У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правових засад взаємодії ДПС з громадськістю. До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, віднесено: з теоретичних питань: «Паблік рілейшнз» в діяльності органів та підрозділів системи ДПС України визначено як функцію управління, що полягає в організації налагодження та підтримки необхідних взаємостосунків з громадськістю шляхом вироблення та поширення спеціальної інформації через засоби комунікації і безпосередньо серед населення, спрямоване на формування бажаної громадської думки. Взаємодією органів та підрозділів ДПС України з громадськістю визначено як такий стан взаємозв’язків, при якому: по-перше, формується позитивна громадська думка щодо діяльності органів та підрозділів ДПС України; по-друге, підвищується рівень податкової культури населення; по-третє, має місце спільна діяльність щодо забезпечення виконання податкового законодавства через інститут волонтерства, залучення деяких категорій громадян як спеціалістів у сфері контрольно-перевірочної діяльності, виконання правоохоронних функцій. Правове регулювання взаємодії органів та підрозділів ДПС України з громадськістю визначено як здійснюваний за допомогою норм права вплив на поведінку суб’єктів податкових відносин з метою їх впорядкування та організації, вирішення спільних та приватних інтересів. Професіоналізм працівників ДПС визначено як їх здатність до ефективної самореалізації в практичній діяльності спеціальних професійних знань, що обумовлені особистими якостями і компетенцією. Аналіз практичної діяльності органів та підрозділів ДПС України надав змогу до форм їх взаємодії з населенням віднести такі: проведення масово-роз’яснювальної роботи з актуальних питань податкової політики, надання відповідних консультацій громадянам; прийом громадян та розгляд їх звернень; залучення до інформаційно-консультаційної роботи з платниками податків волонтерів (громадських податкових консультантів); функціонування „телефонів довіри”; взаємодія під час проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів підприємницької діяльності; взаємодія щодо організації обліку платників податків; залучення громадян та їх громадських формувань до правоохоронної діяльності за напрямками роботи податкової міліції.
з організаційних питань: 1. Необхідним вбачається розроблення в органах та підрозділах ДПС спеціального плану заходів по зв’язках з громадськістю. У ньому необхідно передбачити вивчення громадської думки, анкетування та інтерв’ювання окремих представників та груп населення, регулярні зустрічі (брифінги, прес-конференції, інтерв’ю) керівників і окремих начальників органів та підрозділів ДПС з представниками ЗМІ, творчих спілок і організацій. Безумовно, важливими є й виступи в центральній та місцевій пресі, на радіо і по телебаченню. Але більш важливим, на нашу думку, є безпосереднє спілкування працівників органів та підрозділів ДПС з населенням щодо актуальних питань податкового законодавства та інших проблем фіскальної діяльності. 2. Для налагодження ефективної взаємодії між органами і підрозділами ДПС України та населенням необхідним є: по-перше, проведення нової кадрової політики в органах та підрозділах ДПС основним завданням якої повинні бути підвищення правового, морального та культурного рівня працівників органів та підрозділів ДПС (їх уміння будувати взаємовідносини з громадськістю, а саме із платниками податків, повинно розглядатися як важливий критерій професійного рівня, політичної й правової культури), по-друге, обмін досвідом взаємодії між працівниками ДПС України й податковими органами зарубіжних країн як на рівні керівництва, так і між місцевими відділами. Існує потреба поглибленого вивчення та розробки рекомендацій щодо використання зарубіжного досвіду співробітництва податкових структур та громадян з урахуванням особливостей менталітету українського суспільства. 3. Беручи до уваги те, що роз’яснення податкового законодавства та відповідних підзаконних нормативно-правових актів є компетенцією податкових органів усіх рівнів, що, як правило, призводить до неоднозначного їх тлумачення, вважаємо доцільним у структурі податкових органів, зокрема обласного рівня, передбачити окремий підрозділ, який би виконував функцію роз’яснення нормативно-правових актів в сфері податкових правовідносин. Більш того, з метою забезпечення єдиного розуміння податкового законодавства та відповідних підзаконних нормативно-правових актів слід заборонити їх роз’яснення податковими інспекціями, залишивши це право тільки за ДПА обласного рівня та органами вищими за компетенцією ДПА. 4. З метою вільного доступу громадськості до відкритої інформації в органах та підрозділах ДПС України, вважаємо доцільним створення тимчасової експертної комісії, яка б визначила перелік відкритої інформації у цьому державному органі виконавчої влади. Більш того, в Законі України „Про державну податкову службу в Україні” необхідно передбачити відповідальність працівників органів та підрозділів ДПА за ненадання (перешкоджання наданню) відкритої інформації щодо їх діяльності. 