У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті поняття ефективності професійної діяльності працівників слідчих підрозділів МВС України, виявлені організаційно-правові та індивідуально-психологічні умови професійної успішності. І. Загальнотеоретичний та методологічний рівень розгляду даної проблеми дозволив сформулювати ряд положень, що сприяють більш повному розумінню цього питання в сфері психологічних досліджень: Вирішальну роль в процесі оптимізації професійної діяльності слідчого відіграють об’єктивні та суб’єктивні фактори. Об’єктивні фактори можна визначити як організаційно-правові умови діяльності, що представлені правовою регламентацією дій слідчого, рівнем матеріально-технічного забезпечення його діяльності, умовами праці фахівця, а також можливістю використання слідчим в своїй діяльності новітніх методів та засобів розслідування злочинів. Суб’єктивні фактори представлені індивідуально-психологічними якостями особистості працівників слідчих підрозділів. Для більш повного та всебічного вирішення проблеми підвищення рівня ефективності виконання слідчим своїх професійних обов’язків необхідно вивчення взаємозв’язку об’єктивних та суб’єктивних факторів професійної діяльності працівників слідчих підрозділів. Методологічний аналіз сучасних підходів щодо визначення категорії професіоналізму взагалі та професіоналізму працівників слідчих підрозділів зокрема, дозволив встановити необхідність розгляду зазначеної проблеми з урахуванням аспектів вивчення професіоналізму особистості та професіоналізму діяльності.
ІІ. Проекція загальнотеоретичних та методологічних положень і висновків, зроблених у процесі дослідження, дозволила одержати ряд результатів, що повніше розкривають організаційно-правові та індивідуально-психологічні умови підвищення рівня професійної діяльності працівників слідчих підрозділів та надати низку практичних рекомендацій центрам практичної психології при УМВС України в областях та відділам по роботі з персоналом з питань організаційно-психологічного забезпечення діяльності слідчих підрозділів. У ході дослідження: Розроблено об’єктивний критерій оцінки рівня ефективності професійної діяльності слідчих. Цей критерій представлено у вигляді індексу ефективності, отриманого за допомогою співвідношення кількісних та якісних показників професійної діяльності працівників слідчих підрозділів; Виділено та охарактеризовано особливості впливу організаційно-правових умов професійної діяльності слідчих. Результати свідчать про те, що більшість слідчих незадоволені своєю роботою. Вивчено основні фактори, що провокують появу психічної напруженості у працівників слідчих підрозділів. Визначення рівнів сформованості фаз емоційного вигорання показало, що професійно успішні фахівці відрізняються низькими показниками виразності зазначених фаз, в порівнянні зі слідчими інших груп. Також між показниками сформованості деяких симптомів емоційного вигорання та рівнем ефективності слідчих встановлено зворотній зв'язок. Це дало можливість припустити, що рівень емоційної стійкості в певній мері забезпечує ефективність професійної діяльності працівників слідчих підрозділів. Встановлено взаємозв’язок між професійною успішністю слідчого та адекватністю рівня його самооцінки, оскільки цей параметр свідчить про психологічну зрілість та відповідальність особистості. Окрім цього, вирішальну роль в забезпеченні процесу підвищення рівня ефективності професійної діяльності, відіграють два компоненти в структурі особистості слідчого. На першому місці знаходиться емоційно-вольові якості фахівця, другу позицію займають комунікативні навички слідчого. Часовий фактор, а саме – стаж роботи слідчого, в процесі підвищення рівня його професійної успішності є менш значущим. Запропоновано наступні рекомендації щодо психологічного супроводження професійної діяльності працівників слідчих підрозділів:
поширити базу психодіагностичних методів, що використовуються при професійному відборі слідчих. Це надасть можливість більш досконало та поглиблено вивчити рівень розвитку професійно важливих якостей майбутнього слідчого; використовувати «професійний портрет» високоефективних слідчих з метою підвищення достовірності професійного добору слідчих, для спрощення процедури розподілу між слідчими різних за складністю кримінальних справ та для прогнозування професійної ефективності працівників слідчих підрозділів; розробити тренінгові програми, спрямовані на професійно-психологічну підготовку працівників слідчих підрозділів, метою яких є формування та розвиток професійно важливих якостей слідчого. Таким чином, використання представлених теоретичних та практичних знань стосовно умов професійної ефективності дозволить оптимізувати професійну діяльність працівників слідчих підрозділів та забезпечити високий рівень її результативності. Потребують подальшого вивчення: питання узагальнення та створення прогностичної моделі, яка могла б змістовно відбити особливості професійної успішності фахівців слідчих підрозділів та органів дізнання МВС, СБУ та прокуратури; методологічні проблеми виміру ефективності професійної успішності представників різноманітних видів оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ. |
