| 1. Вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва рису як комплексу організаційно – економічних, технологічних, агротехнічних, гідромеліоративних та екологічних заходів спрямовано на одержання оптимальної кількості продукції з кожного гектара сільськогосподарських угідь при мінімальних затратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з урахуванням екологічних вимог. Ефективний розвиток галузі рисівництва в сучасних умовах реформування економіки сільського господарства та АПК забезпечується на якісно новій основі – через структурну трансформацію виробництва і земельних відносин відповідно до умов відкритого ринку. 2. Дослідження тенденцій розвитку рисосіяння в Південному регіоні України показало, що за період 1990-2000 рр. посівна площа під культурою рис зменшилася з 28,1 до 25,0 тис. га ( на 11 %), валовий збір - з 1413,4 до 1005,0 тис. ц ( на 29 % ), знизились основні показники економічної ефективності виробництва рису, спостерігалося погіршення екологічного стану навколишнього середовища. Виявлені тенденції характерні в цілому для регіону та рисосіючих підприємств Херсонської області, яка є типовою для регіону за природними, водогосподарськими, економічними, агротехнічними та екологічними умовами. 3. Аналіз розвитку рисосіяння показав, що за період 1990-2000 рр. посівна площа під сільськогосподарською культурою рис у Херсонській області зменшилася з 6,2 до 5,4 тис. га, у тому числі: в Голопристанському районі - з 1,1 до 0,3 тис. га, в Каланчацькому - з 3,5 до 2,9 тис. га. Виробництво рису в Скадовському районі, де спостерігався найбільший вплив науково-практичної діяльності Дослідної станції рису УААН, має сталу тенденцію до збільшення: посівна площа рису збільшилася з 1,6 до 2,2 тис. га, валовий збір – з 41,8 до 97,2 тис. ц. Середня врожайність рису за період 1990-2000 рр. у Херсонській області становила 25,1 ц/га. 4. Скорочення виробництва рису призводить до зниження прибутку рисосіючих підприємств регіону. Основними причинами зниження економічної ефективності рисівництва в умовах переходу до ринкової економіки були порушення господарських зв’язків та науково обгрунтованих технологій вирощування рису, суттєве погіршення ресурсного забезпечення галузі водою, сільськогосподарською технікою, мінеральними добривами та складна екологічна ситуація в зоні рисосіяння. 5. Зона рисосіяння Херсонської області відноситься до Південного економічного району ( Північне Причорномор’я ), де природні та водогосподарські умови сприятливі для вирощування рису і супутніх сільськогосподарських культур. Визначено, що структуру земельних ресурсів зони рисосіяння характеризують такі масштабні аспекти: загальна площа в територіальному вимірі становить 78955,6 га або 100 %, у тому числі: сільськогосподарські угіддя – 62812,1 га (79,5 %), ліси та інші лісові площі – 1005,5 га (1,3 %), води – 5130,5 га (6,5 %), інші землі – 10006,5 га (12,7 %). Площа рисових сівозмін становить 15667 га або 29,4 % ріллі зони рисосіяння Херсонської області. 6. Розроблена система економіко-математичних моделей ефективності виробництва рису дозволяє створити надійний інструмент дослідження і дає можливість оптимально використовувати ресурсний потенціал галузі. Основними факторами, які впливають на ефективність виробництва рису в сучасних економічних та екологічних умовах, є рівень рентабельності (значущість фактору становить 39,6 %), питома вага посівів рису в сівозміні (28,8 %), ціна реалізації (19,1 %), система захисту рослин (9,0 %) та інші (3,5 %). Економетричний аналіз показав, що всі фактори – оптимальне розміщення посівів рису після кращих попередників у системі сівозмін, забезпечення рослин достатньою кількістю елементів мінерального живлення, застосування добрив та інтегрованої системи захисту рослин, своєчасне виконання всіх технологічних прийомів, технічних засобів, меліорації та інших виробничих можливостей на кращих агротехнічних фонах, що забезпечують найбільшу віддачу, повинні застосовуватися в їх взаємодії. 7. Екологізація виробництва рису на півдні України потребує обмежень у застосуванні пестицидів, збалансованого за елементами живлення використання мінеральних добрив та інших засобів хімізації, яке забезпечує зростання обсягів виробництва якісної сільськогосподарської продукції. За коефіцієнтом екологічної стабільності територія рисосіяння Херсонської області характеризується в цілому як екологічно нестабільна, у тому числі: Голопристанський район - середньо стабільна територія, Скадовський – нестійко стабільна, Каланчацький – нестабільна земельна територія. Це свідчить, що у відповідності із Земельним кодексом України в зоні рисосіяння необхідне цільове економічне і екологічне регулювання земельних відносин при зміні форм землекористування та землеволодіння . 8. Встановлено, що науково обгрунтоване ефективне використання земельних і водних ресурсів в зоні рисосіяння можна забезпечити шляхом впровадження ресурсозберігаючих технологій вирощування екологічно чистої продукції (у межах 3-х кілометрової причорноморської санітарної зони доцільно застосовувати безгербіцидні та малогербіцидні технології, за її межами – технології з елементами хімічного захисту рослин); оптимізації структури землекористування (оптимальна посівна площа рису в межах 3-х кілометрової зони, де буде застосовуватися безгербіцидна технологія, повинна становити 37,5 % сівозмінної площі, за межами цієї зони на 50 % площі в сівозмінах доцільно використовувати природоохоронну технологію вирощування рису з елементами захисту рослин); використання дійових економічних важелів управлінні земельними, водними та іншими сільськогосподарськими ресурсами. 9. Перспективним напрямом підвищення ефективності галузі рисівництва є формування інтегрованої виробничої структури (асоціації) за участю сільськогосподарських товаровиробників, переробних підприємств, науково-дослідних установ, машино -технологічних станцій, насінницьких формувань, торгівлі та запровадження механізму взаємовигідних економічних відносин між учасниками інтеграції. Участь сільськогосподарських підприємств в асоціації дозволить зменшити собівартість виробництва, збільшити долю сільськогосподарських виробників у структурі ціни реалізації продукції рисівництва. Створення асоціації підвищує ефективність виробництва рису шляхом розробки та використання сучасних економічно доцільних та екологічно безпечних ресурсозберігаючих технологій вирощування рису; формування єдиної економічної та екологічної політики галузі; вдосконалення і реконструкції рисових зрошувальних систем та їх експлуатації; запровадження сучасних маркетингових технологій і механізму прямого співробітництва оптових торговельних організацій з виробниками сільськогосподарської продукції; вдосконалення системи організації переробки і зберігання продукції, орендних відносин і насінницкіх формувань. 10. Для підвищення ефективності виробництва рису необхідне державне управління в галузі на агрополітичному та адміністративному рівні, де доцільні такі напрями діяльності: регулярний аналіз і прогноз ситуації на зерновому ринку; розробка та фінансування державних цільових програм; економіко-екологічний моніторинг рисових зрошувальних систем; планування заходів по використанню водних ресурсів, у тому числі встановлення понижуючого коефіцієнту оплати за воду на рівні 0,08 або в розмірі 3,8 грн. за 1000 м3; здійснення контрольних функцій, в тому числі контроль за водоподачею, скидами дренажних вод, якістю сільськогосподарської продукції. Проведенні науково-обгрунтовані прогнозні дослідження свідчать, що природно-господарський і економічний потенціал Південного регіону України спроможний забезпечити ефективний розвиток галузі рисівництва. |
