Анотація до роботи:

Шерстюк В.М. Організаційно-правові та морально-психологічні засади судово-експертної діяльності. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню організаційно-правових та морально-психологічних проблем судово-експертної діяльності. Визначено роль судової експертизи в системі процесуальних дій та піддано аналізу пізнавальну функцію судово-експертної діяльності. Досліджено можливості застосування експертних версій та механізми формування внутрішнього переконання судового експерта. Проаналізовано систему засобів судово-експертного дослідження (методи експертного дослідження, експертні методики, експертні технології). Розроблено професіограму судового експерта та встановлено специфіку підготовки експертних кадрів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявилося у розробці організаційно-правових та морально-психологічних засад судово-експертної діяльності на підставі комплексного підходу до даної проблеми. За результатами дослідження можна сформулювати такі основні висновки:

1. На підставі аналізу ознак судової експертизи та вивчення її ролі в системі спеціальних знань запропоновано авторське визначення її поняття: судова експертиза являє собою регламентоване нормами права дослідження, яке має притаманні саме йому предмет, об’єкти і методику, та проводиться із застосуванням спеціальних знань визначеним суб’єктом (однією чи кількома обізнаними особами, які мають процесуальний статус експерта) за дорученням зазначених в галузевому процесуальному законодавстві органів та осіб, котрі здійснюють правосуддя (дізнання, досудове слідство, судовий розгляд справ і примусове виконання рішень судів та інших органів чи службових осіб).

2. Досліджено зміст спеціальних знань, що не є загальновідомими чи загальнодоступними і якими володіє обмежена кількість фахівців. Встановлено, що спеціальним знанням притаманні загальні та особливі ознаки, а також вони мають певні межі.

3. Запропоновано авторську класифікацію судових експертиз. Така класифікаційна система побудована із врахуванням предмета дослідження та використовуваних спеціальних знань (криміналістичні; матеріалів, речовин і виробів; біологічні; ґрунтознавчі; екологічні; інженерні; економічні; товарознавчі; охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності; мистецтвознавчі; психологічні; психіатричні; фармацевтичні; медичні). Визначено ознаки комплексної експертизи, проведення якої пов’язано із застосуванням знань із різних галузей науки, техніки, ремесла тощо. Аргументована необхідність відмежовування комплексних експертиз від комплексу судових експертиз.

4. Визначено доцільну систему підготовчих заходів до судової експертизи. Розкрито особливості взаємодії осіб (органів), які призначають судову експертизу, з експертом.

5. Встановлено, що організаційні проблеми призначення судових експертиз можуть бути об’єднанні в дві великі групи: 1) пов’язані з недосконалістю нормативно-правового регулювання судово-експертної діяльності; 2) обумовлені необхідністю покращання якості державного управління судово-експертною діяльністю та наукового опрацювання і практичної реалізації окремих положень теорії судової експертизи.

6. Сформульовано аргументи стосовно доцільності призначення судових експертиз до порушення кримінальної справи. Такий стан потребує внесення відповідних змін до чинного процесуального законодавства.

7. Розглянуто функціонування розгалуженої системи судово-експертних установ та відомчих служб в Україні. Підкреслено необхідність координації діяльності відповідних експертних установ та відомчих служб, уніфікації їх науково-методичного забезпечення.

8. Здійснення судово-експертної діяльності має ґрунтуватися на певних принципах. Запропоновано доцільність внесення змін до Закону України “Про судову експертизу” щодо правової регламентації принципів судово-експертної діяльності. Стаття 3 цього Закону може бути подана у такій редакції: “Судово-експертна діяльність ґрунтується на принципах законності, науковості, об’єктивності, всебічності та повноти дослідження, а також незалежності судового експерта”.

