Анотація до роботи:

Стефанов С.О. Організаційно-правові проблеми трудової зайнятості засуджених у місцях позбавлення волі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право. Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2002.

Дисертація присвячена проблемі організації трудової зайнятості засуджених, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі.

У дисертації аналізується історико-правовий і теоретичний процес розвитку і становлення інституту трудової зайнятості засуджених в Україні. Проведено теоретичний аналіз нормативних положень, що регламентують залучення засуджених до праці.

Проаналізовано результати проведених соціологічних досліджень трудової зайнятості у виправних установах Одеської області.

У дисертаційному дослідженні характеризуються тенденції розвитку інституту трудової зайнятості засуджених у сучасних умовах. Докладно розглянутий вплив на трудову зайнятість соціально-демографічних, кримінологічних, організаційних факторів. Особлива увага приділена питанням організації праці засуджених. Розглядається концепція приватизації підприємств виправних установ.

У висновках викладені теоретичні концепції, сформульовані практичні рекомендації, обґрунтована необхідність зміни чинного кримінально-виконавчого законодавства, визначені підходи для подальшого дослідження проблеми трудової зайнятості засуджених у місцях позбавлення волі.

У висновках підведені підсумки дисертаційного дослідження, сформульовані теоретичні і практичні рекомендації, визначені підходи для подальшого дослідження проблеми трудової зайнятості засуджених у місцях позбавлення волі.

Підкреслюється значимість вирішення завдання, яке стоїть перед державою, забезпечення трудової зайнятості засуджених у контексті вимог, що містяться в Мінімальних стандартних правилах поводження з ув’язненими (ООН) і Європейських пенітенціарних правилах.

На основі проведення дослідження практичної діяльності установ, які виконують покарання, сформульований висновок про можливість досягнення цілей покарання з урахуванням вирішення питання трудової зайнятості засуджених.

Історико-правовий аналіз праці засуджених в Україні привів до висновку, що праця засуджених у процесі її становлення не відігравала істотної виховної ролі, а розглядалася винятково як захід карального впливу.

Визначається предмет правового регулювання праці засуджених в установах, які виконують покарання, як суспільні відносини, що склалися на основі певних ознак, які диктуються напрямком кримінально-виконавчої політики в галузі виправлення засуджених і залучення їх до праці.

Робиться висновок про необхідність коригування принципів кримінально-виконавчого права, які повинні бути змінені з урахуванням позитивних характеристик трудової зайнятості засуджених у місцях позбавлення волі. Необхідне закріплення таких принципів, як:

- підпорядкування виробничо-господарської діяльності установ, які виконують покарання, виховним цілям;

- повна трудова зайнятість засуджених на основі її ресоціалізуючих властивостей;

- участь держави в розвитку виробничої бази виправних установ на основі її різних організаційно-правових форм.

На законодавчому рівні пропонується:

- врегулювати питання про співвідношення виховних і виробничих завдань, які

досягаються в процесі забезпечення трудової зайнятості засуджених;

- розглянути питання про приватизацію виробництв виправних установ як фізичними, так і юридичними особами;

- розробити і прийняти Закон України «Про організацію праці в кримінально-виконавчій системі», в якому визначити значення і роль державного замовлення для вирішення питання трудової зайнятості засуджених;

- з огляду на те, що забезпеченість роботою варто розглядати не в контексті імперативного обов'язку засудженого працювати, а як конституційне право, надане засудженому як громадянину, внести зміни до статті 49 ВТК України, виключивши з неї слова: «кожен засуджений повинен працювати», і частину першу цієї статті викласти у такій редакції: «Адміністрація виправної установи по можливості і відповідно до бажання засудженого забезпечує його трудову зайнятість з урахуванням працездатності і наявної спеціальності».

Ефективним, з позиції досягнення цілей, які стоять перед покаранням, є більш широке застосування покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, а також направлення засуджених у ті виправні установи, де вони можуть себе реалізувати відповідно їхнім професійним навичкам.

Необхідно уточнити принцип регіонального розподілу засуджених і внести доповнення до Інструкції Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі зі слідчих ізоляторів (тюрем) у виправно-трудові установи». Пункт 3 доповнити: «Розподіл засуджених до позбавлення волі у виправні установи здійснюється з урахуванням спеціальності засудженого і професійних навичок».

У виправних установах необхідно створювати кабінети для аналізу професійно-кваліфікаційної структури засуджених, їхніх трудових навичок і здібностей, з метою визначення необхідності додаткового навчання і найбільш ефективного використання наявної спеціальності.

При обласних управліннях Державного департаменту України з питань виконання покарань доцільно мати центри або кабінети профорієнтації і трудового навчання засуджених, які звільняються з місць позбавлення волі.

Доцільно створити спеціальну комісію при Державному департаменті України з питань виконання покарань, яка б зайнялася дослідженням проблем трудової зайнятості і розробкою рекомендацій для системи виправних установ з питань трудової зайнятості засуджених.

Публікації автора:

1. Анализ некоторых показателей трудовой деятельности осуждённых //Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. – Одеса: Астропринт, 2000. – Вип. 7. – С. 255-263.

2. Проблемы эффективности деятельности учреждений, исполняющих наказания //Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2000. – Вип. 8. – С. 326-331.

3. Труд как мера карательного воздействия при исполнении уголовных наказаний в истории украинского государства (период до 1900 г.) //Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2000. – Вип. 9. – С. 431-437.

1. Взаимосвязь трудовой занятости и правового положения осуждённых //Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 10-11. – С. 244-248.

2. Влияние трудовой занятости осуждённых на их правовое положение (по результатам социологического исследования) //Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 12. – С. 453-462.

3. Позитивні та негативні аспекти в проекті Кримінально-виконавчого кодексу України //Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 12. – С. 328-331.