У дисертації запропоновано теоретичні узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у виробленні науково обгрунтованих пропозицій щодо усунення невідповідності організаційно-правового механізму надання послуг митними органами, установами та організаціями, суб’єктами посередництва, вимогам забезпечення прав, свобод та законних інтересів громадян та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. За результатами дисертаційного дослідження можна сформулювати такі основні висновки: 1. Інститут послуг у галузі митної справи є окремим митно-правовим інститутом. Адекватне нормативно-правове регулювання послуг у галузі митної справи є важливою умовою належного здійснення митних формальностей, спрощення митних процедур, створення реальних механізмів забезпечення прав, свобод та законних інтересів громадян і суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в процесі переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України, що сприятиме розвитку зовнішньої торгівлі та виходу України на світові ринки. 2. Запропоновано авторське визначення понять: “послуги в галузі митної справи”, “послуги у сфері митних відносин”, “митні послуги”, проведено класифікацію послуг у галузі митної справи. Послуги в галузі митної справи визначено як діяльність митних органів, митних установ та організації, а також суб’єктів господарювання, спрямовану на задоволення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів, що переміщують через митний кордон товари, предмети, транспортні засоби. Послуги, які безпосередньо пов’язані зі здійсненням митної справи, запропоновано називати “митними послугами”. Поняття митних послуг потребує закріплення в МКУ як передбаченої законом діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, а також суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюється з ініціативи фізичних і юридичних осіб, спрямованої на реалізацію прав, свобод та законних інтересів у галузі митної справи. 3. У процесі свого розвитку митні органи України еволюціонували: вони поступово перетворились з органу контролю за переміщенням фізичних осіб через кордон країни в багатофункціональну структуру, яка забезпечує інтегрування України в світове співтовариство, захист внутрішнього товаровиробника та розвиток економіки. Пріоритетом для ДМС України має стати переорієнтування на сервісну основу та забезпечення надання управлінських (адміністративних послуг) у галузі митної справи. 4. До ознак управлінських (адміністративних) послуг у галузі митної справи належать такі: 1) адміністративні послуги надаються лише за ініціативою фізичних та юридичних осіб (за їх зверненням); 2) законодавчо окреслена можливість отримання певної управлінської (адміністративної) послуги; 3) закон прямо визначає повноваження суб’єктів надання послуг; 4) для отримання адміністративних послуг фізичним, юридичним особам необхідно виконати певні вимоги визначені законом, тобто має бути дотримана процедура надання певної послуги. 5. Принципами надання управлінських (адміністративних) послуг у сфері митної діяльності є: законність, гуманізм, рівність прав та свобод людини й громадянина, повага честі, гідності особи, гласність та прозорість, повномасштабне та чітке митне регулювання, процедурна справедливість, урахування досвіду міжнародно-правового співробітництва в сфері надання митних послуг. 6. За останні роки в Україні сформувався ринок митних послуг, який має велике значення для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, наповнення Державного бюджету, стабілізації економіки та входження України до світового співтовариства. Доведено необхідність регулювання державою в особі ДМС України ринку митних послуг. Важливою умовою для удосконалення діяльності щодо надання послуг в галузі митної справи є використання світового досвіду в організації ринку митних послуг. 7. Цілями державного регулювання ринку митних послуг в Україні є: проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері митних послуг; захист інтересів споживачів митних послуг; створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринку митних послуг; забезпечення рівних можливостей для доступу до ринку митних послуг та захисту прав їх учасників; додержання учасниками ринку митних послуг вимог законодавства та нормативно-правових актів; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку митних послуг; контроль за прозорістю та відкритістю ринку митних послуг; сприяння ознайомленню з досвідом організації ринку митних послуг у Європі та в світі. 8. Необхідними кроками у процесі подальшого удосконалення митного законодавства є створення реального, дієвого механізму регулювання ДМС України посередницьких митних відносин, усунення прогалин у МКУ, який регулює питання підприємницької діяльності щодо надання послуг у галузі митної справи. Виключно ДМС України має здійснювати дозвільно-реєстраційну діяльність, спрямовану на легалізацію суб’єктів митного посередництва. Обгрунтовано доцільність видачі митним брокерам „Свідоцтва” на здійснення митно-брокерської діяльності, порядок видачі якого має бути закріплений в МКУ. Доведено, що важливою умовою якісного надання митних послуг є належне забезпечення правового регулювання діяльності фахівця з декларування за умови законодавчо закріпленої вимоги про наявність спеціальної освіти для здійснення такої діяльності. 9. Державне регулювання діяльності, пов’язаної з наданням митних послуг, повинно здійснюватися таким шляхом: ведення державних реєстрів підприємств, надання дозволів на здійснення діяльності з надання митних послуг; нормативно-правового регулювання діяльності суб’єктів, що надають послуги в галузі митної справи; контролю за діяльністю підприємств, що надають митні послуги; застосування передбачених законодавством та нормативно-правовими актами заходів впливу; проведення інших заходів щодо державного регулювання ринку митних послуг. 10. З метою забезпечення виконання перевізником покладених на нього обов’язків доцільно доповнити МКУ окремою статтею: “Митний перевізник зобов’язаний: 1) здійснювати перевезення товарів під митним контролем; 2) дотримуватися встановлених законодавством правил та вимог щодо перевезення товарів; 3) сплачувати митні податки, збори (обов’язкові платежі) у випадку недоставлення товару до митниці призначення; 4) вести облік товарів, що знаходятся під митним контролем, раз на квартал надавати в митні органи звітність про перевезені товари”. 11. На сучасному етапі розвитку інституту послуг у галузі митної справи доцільно вжити заходів щодо забезпечення прискорення руху товарів, що повинно включати налагодження робочих відносин митними органами з підприємствами, установами, організаціями, що працюють у сфері зовнішньоекономічної діяльності, розвиток об’єктів митної та навколомитної інфраструктури (складів, терміналів та ін.), створення мережі інформаційних та консультаційних пунктів, надання широкого спектру послуг по митному очищенню товарів, забезпечення інформування та вільного доступу до інформації про митні правила, забезпечення дієвого механізму захисту прав суб’єктів, що вступають у митні відносини. Саме ці заходи дозволять прискорити митні процедури, знизити час та витрати учасників, створити сприятливі умови для розвитку зовнішньоекономічних відносин. Реалізація запропонованих у дисертаційному дослідженні заходів організаційного і правового характеру покликана, з одного боку, створити умови для спрощення митних процедур, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, з іншого – зробити митні послуги ефективним засобом забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників митних правовідносин. |