9. Встановлено роль експертних версій у вирішенні розумових завдань у процесі пізнавальної діяльності судового експерта. Сформульовано визначення поняття експертної версії як обґрунтованого припущення щодо окремого факту (або групи фактів), а також закономірностей, зв’язків і відношень, що зумовлюють такий факт і можуть бути встановлені засобами спеціальних експертних досліджень з метою вирішення завдання, яке має значення для справи. Виокремлено види експертних версій. На думку автора, розробка типових експертних версій є перспективним напрямком у судовій експертології. При цьому система типових версій являє собою інформаційну базу, яка дозволить обирати, висувати та перевіряти найбільш обґрунтовані робочі експертні версії.

10. Досліджено механізми формування внутрішнього переконання судового експерта. Встановлено, що внутрішнє переконання судового експерта – це почуття впевненості у відповідності до суб’єктивної оцінки даних експертом, яке ґрунтується на результатах експертного дослідження при вирішенні експертного завдання при провадженні судової експертизи та із врахуванням соціально-психологічних компонентів. Визначено особливості формування внутрішнього переконання у складі комісій (колективного переконання) при проведені комісійних та комплексних експертиз.

11. Запропоновано в системі засобів судово-експертного дослідження виокремлювати: а) методи експертного дослідження; б) експертні методики; в) експертні технології. Надано характеристику зазначених засобів експертного дослідження. Визначено реквізити та елементи експертної методики. Запропоновано визначення поняття експертної технології.

12. Проведено аналіз правового статусу судового експерта щодо різних законодавчих та інших нормативно-правових актів України. Розроблено структуру професіограми судового експерта та надано схематичне зображення її елементів.

13. Встановлено соціально-психологічні властивості та якості, які мають суттєве значення для виконання експертом професійних функцій: загальний і спеціальний інтелект, концентрація уваги, спостереження, прагнення до істини, принциповість, акуратність, самоорганізованість, чітка письмова мова, емоційна стійкість, зібраність, пунктуальність, наполегливість, цілеспрямованість, висока орієнтація, чуйність та ін.

14. Розроблено Кодекс етики професіональної діяльності судового експерта, який охоплює два розділи та 18 статей.

15. На підставі аналізу чинного законодавства України встановлено особливості підготовки (перепідготовки) кадрів – судових експертів. Визначено завдання та функції експертно-кваліфікаційних комісій науково-дослідних інститутів і Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України. Надано пропозиції щодо удосконалення підготовки експертних кадрів.

Публікації автора:

Науково-практичні, навчально-довідкові та довідкові посібники:

1. Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі: Навч.-довід. посіб. / Грошевий Ю.М., Коновалова В.О., Шепітько В.Ю., Шерстюк В.М. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2004. – 448 с.

2. Нормативно-правовое регулирование, научно-методическое и судебно-экспертное обеспечение противодействия обороту продукции, негативно влияющей на общественную мораль: Справ. изд. / Седнев В.В., Лукьяненко В.В., Шерстюк В.Н. и др. – КрымНИИСЭ, Рес. ком. по информ. АР Крым. – Симферополь, 2005. – 143 с.

3. Судова експертиза при розгляді господарських справ: Наук.-прак. посіб. / Лук’яненко В.В., Такул З.М., Шерстюк В.М. та ін. – Симферополь: ТОВ ДіАйПі, 2005. – 233 с.

Статті у провідних фахових виданнях:

1. Шерстюк В.М. Правова регламентація використання знань обізнаних осіб у проектах кримінально-процесуального та цивільного процесуального кодексів України // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – №4(31). – С.161-168.

2. Шерстюк В.М., Лук’яненко В.В. Судово-експертне забезпечення протидії обігу продукції, яка негативно впливає на суспільну мораль // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – №3 (41). – С.61-66.

3. Шерстюк В.М. Проведення судових експертиз у спеціалізованих установах: деякі аспекти організації та нормативно-правової регламентації (на прикладі господарського процесу) // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – №9 (59) – С.87-97.

4. Шерстюк В.М. Про міжнародну науково-практичну конференцію «Експертне забезпечення правосуддя: проблеми теорії і практики» // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Зб. наук.-практ. матер. – Вип. 6. – Х.: Право, 2006. – С.418-421.

