Анотація до роботи:

Якімов Д.Ю. Ортопедична профілактика та лікування ускладнень синдрому діабетичної стопи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. ДУ “Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України”, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено актуальній медичній та соціальній проблемі сучасного суспільства - ортопедичній профілактиці та лікуванню ускладнень синдрому діабетичної стопи та їх рецидивів, яка вирішена на основі розробки патогенетично обґрунтованих заходів ортопедичної профілактики та вдосконаленої методики лікування неускладнених трофічних виразок опорної поверхні стопи у хворих на цукровий діабет.

Вперше вивчені пружні властивості тканин опорної поверхні стопи у хворих на цукровий діабет, встановлено збільшення модуля пружності при трофічних розладах у хворих на цукровий діабет та облітеративний атеросклероз. Встановлена пряма залежність між погіршенням трофіки стопи та наростанням величини модуля пружності. Доведена достовірність застосування модуля пружності в якості критерія при встановленні показань до високої ампутації нижньої кінцівки.

Виявлені характерні ознаки порушення стереотипу ходьби у хворих на цукровий діабет, вперше показано їх зв’язок із проявами соматичної нейропатії. Отримало біомеханічне обґрунтування призначення та застосування індивідуальних ортопедичних устілок у хворих із синдромом діабетичної стопи.

Удосконалена схема оцінки функції стопи, розроблена схема прогнозування ускладнень у хворих із синдромом діабетичної стопи.

Застосування запропонованих методик ортопедичної профілактики та лікування ускладнень синдрому діабетичної стопи сприяло досягненню кращих результатів та скороченню строків лікування.

1. Синдром діабетичної стопи є специфічним ускладненням цукрового діабету, в основі якого лежить поєднання нейропатії, макро- та мікроангіопатії, що обумовлює форму ураження тканин стопи: ішемічну у 8,2 %, нейропатичну у 38,5 %, змішану у 53,3 %. Ускладнення синдрому діабетичної стопи проявляються гнійно-некротичними (59,8 %) та дистрофічними (40,2 %) ураженнями тканин стопи.

2. Трофічні розлади у хворих на цукровий діабет супроводжуються зміною пружних властивостей тканин стопи, що проявляється збільшенням значень модуля пружності, який в нормі становить 1,076 – 1,364 кгс/см². Поглиблення трофічних розладів характеризується збільшенням модуля пружності, при його середніх значеннях вище 1,723 кгс/см² у хворих на цукровий діабет збереження опороздатності нижньої кінцівки неможливе, що дозволяє використовувати цей показник в якості критерію до виконання високої ампутації нижньої кінцівки.

3. Ходьба хворих на цукровий діабет характеризується збільшенням загального часу одноопорного навантаження та зміною якісних і кількісних характеристик вертикальної та поперечної складових опорних реакцій, що обумовлює більшу у порівнянні із нормою «енергоємність» статико-динамічного стереотипу у цих хворих. Встановлені якісні зміни вертикальної та поперечної складових більшою частиною обумовлені соматичною нейропатією.

4. Застосування індивідуальних ортопедичних устілок у хворих на цукровий діабет сприяє зменшенню навантаження на стопу за рахунок зменшення напруження та відносної деформації тканин опорної поверхні стопи, покращення силових та часових показників опорних реакцій, зменшує нестійкість при ходьбі, що робить використання індивідуальних ортопедичних устілок патогенетично обґрунтованим ортопедичним заходом профілактики та лікування синдрому діабетичної стопи.

5. Лікування неускладнених трофічних виразок опорної поверхні стопи у хворих на цукровий діабет із застосуванням розвантаження, хірургічної обробки, індивідуального ортотичного забезпечення сприяє загоєнню виразки в строки 25 - 28 днів у 100 % хворих, а додаткове застосування препарату Долобене гель скорочує строки загоєння на 6 - 10 днів.

6. Застосування заходів ортопедичної профілактики та лікування ускладнень синдрому діабетичної стопи забезпечує покращення функції стопи у хворих із нейропатичною формою на 25 %, із змішаною формою – на 18 %, а у хворих із ішемічною формою скорочує строки лікування на 24 – 28 днів.

Практичні рекомендації. Хворим на цукровий діабет необхідно призначати індивідуальні ортопедичні устілки, виготовлені із спеціальних матеріалів, незалежно від наявності видимої ортопедичної патології.

Наявність гнійно-некротичного процесу на стопі у хворих на цукровий діабет є показанням до обов’язкового розвантаження ураженої кінцівки, незалежно від клінічної картини та даних додаткових методів дослідження.

Лікування неускладнених трофічних виразок опорної поверхні стопи у хворих на цукровий діабет повинно включати хірургічну обробку раневої поверхні з наступним місцевим консервативним лікуванням згідно фази раневого процесу, для оптимізації репаративних процесів доцільно використовувати Долобене гель.

Для діагностики трофічних розладів нижньої кінцівки у хворих із облітеративними ангіопатіями, зокрема і цукровим діабетом, необхідно застосовувати модуль пружності тканин опорної поверхні стопи, який є достовірним критерієм при встановленні показань до високої ампутації нижньої кінцівки.

Публікації автора:

1. Лябах А.П., Міхневич О.Е., Якімов Д.Ю., Міхневич В.О., Лябах О.А. Лікарське призначення, проектування та виготовлення індивідуальних ортопедичних устілок (методичні рекомендації). – Київ, 2004.– 19 с.

2. Лябах А.П., Міхневич В.О., Якімов Д.Ю. Тактика хірургічного лікування гнійно-некротичних процесів стопи у хворих із синдромом діабетичної стопи // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2004. – № 3.– С.49 – 53. (Аналіз первинного матеріалу, оцінка віддалених результатів лікування).

3. Якимов Д.Ю. Клинические аспекты поражения мягких тканей при СДС// Літопис травматології та ортопедії. – 2003.– №1–2.– С.80 – 81.

4. Лябах А.П., Міхневич О.Е., Якімов Д.Ю. Застосування Долобене-гель у лікуванні трофічних виразок опорної поверхні стопи у хворих на цукровий діабет // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2005. –№ 3.– С.42 – 45. (Оцінка результатів лікування, розробка показань до консервативного лікування трофічних виразок опорної поверхні стопи, збір та систематизація первинного матеріалу).

5. Лябах А.П., Міхневич О.Е., Зінченко В.В., Пятковський В.М., Якімов Д.Ю. Механічні властивості жирової тканини підошовної поверхні стопи в нормі та у хворих на цукровий діабет і облітеруючий атеросклероз з трофічними розладами // Міжнародний ендокринологічний журнал.– 2006. – № 3 (5).– С.62 – 65. (Аналіз результатів вимірювань та їх статистична обробка).

6. Міхневич О.Е., Лябах А.П., Якімов Д.Ю., Турчин О.А., Міхневич В.О. Ортопедична профілактика ускладнень синдрому діабетичної стопи // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2006. – № 3 (5).– С.59 – 61. (Загальна характеристика проявів, питання профілактики ускладнень).

7. Міхневич В.О., Зінченко В.В., Якімов Д.Ю. Вплив підшкірної фасціотомії гомілки на сегментарний кровоток за даними УЗД судин нижніх кінцівок у хворих з глибокими трофічними розладами // Літопис травматології та ортопедії. – 2006.– №1–2.– С.56 – 59. (Оцінка впливу підшкірної фасціотомії на сегментарний кровоток кінцівки).