіоні перевищує на 7,9-8,0% середньореспубліканські показники. У 2003 р. виробничі потужності по переробці винограду були використані тільки на 27%, вина – на 13%. Це пов’язане з недостатнім сировинним забезпеченням, зносом основних засобів переробних підприємств, труднощами із збутом готової продукції.
8. Першочергове значення в сукупності шляхів, напрямків, засобів та резервів підвищення економічної ефективності виноградарсько-вино-робного підкомплексу регіону має інтенсивний розвиток розсадництва. Це пов’язано з тим, що у переважній більшості господарств виноградарство представлено старими насадженнями та малопродуктивними сортами, які потребують оновлення на 7-8% площ щорічно. Для забезпечення стабільного та високопродуктивного розсадництва пропонується створити Регіональний виробничий центр із розмноження садивного матеріалу винограду за державної підтримки на базі агрофірми-радгоспу “Білозерський”. 9. Значну роль у підвищенні ефективності функціонування та розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону має удосконалення механізму державного регулювання, зокрема фінансово-кредитної підтримки товаровиробників винограду; проведення дотування виробництва, індексування гарантованих та заставних цін з урахуванням інфляційних процесів в економіці; забезпечення захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників від конкуренції з боку закордонних ринків; підвищення розміру збору з обороту алкогольних напоїв і пива, а ставку вивізного мита на напої з винограду доцільно зменшити у 2-3 рази; розвитку ринкової інфраструктури та проведення заходів по демобілізації в аграрній сфері. Для активізації залучення іноземних інвестицій підприємствам виноградарсько-виноробного підкомплексу необхідно створювати і розміщувати у міжнародній мережі Internet Web-сайти, на сторінках яких можна розташовувати рекламну інформацію про свою діяльність, інвестиційні проекти. 10. В умовах ринкового механізму господарювання прогнозування і планування є одним із дієвих важелів підвищення ефективності розвитку підприємств галузі. Нами визначено прогнозний рівень врожайності винограду в ВАТ “Бургунське” в 2005 р., який складає 33 ц/га. На підставі рекомендацій та результатів дисертації стосовно підвищення ефективності виноградарства в 2014 р. урожайність зросте до 74 ц/га, а валовий збір - до 2397,6 тонн, або в 4,7 рази. Таким чином, отриманий прибуток зросте до 3275 грн. з 1 га. З використанням програми “Projekt Expert” нами розроблено бізнес-план провідного підприємства садово-виноградарського напрямку - агрофірми-радгоспу “Білозерський” Білозерського району Херсонської області по виробництву якісних виноматеріалів з використанням екологічно чистої сировини і нових технологій. Це дозволить забезпечити більш якісну переробку винограду та виготовляти високоякісне вино, збільшити термін зберігання готової продукції (до 1,6 року). Економічний ефект при цьому досягне 282575,33 грн. чистого прибутку. |
