Анотація до роботи:

Штірц Ю.О. Орнітофауна як структурний елемент культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон". – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2004.

Виявлено основні закономірності циклічної динаміки структури орнітофауни урбанізованих біогеоценозів в умовах Донбасу. Установлено, що на хід сукцесійної динаміки орнітофауни житлової забудови міста більш вагоме значення справляє біогеоценотичне оточення ділянки житлового масиву, ніж вік забудови та ступінь її озеленіння. Виявлено закономірності консортивних зв'язків птахів із деревними автотрофами в умовах великого промислового міста Донбасу. Виявлено частку внеску груп біоморф птахів у формування консорцій деревних рослин в умовах урбанізованих біогеоценозів. Установлено, що в умовах великого промислового міста Донбасу інтенсивність руху автотранспорту справляє більш вагоме значення на розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах, ніж ступінь озеленіння придорожньої смуги.

1. У складі орнітофауни культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон виявлено 122 види птахів.

2. Видовий склад птахів приміських зелених насаджень у репродуктивний період найбільшою мірою подібний до складу орнітофауни міських кладовищ та лісопарків (індекс Жаккара складає 0,84–0,85). Відзначено зниження числа видів у складі орнітофауни в низці зелених насаджень: приміські насадження – лісопарки міста – міські кладовища – парки – сквери.

3. У межах території міста біогеоценози водно-болотних комплексів характеризуються максимальною варіабельністю кількості видів птахів (26–58) протягом річного циклу, мінімальну варіабельність даного показника виявлено для скверів (29–34 види).

4. Виявлено асинхронність циклічної динаміки структури орнітофауни в межах різних міських біогеоценозів.

5. Установлено високий ступінь схожості (індекс Жаккара складає більш 0,95) між видовим складом орнітофауни скверів та багатоповерхової житлової забудови, а також міських лісопарків та кладовищ.

6. На хід сукцесійної динаміки орнітофауни житлової забудови міста більш вагоме значення справляє біогеоценотичне оточення ділянки житлового масиву, ніж вік забудови та ступінь її озеленіння.

7. Середні значення загального денного бюджету часу птахів-консортів на один екземпляр автотрофа – детермінанта консорції в умовах житлової забудови міста варіюють від 55,5 до 724,2 хвилини та послідовно зростають у низці консорцій: Populus simonii – Populus bolleana – Gleditsia triacanthos – Robinia pseudoacacia – Aesculus hippocastanum – Populus italica – Betula pendula – Populus balsamifera – Populus canadensis – Picea pungens – Acer pseudoplatanus – Acer negundo – Acer platanoides – Ulmus pinnato-ramosa – Salix alba – Populus nigra.

8. Основну частину загального денного бюджету часу птахів у системі консортивних зв'язків із деревними автотрофами складають топічні зв'язки, на частку яких припадає 58,1–98,6%.

9. Значення індексу видової різноманітності Шеннона угруповань птахів-консортів, які формуються в консорціях деревних автотрофів, знаходяться в межах від 0,251 до 1,794 і статистично вірогідно зростають у низці консорцій: 1) Populus simonii – 2) Aesculus hippocastanum – 3) Populus bolleana – 4) Acer pseudoplatanus – 5) Populus italica – 6) Populus canadensis – 7) Populus nigra, Populus balsamifera – 8) Acer negundo – 9) Acer platanoides – 10) Betula pendula, Salix alba – 11) Picea pungens – 12) Ulmus pinnato-ramosa – 13) Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia.

10. З числа топоморф у системі консортивних зв'язків птахів 15 консорцій максимальну частку загального денного бюджету часу складають синантропи (53,6–97,5%); у системі консортивних зв'язків птахів із Gleditsia triacanthos – дендрофіли (54,8%). З числа клімоморф для всіх досліджуваних консорцій характерне значне переважання часткового внеску річних видів до загального денного бюджету часу птахів (95,3–99,9%). Максимальний частковий внесок до загального денного бюджету часу з трофоморф І порядку відзначено для еврифагів (45,5–97,4%), з трофоморф ІІ порядку – для еврифагів-обшарщиків (44,7–97,4%), з трофоморф ІІІ порядку – форм IV ланки (70,8–99,8% загального денного бюджету часу птахів-консортів).

11. В умовах міста на розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах більш вагоме значення справляє інтенсивність руху автотранспорту, яка визначає 34,3% реєстрацій птахів, ніж ступінь озеленіння придорожньої смуги. Сумарний вплив цих факторів обумовлює 39,0% реєстрацій птахів в умовах даного біогеоценозу.

