Результати виконаного дисертаційного дослідження дали можливість дійти таких висновків: 1. Сформульовано визначення “аграрного сектора економіки” як сукупність галузей господарства, діяльність яких пов’язана з рослинництвом, тваринництвом, птахівництвом, хутровим звірівництвом, бджільництвом, рибальством та іншою діяльністю з вирощування продуктів харчування, сировини для промисловості, їх первинної переробки та подальшої реалізації. 2. Пропонується така класифікація корисливих злочинів, які вчинюються в аграрному секторі економіки: 1) розкрадання майна шляхом крадіжки; 2) привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; 3) злочини у сфері службової діяльності; 4) злочини у сфері господарської діяльності. 3. Пропонується скасувати дію Закону щодо визначення податкової соціальної пільги щодо кримінальної та адміністративної відповідальності. 4. Законодавче визначення крадіжки викласти в такій редакції: “Крадіжка – це таємне викрадення чужого майна на суму, що перевищує три неоподаткованих мінімумів доходів громадян”. 5. Пропонується внести такі зміни до примітки ст. 185 КК України та викласти її у такій редакції: “Якщо вартість викраденого не перевищує трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, але наявні кваліфікуючі ознаки, то застосовуються відповідні частини ст. 185, 190, 191 КК України”. 6. Загальними ознаками привласнення і розтрати слід вважати: 1) викрадається майно, що повинне бути довірене винному, тобто, як правило, перебувати під його повною матеріальною відповідальністю; 2) суб’єктом є лише та особа, якій майно ввірене; 3) винна особа викрадає майно шляхом зловживання правомочностями стосовно ввіреного їй майна (зловживає наданою їй довірою). Відповідальність за привласнення передбачити в ч. 1, а за розтрату – у ч. 2 ст. 191 КК України з більш суворою санкцією. 7. Внесено пропозицію щодо прийняття нової кримінально-правової норми “Бездіяльність службової особи” і розміщення її в розділі XVII (Злочини у сфері службової діяльності). 8. Визначено організаційно-управлінські та правові обставини і чинники, які сприяють вчиненню злочинів у цій сфері. Чинниками організаційно-управлінського характеру, що сприяють вчиненню злочинів в аграрному секторі економіки, є такі: неналежний контроль з боку держави і громадських організацій за процесом приватизації землі та об’єктів агропромислового комплексу держави; неналежна організація бухгалтерського обліку, обліку та контролю за збереженням і використанням товарно-матеріальних цінностей; відсутність належної роз’яснювальної роботи з боку відповідних міністерств та відомств і місцевих органів виконавчої влади щодо купівлі-продажу земельних паїв. Чинниками правового характеру, що сприяють вчиненню злочинів в аграрному секторі економіки, є такі: прийняття окремих нормативних актів, що сприяють тінізації капіталів злочинного походження; недосконала податкова політика; незначна кількість нормативно-правових актів, прийнятих з приводу введення нового Земельного кодексу України; відсутність чіткого правового механізму купівлі-продажу земельних сертифікатів та контролю за цим процесом; відсутність чіткого визначення правового режиму земель несільськогосподарського призначення у населених пунктах та за їх межами; недосконалість чинних природоресурсних кадастрів і ведення окремого кадастрового обліку майна. 9. Визначено принципи кримінологічного запобігання злочинам в аграрному секторі економіки, зокрема: програмної перебудови суспільства; суспільного осуду злочинної поведінки; адекватності методів і засобів запобігання; систематичності й багатоплановості запобіжних заходів; високого рівня розкриття злочинів; вивчення криміногенних ситуацій і їх запобігання. 10. Найбільш перспективними запобіжними заходами спеціально-кримінологічного характеру в аграрному секторі економіки є: створення на урядовому рівні Координаційної ради з питань запобігання та протидії злочинам в аграрному секторі економіки, до складу якої включити представників: МВС України (ДСБЕЗ, дільничних інспекторів міліції, відділів карного розшуку, слідчих відділів, Державної служби охорони, Державтоінспекції, підрозділів дорожньо-патрульної служби, підрозділів патрульно-постової служби), Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства аграрної політики України, облміськдержадміністрації, сільських (селищних) рад. На Координаційну раду з питань запобігання та протидії злочинам в аграрному секторі економіки різних рівнів покладатимуться завдання з: 1) розробки науково обґрунтованої концепції створення в Україні єдиної багаторівневої системи управління щодо запобігання та протидії злочинам в аграрному секторі економіки; 2) методологічного забезпечення процесу розробки та прийняття відповідних управлінських рішень щодо діагностики і прогнозування негативних явищ та процесів у цій сфері, планування і виконання стратегічних, організаційно-тактичних та оперативно-розшукових заходів; 3) забезпечення безперервності здійснення контролю, перевірки, корегування та оцінки ефективності діяльності відповідних структур та їх працівників, а також оцінки реального стану змін (як бажаних – позитивних, так і небажаних – негативних) у стані кримінологічної обстановки на об’єктах цього виду злочинів. 11. З метою упорядкування та підвищення ефективності профілактичної діяльності в аграрному секторі економіки запропоновано проведення запобіжних заходів відповідно до проекту Комплексного цільового плану запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України на період 2007–2009 рр. |