У Висновках підсумовуються наукові результати дослідження та узагальнюються пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування. У роботі вперше на основі аналізу положень криміналістики, кримінального процесу, теорії інформації, юридичної психології та інших наук комплексно розглянуто поняття джерела особистісної інформації, основні етапи роботи з ними та відомостями, що в них містяться. Основною умовою для вирішення існуючих у криміналістичній науці та практиці розкриття та розслідування злочинів суперечностей щодо поняття джерела особистісної інформації та основних етапів роботи з ними є внесення у структуру криміналістики як науки та навчальної дисципліни певних змін. Зокрема, перший розділ криміналістики «Теоретичні основи криміналістики» та окрему її главу
«Джерела інформації про обставини злочину» необхідно присвятити дослідженням проблем, пов'язаних з визначенням поняття джерела криміналістично значущої інформації, їх різновидів, особливостей роботи з джерелами речової та особистісної інформації на кожному етапі. Основні положення вказаної глави полягатимуть у наступному. Джерела фактичних даних - це об'єкти матеріального світу, які в результаті відображення події злочину у навколишньому середовищі містять на (у) собі інформацію про особу злочинця та про саму подію. Джерела інформації поділяються на особи та речі. Джерела особистісної інформації, у свою чергу, поділяються на очевидців, заявників, свідків, потерпших, підозрюваних, обвинувачених, підсудних, цивільних позивачів, цивільних відповідачів, понятих, спеціалістів, експертів. Критерієм для такої класифікації є поєднання двох аспектів: 1) форма участі особи у сприйнятті події злочину; та 2) процесуальний статус особи, їх сукупність впливає на відображення події злочину у свідомості особи та на процес передачі інформації як органам, уповноваженим на розкриття та розслідування злочину, так і іншим особам.
Особа є джерелом інформації про обставини злочину внаслідок відображення останніх у пам'яті (свідомості) людини у вигляді ідеальних слідів — відображень, На відміну від джерел речової інформації, особа здатна найбільш повно та всебічно сприйняти, запам'ятати, відтворити у пам'яті та викласти відомості про подію злочину. Вказані процеси опосередковані свідомістю особи, її пам'яттю, інтелектом, моральними установками, тому завдання осіб, які уповноважені на розкриття та розслідування злочинів, полягає у тому, щоб створити умови для отримання інформації, яка б відповідала вимогам повноти, об'єктивності, достовірності та всебічності. Для цього криміналістичною наукою розроблено ряд способів та засобів отримання відомостей від осіб. Діяльність щодо роботи з джерелами особистісної інформації у науці криміналістики та криміналістичної кібернетики отримала назву криміналістичної. Характерними її ознаками є наступні: а) вона є одним з найважливіших напрямків у кримінально-процесуальній діяльності слідчого, прокурора, судді, органу дізнання та інших суб'єктів кримінального процесу; б) включає в себе інформаційно-пізнавальну діяльність суб'єктів, уповноважених здійснювати розкриття та розслідування злочинів, інших осіб — учасників кримінально-процесуальних відносин, а також тих, які з певних причин ними не є; в) основна її мета - інформаційне забезпечення процесу розкриття та розслідування злочинів. Основними етапами роботи з джерелами особистісної інформації є: встановлення осіб — джерел фактичних даних про обставини злочину, отримання від них інформації, експертне чи позаекспертне їх дослідження, а також оцінка у процесі розкриття, розслідування злочинів чи судового розгляду кримінальних справ.
Робота з джерелами криміналістично значущої інформації починається з їх встановлення. Встановити джерело особистісної інформації означає: 1) з'ясувати те, чи має значення для розкриття та розслідування злочину інформація, відома особі; 2) переконатись, що особа здатна адекватно сприймати обставини справи та давати про них достовірні відомості, а також у тому, що фактичні дані, які цікавлять органи дізнання, досудового слідства, прокурора, суддю та відомі цій особі, не є предметом професійної таємниці, що не підлягає розголошенню.
Отримання інформації від осіб можливе шляхом проведення як процесуальних дій, що не належать до слідчих, так і непроцесуальних. Найбільш поширеними, ефективними та водночас найменш дослідженими способами отримання інформації від осіб у процесі розкриття та розслідування злочинів є: опитування осіб за їх згодою як оперативно-розшуковий захід відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», відібрання пояснень від осіб, візуальне спостереження, зняття інформації з каналів зв'язку. Експертне дослідження як етап роботи з джерелами особистісної інформації полягає у призначенні та проведенні окремих видів експертиз з метою аналізу криміналістично значущої інформації та її джерел. До них належать судово-психологічна, судово-психіатрична та комплексна судова психолого-психіатрична експертизи. їх результати відіграють провідну роль у встановленні здатності особи бути джерелом фактичних даних про обставини вчиненого злочину. Особливості оцінки особистісної інформації та її джерел полягає в аналізі їх законності та допустимості, особистіших характеристиках джерела з урахуванням психічних процесів, що відбуваються у свідомості особи, об'єктивних та суб'єктивних факторів. |
