Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Фітопатологія


Дерменко Олег Петрович. Основні грибні хвороби озимого тритикале та джерела стійкості до них в умовах Лісостепу України : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.11 / Національний аграрний ун-т. — К., 2007. — 218арк. + додатки (без паг.) — Бібліогр.: арк. 194-217.



Анотація до роботи:

Дерменко О.П. Основні грибні хвороби озимого тритикале та джерела стійкості до них в умовах Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2007.

У дисертації наведено результати вивчення грибних хвороб озимого тритикале в умовах Лісостепу України. Виділено та ідентифіковано 16 видів патогенних грибів, що належать до 11 родів, 7 родин, 6 порядків і 4 класів.

У посівах озимого тритикале найбільшого поширення і розвитку набувають бура листкова іржа, борошниста роса, септоріоз листя, фузаріоз колоса, кореневі гнилі та снігова пліснява. В патогенному комплексі насіння переважали гриби роду Fusarium.

Виявлено особливості розвитку збудників хвороб на різних за стійкістю сортозразках. Проаналізовано расовий склад збудника бурої листкової іржі озимого тритикале.

Вивчено вплив доз мінеральних добрив на розвиток борошнистої роси і септоріозу листя. Встановлено можливі втрати врожаю озимого тритикале залежно від розвитку цих хвороб.

Проведено оцінку стійкості сортів і ліній проти грибних хвороб на природному і штучному інфекційних фонах. Виділені сортозразки з комплексною стійкістю проти хвороб рекомендовано включити до селекційного процесу для створення нових стійких сортів.

  1. В умовах Лісостепу України з різних органів озимого тритикале виділено та ідентифіковано 16 видів фітопатогенних грибів, що належать до 11 родів, 7 родин, 6 порядків і 4 класів. Найпоширенішими грибними хворобами озимого тритикале були бура листкова іржа (зб. – Puccinia recondita f.sp. tritici), борошниста роса (Erysiphe graminis f.sp. tritici), септоріоз листя (Septoria tritici), фузаріоз колоса (Fusarium spp.), кореневі гнилі (Fusarium spp., Cochliobolus sativus, Cercosporella herpotrichoides) та снігова пліснява (Fusarium nivale).

  2. У патогенному комплексі насіння озимого тритикале переважали гриби роду Fusarium. Крім фузаріозу, небезпечними можуть бути також альтернаріоз, гельмінтоспоріоз, септоріоз та різні плісняви насіння (оливкова, пеніцильозна, ризопусна і чорна).

  3. Залежно від погодних умов і стійкості селекційного матеріалу розвиток хвороб досягав: бурої листкової іржі – 68,5%; борошнистої роси – 28,5; септоріозу листя – 73,6; фузаріозу колоса – 24,3; кореневих гнилей – 38,5%. Поширення снігової плісняви може становити 67,0%.

  4. Проникнення збудника бурої листкової іржі в рослину залежить від здатності гриба утворювати апресорії і кількості продихів на листковій поверхні. Кількість уредініопустул, їх розмір та інтенсивність спороутворення залежать від стійкості рослин проти хвороби.

  5. Сортозразки озимого тритикале з потовщеним шаром кутикули меншою мірою уражувалися борошнистою росою. Наявність воскового нальоту визначає лише час появи симптомів хвороби і не впливає на показники зараженості рослин.

  6. Протягом 2004-2006 рр. у популяції P. recondita f. sp. tritici на озимому тритикале ідентифіковано 10 рас: 1, 12, 52, 57, 61, 77, 149, 162, 179 і 192. Домінувала раса 61 (у середньому – 61,8%). Щорічно також виділялися раси 52 і 149, але зі значно меншою частотою – 7,6 і 6,3% відповідно. Решта рас спостерігалися лише в окремі роки.

  7. Ураженість озимого тритикале борошнистою росою значною мірою залежить від доз мінеральних добрив. Розвитку хвороби сприяють азотні добрива, що стимулюють ріст рослин і загущення посівів.