12. Запропоновано рекомендації щодо спрямованого формування орнітофауни урбанізованих біогеоценозів, основними з яких є такі:

збереження та розширення площі парків і лісопарків міста, а також приміських зелених зон, які виконують роль рефугіумів міської орнітофауни;

збільшення мозаїчності біогеоценотичного покриття території міста за рахунок створення ділянок, що наближаються за своїми характеристиками до природних біогеоценозів;

відповідний підбір деревних рослин при озеленюванні житлових кварталів міста:

збільшенню часткової участі дендрофільної групи птахів, а також підвищенню видової різноманітності орнітофауни житлових масивів може сприяти більш часте використання в ході озеленювання кварталів житлової забудови міст таких видів дерев: Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia, Ulmus pinnato-ramosa, Picea pungens, Betula pendula, Salix alba, Acer platanoides, Acer negundo (при цьому слід уникати створення ділянок суцільних монокультур);

з позицій охорони птахів міст і навколишнього середовища в цілому вздовж автомагістралей доцільно уникати висаджування деревних рослин (Populus nigra, Salix alba, Ulmus pinnato-ramosa, Acer platanoides, Acer negundo, Acer pseudoplatanus, Picea pungens), котрі як детермінанти консорцій обумовлюють порівняно високі показники денного бюджету часу птахів-консортів.

Підбір деревних рослин слід погоджувати з рекомендаціями дендрологів та фахівців санітарно-гігієнічних служб.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях, затверджених у переліку ВАК України

1. Стрєлкова Ю.О. До екології гніздування чорного стрижа (Apus apus L.) на території Донецької області // Наук. вісн. Укр. держ. лісотехн. ун-ту: Зб. наук.-техн. праць. – Львів, 1999 а. – Вип. 9.7. – С. 176–178.

2. Штирц Ю.А. Гнездовая орнитофауна г. Славянска Донецкой области // Вісн. Дніпропетровського ун-ту. Сер. Біологія. Екологія. – 2000 а. – Вип. 8, т. 2. – С. 105–111.

3. Штирц Ю.А. Структура орнитокомплексов одноэтажной жилой застройки г. Донецка в репродуктивный период // Вісн. Донецького ун-ту. Сер. А: Природн. науки. – 2001 а. – Вип. 2. – С. 288–293.

4. Штирц Ю.А. Орнитонаселение зелёных насаждений крупного индустриального города в зимний период (на примере г. Донецка) // Вісн. Дніпропетровського ун-ту. Сер. Біологія. Екологія. – 2002 а. – Вип. 10, т. 1. – С. 51–55.

5. Штирц Ю.А. Распределение птиц в придорожных биотопах в условиях урбанизированного ландшафта (на примере г. Донецка) // Вісн. Донецького ун-ту. Сер. А: Природн. науки. – 2002 б. – Вип. 1. – С. 316–320.

6. Штирц Ю.А. Сезонные изменения структуры орнитокомплексов кладбищ крупного города (на примере города Донецка) // Межведомств. сб. науч. работ "Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона". – Донецк: ДонНУ, 2002 в. – Вып. 2. – С. 151–155.

7. Штирц Ю.А. Сезонная динамика орнитонаселения лесопарков крупного индустриального города (на примере г. Донецка) // Наук. вісн. Укр. держ. лісотехн. ун-ту: Зб. наук.-техн. праць. – Львів, 2002 г. – Вип. 12.4. – С. 77–83.

8. Штирц Ю.А. Циклическая динамика структуры орнитонаселения многоэтажной жилой застройки города Донецка // Вісн. Дніпропетровського ун-ту. Сер. Біологія. Екологія. – 2003. – Вип. 11, т. 1. – С. 229–232.

Статті у збірниках наукових праць

9. Штирц Ю.А. К характеристике зимней орнитофауны железнодорожных защитных лесополос в окрестностях г. Донецка // Сб. науч. тр. "Экология и фауна Юго-Востока Украины". – Донецк: ДонНУ, 2001 б. – Вып. 2. – С. 138–140.

10. Штирц Ю.А., Штирц А.Д. Структура орнитокомплексов парковой зоны города Донецка в репродуктивный период // Природничий альманах. Сер. Біол. науки: Зб. наук. праць. – Херсон: Персей, 2002. – Вип. 2 (3). – С. 256–261.

Матеріал, який було покладено в основу цієї роботи, збирався особисто дисертанткою. Ю.О. Штірц самостійно проведено аналіз структури орнітофауни паркової зони м. Донецька в репродуктивний період та сформульовано висновки. Загальний внесок здобувача в роботу становить 80%.

Матеріали та тези конференцій

11. Стрелкова Ю.А. Орнитофауна центрального парка культуры и отдыха имени Щербакова и прилегающей парковой зоны города Донецка // Тез. докл. конф. "Биологические исследования на природоохранных территориях и биологических стационарах" (с. Гайдары Харьковской обл., 16–19 сентября 1999 г.). – Харьков: ХГУ, 1999 б. – С. 116–117.