6. До основних напрямків формування позитивного іміджу ДПС та її працівників віднесено: по-перше, усунення негативних факторів у діяльності податкових органів, що компрометують систему ДПА України в очах громадян: усунення корупції, запобігання злочинам та іншим правопорушенням серед особового складу, зміцнення дисципліни; по-друге, здійснення комплексу заходів, спрямованих на формування єдиної інформаційної політики ДПА України з метою закріплення в свідомості громадян позитивних стереотипів у ставленні до податкових органів у цілому, та її працівників зокрема; по-третє, підвищення професіоналізму працівників податкових органів; забезпечення мотивації до сумлінної служби; вироблення нових критеріїв оцінки ефективності діяльності у сфері контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції структурних підрозділів ДПА України. з удосконалення правового регулювання взаємодії ДПС із громадськістю: 1. У Законі України „Про державну податкову службу в Україні” необхідно передбачити окрему статтю під назвою „Принципи діяльності органів та підрозділів ДПС України” з таким змістом: „Діяльність ДПС України будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням”. Принцип взаємодії слід помістити і до ст.3 Закону України „Про систему оподаткування”. Більш того, взаємодію з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням слід передбачити як один із обов’язків працівників органів та підрозділів ДПС України, про що внести відповідні зміни до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. 2. Обґрунтовано необхідність прийняття Закону України „Про участь (сприяння) громадян в боротьбі із податковими правопорушеннями” (назва умовна) де було б визначено: а) засади створення громадських формувань із сприяння діяльності органам та підрозділам ДПС в боротьбі із податковими правопорушеннями; б) основні завдання, права та обов’язки цих громадських формувань та їх членів; в) форми та методи їх діяльності; г) порядок взаємодії з органами та підрозділами ДПС та їх працівниками; д) соціальний захист членів означених громадських формувань. 3. Беручи до уваги те, що в чинному Положенні про Департамент громадських зв’язків та масово-роз’яснювальної роботи Державної податкової адміністрації України та у відповідних положеннях на місцях відсутня мета діяльності досліджуваних підрозділів, вважаємо доцільним у Загальних положеннях цих нормативних актів визначити, що: „Метою діяльності підрозділів громадських зв’язків та масово–роз’яснювальної роботи ДПС України є вплив на створення позитивного зовнішнього іміджу податкової служби, організація взаємодії органів та підрозділів ДПС із засобами масової інформації, громадськими формуваннями, зв’язку з трудовими колективами, окремими платниками податків для об’єктивного висвітлення їх діяльності”. 4. До нормативно-правових актів, які регулюють діяльність підрозділів громадських зв’язків та масово-роз’яснювальної роботи, необхідно внести деякі корективи: по-перше, виключити із переліку функцій ті, які визначено завданнями; по-друге, для більш чіткого їх розуміння доцільно буде звести їх в певні блоки: а) проведення масово-роз’яснювальної роботи з актуальних питань податкової політики, надання відповідних консультацій громадянам; б) прийом громадян та розгляд їх звернень; в) організація внутрішньої та зовнішньої взаємодії підрозділів громадських зв’язків та масово-роз’яснювальної роботи; по-третє, закріпити конкретні функції, які подаються загалом, за певними відділами підрозділів громадських зв’язків та масово-роз’яснювальної роботи, а саме: громадських зв’язків; масово-роз’яснювальної роботи; по організації роботи зі зверненнями громадян, що буде сприяти їх чіткому розумінню та виконанню, викоріненню дублювання щодо їх виконання. 6. Запропоновано п.п.4.1 та 4.2 Наказу ДПА № 176 від 12 квітня 2003 р. „Про затвердження Порядку надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства”, виключити, як такі, що суперечать Конституції та законодавству України. Доцільним буде внесення до цього Наказу норми такого змісту: „Органи та підрозділи ДПС України зобов’язані надавати роз’яснення фізичним та юридичним особам з будь-яких питань, які їх цікавлять, щодо податкового законодавства та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, крім інформації конфіденційного та таємного характеру”. Крім того, в Наказі необхідно передбачити обов’язок органів та підрозділів ДПА України щодо надання податкових роз’яснень зі спірних питань податкового законодавства та підзаконних нормативно-правових актів незалежно від надходження запитів, у разі, якщо вони: припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого може бути прийняте рішення як на користь платника податків, так і на користь контролюючого органу; запровадження нового виду податку, збору (обов’язкового платежу) або внесення змін до правил оподаткування. |