  8. Борошниста роса негативно впливає на кількість і на масу зерен з колоса. Шкідливість борошнистої роси (сорт Поліський 7) при базовій системі удобрення (N120P90K120) складала 14,3%. На високих фонах мінеральних добрив (N180P135K180) цей показник зростав до 16,9%.

  9. Ізоляти S. tritici, виділені з уражених сортів пшениці і жита, також були вірулентними й до озимого тритикале. Таким чином, у природних умовах пшениця і жито можуть бути додатковими джерелами інфекції септоріозу озимого тритикале.

  10. Розвитку септоріозу озимого тритикале сприяють азотні добрива. Комплексне внесення азотно-фосфорно-калійних добрив, залежно від їх доз, стримувало розвиток хвороби в межах 15,6-17,0%.

  11. Септоріоз листя негативно впливає на формування елементів структури врожаю. Залежно від розвитку хвороби у сорту АДМ-11 зменшувалась кількість зерен у колосі на 5,4-10,4%, маса 1000 насінин на 4,0-12,6%. Ураженість рослин септоріозом листя може призвести до недобору врожаю в межах 6,9-23,3%.

  12. Виділено сорти і лінії озимого тритикале, кращі за рівнем стійкості проти основних хвороб. Досліджені сортозразки з комплексною стійкістю проти грибних хвороб рекомендується залучити в селекційний процес для створення нових сортів.

Публікації автора:

  1. Дерменко О.П. Грибні хвороби тритикале // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 11. – С. 8.

  2. Дерменко О.П. Оцінка стійкості озимого тритикале до основних грибних хвороб // Захист і карантин рослин. – 2005. – Вип. 51. – С. 192-199.

  3. Дерменко О.П. Фузаріоз насіння озимого тритикале // Мікробіологічний журнал. – 2006. – Т. 68. – № 2. – С.105-112.

  4. Дерменко О.П. Шкідливість борошнистої роси для озимого тритикале // Науковий вісник НАУ. – 2006. – Вип. 100. – С. 86-93.

  5. Дерменко О.П. Ектофітна стадія розвитку збудника бурої листкової іржі озимого тритикале // Науковий вісник НАУ. – 2006. – Вип. 102. – С. 127-133.

  6. Дерменко О.П. Стійкість сортів та ліній озимого тритикале проти бурої листкової іржі // Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва / Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів (29-30 листопада 2005 року, смт. Чабани). – Чабани, 2005. – С. 80-81.

  7. Дерменко О.П. Возбудитель мучнистой росы озимого тритикале // Биология – наука XXI века / 10-я Пущинская школа-конференция молодых ученых, посвященная 50-летию Пущинского научного центра РАН: Сборник тезисов (17-21 апреля 2006 года, г. Пущино). – Пущино, 2006. – С. 188 (www.biology21.ru).

  8. Дерменко О.П. Снігова плісень озимого тритикале // Біологічні дослідження молодих вчених в Україні / Матеріали VI Всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів (21-22 вересня 2006 року, м. Київ). – К., 2006. – С. 27.

  9. Дерменко О.П. Розвиток збудника борошнистої роси на різних за стійкістю зразках озимого тритикале // Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (13-16 листопада 2006 року, м. Київ). – К., 2006. – С. 120-122.

  10. Пат. u 200605370. Спосіб встановлення початкових етапів зараження листків тритикале грибами Puccinia recondita f.sp. tritici і Erysiphe graminis f.sp. tritici / О.П. Дерменко – № 18061; Заяв. 16.05.06; Опубл. 16.10.06, Бюл. № 10. – 3 с.

  11. Пат. u 200605371. Спосіб закріплення насіння тритикале під час його пророщування / О.П. Дерменко – № 18062; Заяв. 16.05.06; Опубл. 16.10.06, Бюл. № 10. – 3 с.