12. Штирц Ю.А. Орнитонаселение городов и населённых пунктов Донецкой области // Мат. І респ. конф. молодых учёных Крыма "Актуальные вопросы современной биологии" (г. Симферополь, 18 мая 2000 г.). – Симферополь: Таврия, 2000 б. – С. 93–95.

13. Штирц Ю.А. Структура населения птиц Путиловского лесопарка в городе Донецке в репродуктивный период // Птицы бассейна Северского Донца: Сб. мат. 6 и 7 конф. "Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца". – Донецк: ДонНУ, 2000 в. – С. 60–63.

14. Штирц Ю.А. Зимняя орнитофауна населённого пункта сельского типа в центре Донецкой области // Птицы бассейна Северского Донца: Сб. мат. 6 и 7 конф. "Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца". – Донецк: ДонНУ, 2000 г. – С. 63–64.

15. Штирц Ю.А. Орнитоконсорции клёнов урбанизированного ландшафта Донбасса // Тези доп. I міжнар. наук. конф. "Структура та функціональна роль тваринного населення в природних і трансформованих екосистемах" (м. Дніпропетровськ, 17–20 вересня 2001 р.). – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001 в. – С. 233–234.

16. Штирц Ю.А. Изменение структуры городских орнитокомплексов по градиенту "центр – окраина" в зимний период (на примере одноэтажной жилой застройки) // Материалы XI междунар. орнитолог. конф. "Актуальные вопросы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии" (г. Казань, 29 января – 3 февраля 2001 г.). – Казань: Изд-во "Матбугат йорты", 2001 г. – С. 653–654.

17. Штирц Ю.А. Оценка состояния орнитокомплексов крупного индустриального центра (на примере города Донецк) // XI Междунар. симп. по биоиндикаторам "Современные проблемы биоиндикации и биомониторинга" (г. Сыктывкар, 17–21 сентября 2001 г.). – Сыктывкар, 2001 д. – С. 209–210.

18. Штирц Ю.А. Структура орнитокомплексов населённых пунктов центра Донецкой области в репродуктивный период // Матеріали Всеукр. зоол. конф. "Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть". – Кривий Ріг: "I.B.I.", 2001 є. – С. 137–139.

19. Штирц Ю.А. Характеристика консортивных связей птиц с тополями (Populus L.) в условиях урбанизированного ландшафта Донбасса // Матеріали наук. конф. молодих вчених "Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях" (м. Кривий Ріг, 13–16 травня 2002 р.). – Кривий Ріг, 2002 д. – С. 462–465.

20. Штирц Ю.А., Штирц А.Д. Сравнительная характеристика орнитокомплексов населённых пунктов центральной и южной части Донецкой области // Праці наук. конф. ДонНУ за підсумками наук.-досл. роботи за період 1999–2000 рр. Секція біол. наук (м. Донецьк, 18–20 квітня 2001 р.). – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 35–39.

Фактичний матеріал з орнітофауни різних населених пунктів центральної та південної частини Донецької області збирався особисто здобувачем. Ю.О. Штірц самостійно проведено порівняльний аналіз структури досліджуваних орнітокомплексів та сформульовано висновки. Загальний внесок дисертантки в роботу становить 80%.

21. Штирц Ю.А., Ярошенко Н.Н. Сезонная динамика структуры орнитокомплексов одноэтажной жилой застройки крупного промышленного города (на примере города Донецка) // Матеріали Всеукр. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених "Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України" (м. Донецьк, 19–22 листопада 2001 р.). – Ч. II. – Донецьк: ДонНУ, 2001.– С. 110–115.

У роботі здобувачем особисто збирався фактичний матеріал з сезонної динаміки орнітофауни одноповерхової житлової забудови м. Донецька. Підбір методів дослідження, подальшу обробку зібраного матеріалу та висновки зроблено Ю.О. Штірц самостійно. Загальний внесок дисертантки в роботу становить 80%.

22. Штирц Ю.А., Ярошенко Н.Н. Консортивные связи птиц с робинией лжеакацией (Robinia pseudoacacia L.) в условиях урбанизированного ландшафта Донбасса // Зб. доп. І міжнар. наук. конф. аспірантів та студентів "Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів" (м. Донецьк, 16–18 квітня 2002 р.). – Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2002. – Т. 2. – С. 90–91.

Ю.О. Штірц особисто досліджено трофічні та топічні консортивні зв'язки птахів із деревним автотрофом – детермінантом консорції в умовах урбанізованих біогеоценозів. Дисертанткою здійснено самостійний підбір методів дослідження, обробку зібраного матеріалу. Загальний внесок здобувача в роботу становить 80%.