5. Шерстюк В.М., Кутузова А.В., Любарский А.В. О критериях оценки порнографии и эротики в свете Закона Украины «О защите общественной морали» // Криминалистика и судебная экспертиза: Межведом. науч.-метод. сб. – К.: Министерство юстиции Украины, 2006. – Вып. 53. – С.166-172 .

6. Шерстюк В.М. Професійна етика судового експерта як складова судової етики // Криміналістичний вісник: Наук.-практ. зб. / ДНДЕКЦ МВС України; КНУВС; Ред. кол.: Є.М. Моїсєєв (голов. ред.) та ін. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. – №1(7). – С.5-10.

Публікації в інших наукових виданнях та тези доповідей:

1. Шерстюк В.Н. Становление и развитие Крымского отделения Харьковского НИИСЭ им. Засл. проф. Н.С. Бокариуса // Экспертное обеспечение правосудия на современном этапе судебно-правовой реформы. – Симферополь: Таврида, 2000. – С.3-6.

2. Шерстюк В.М., Доброріз О.О. Взаємодія прокурорсько-слідчих працівників з обізнаними особами: процесуальний і організаційний аспекти // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – Х.: Право, 2001. – С.148-155.

3. Шерстюк В.М., Федосенко О.С., Трошина М.В. Деякі питання діяльності регіональних управлінь юстиції щодо удосконалення експертного забезпечення правосуддя // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – Х.: Право, 2001. – С.155-161.

4. Шерстюк В.Н. Организационные проблемы проведения судебных экспертиз // Роль и значение деятельности профессора Р.С. Белкина в становлении и развитии современной криминалистики: Матер. междунар. науч. конф. — М., 2002. – С.385-389.

5. Шерстюк В.Н. Классификация судебных экспертиз // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Зб. матер. міжнар. наук.–практ. конф. – Х.: Право, 2002. – Вип. 2 – С.88-94.

6. Шерстюк В.Н. Дискуссионные вопросы теории и практики судебной экспертизы // Актуальні проблеми сучасної криміналістики: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Сімферополь: Доля, 2002. – Ч.2. – С.60-69.

7. Шерстюк В.М. Підготовка та діяльність судових експертів: організаційно-правові питання // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Зб. наук.-практ. матер. (до 80-річчя заснування Харківського НДІ судових експертиз). – Х.: Право, 2003. – Вип. 3. – С.57-60.

8. Шерстюк В.Н., Лукьяненко В.В. Экспертные методики: понятие, структура и некоторые вопросы разработки и практического применения // Актуальні проблеми криміналістики: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Х.: Гриф, 2003. – С.248-250.

9. Шерстюк В.М. Нормативно-правове забезпечення реформування судово-експертної діяльності в Україні // Матер. 5 звітної наук.-практ. конф. Крим. юрид. ін-ту Нац. ун-ту внутр. справ. – Сімферополь: Доля, 2003. – Ч. 2. – С.84-89.

10. Шерстюк В.Н. Экспертные методики и экспертные технологии: соотношение понятий, особенности разработки и практического применения в государственных специализированных учреждениях судебных экспертиз // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Х.: Вид-во Нац. ун-та внутр. справ, 2003. – С.211-216.

11. Шерстюк В.М. Професійна етика судового експерта // Экспертное обеспечение правосудия: проблемы теории и практики: Матер. междунар. науч.-практ. конф. – Симферополь: ДиАйПи, 2006. – С.312-318.

12. Шерстюк В.М. Спеціальні знання та деякі аспекти відмежування судової експертизи від залучення спеціаліста та проведення ревізії на вимогу правоохоронних органів і суду // Современное состояние, проблемы и перспективы развития судебной экспертологии: Матер. междунар. наук.-практ. конф. – Симферополь: ООО «ДиАЙПи», 2007. – С.63-68.