Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Адміністративне право, фінансове право, інформаційне право


Тамразова Олена Вікторівна. Організаційно-правове забезпечення вдосконалення наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ України : дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Харківський національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2006. — 234арк. — Бібліогр.: арк. 202-220.



Анотація до роботи:

Тамразова О.В. Організаційно-правове забезпечення вдосконалення наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2006.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням організаційно-правового забезпечення наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ України. У роботі досліджуються особливості становлення та розвитку теорії та практики наукової організації праці у нашій державі, розроблено періодизацію їх розвитку та визначено головні закономірності, притаманні кожному з цих етапів. На підставі аналізу теоретичних джерел проаналізовано понятійний апарат досліджуваної проблематики. Сформульовано головну мету наукової організації праці слідчих, яка полягає у досягненні максимальної результативності за мінімальних затрат робочого часу, матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, збереження здоров’я працівників та забезпечення високого рівня їхньої працездатності та задоволення своєю професійною діяльністю. Визначено основні напрямки наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ. Надано визначення нормування роботи слідчих та внесено пропозиції щодо удосконалення нормування роботи слідчих. Розглянуто особливості стимулювання, адаптації та професійної деформації слідчих в аспекті наукової організації їх праці, питання впливу професійної орієнтації на подальшу професійну діяльність працівників слідчого апарату. Особливу увагу приділено питанням зміцнення професійного ядра слідчого апарату. Сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства.

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення наукової організації праці слідчих.

До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, можна віднести:

1. Активізація досліджень з наукової організації праці у суспільстві на певних етапах його розвитку визначається рівнем демократизації суспільно-політичних процесів. Це пов’язано з особливостями вирішення проблеми організації та стимулювання суспільної праці: за умов тоталітаризму основним видом організації праці є примус, основним засобом стимулювання – страх покарання, тому потреба у науковій організації праці стає незначною, дослідження у відповідній галузі гальмуються, а наукові висновки та рекомендації носять суто формальний характер. За умов демократизації суспільно-політичних процесів, за яких працівник сприймається як їх повноправний учасник, що має невід’ємні права, свободи та інтереси, актуалізується потреба у науковій організації праці, що обумовлює розвиток наукових досліджень, їх глибину, охоплення багатьох аспектів трудової діяльності, практичну спрямованість одержаних наукових результатів.

2. Поняття наукової організації праці необхідно розуміти у широкому та вузькому аспекті. У широкому аспекті вона є системою соціально-економічних, організаційно-технічних, соціально-психологічних, медико-фізіологічних, санітарно-гігієнічних заходів, які ґрунтуються на досягненнях науки та передового досвіду та забезпечують найбільш ефективне використання матеріальних та трудових ресурсів і забезпечення високої продуктивності та якості праці за умов збереження здоров’я працівника та його задоволеності професійною діяльністю. У вузькому аспекті НОП необхідно розуміти як процес досягнення виробничого результату з мінімальними витратами сил, часу та фінансово-матеріальних ресурсів завдяки використанню досягнень науки та передового досвіду.

3. Головна мета наукової організації праці слідчого – досягнення максимальної результативності за мінімальних затрат робочого часу, матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, збереження здоров’я працівників та забезпечення високого рівня їхньої працездатності та задоволеності своєю професійною діяльністю.

4. Перелік напрямків НОП слідчих ОВС України у сучасних умовах побудови правової, соціальної держави має включати: 1) удосконалення нормування слідчої діяльності; 2) раціональну організацію робочого часу слідчих; 3) раціоналізацію трудових операцій слідчих; 4) створення і використання найбільш сприятливих умов для роботи і відпочинку слідчого; 4) удосконалення практики, форм і методів матеріального та морального стимулювання слідчих; 5) зміцнення дисципліни та законності у діяльності слідчого апарату; 6) удосконалення організації професійного відбору, підготовки та підвищення кваліфікації слідчих.

5. У зв’язку зі значними відмінностями у навантаженні слідчих різних регіонів України доцільним є створення при ГСУ МВС України спеціального слідчого підрозділу, метою якого буде надання допомоги тим слідчим підрозділам, в яких середнє навантаження на слідчого перевищує зону підвищеного навантаження.

6. Слідчим, які закінчили розслідування більш ніж 40 кримінальних справ на рік, необхідно надавати додаткову відпустку строком 5 календарних днів. Слідчим, які закінчили розслідування більш ніж 50 кримінальних справ на рік, варто надавати додаткову відпустку строком 10 календарних днів. Доцільність даного заходу пояснюється тим, що, по-перше, завдяки встановленню додаткової відпустки слідчі ОВС матимуть можливість більш повно відновити свою працездатність; по-друге, даний захід сприятиме використанню слідчими прихованих резервів робочого часу.

7. Необхідною умовою раціоналізації трудових операцій слідчих є налагодження автоматизованого робочого місця слідчого, яке повинно включати наступні блоки елементів. По-перше, це блок “Планування”, в якому мають бути передбачені плани-схеми для кожного етапу розслідування кримінальної справи; планування окремих, найбільш складних слідчих дій; календарні плани роботи слідчого. По-друге, допоміжні автоматизовані системи “Судові експертизи”, “Процесуальні акти”, “Обліки”. По-третє, блок методичних рекомендацій, алгоритмів та програм розслідування найбільш поширених видів злочинів. По-четверте, блок, у якому будуть міститися матеріали кримінальних справ, що знаходяться у провадженні слідчого. По-п’яте, блок, що буде містити одну з інформаційних систем законодавства України. Впровадження у практику діяльності слідчого апарату ОВС автоматизованих робочих місць слідчого дозволить значно підвищити якість розслідування та скоротити кількість часу, що витрачається слідчими на виконання допоміжних трудових операцій.

8. Надано наступні пропозиції щодо удосконалення правового регулювання НОП слідчих ОВС України:

п. 1.5 Інструкції з організації діяльності органів досудового слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими структурними підрозділами органів внутрішніх справ України у розкритті та розслідуванні злочинів викласти у наступній редакції: “...контроль за діяльністю органів досудового слідства здійснюється: керівниками органу внутрішніх справ, слідчого підрозділу – за режимом робочого часу та відпочинку, умовами праці слідчих…” (і далі за текстом);

п.1.6 вказаної Інструкції викласти у наступній редакції: “Працівникам державних та недержавних органів, установ та організацій, за винятком працівників прокуратури, суду та організаційно-методичних підрозділів ГУМВС, УМВС, УМВСТ України у визначених законом випадках, забороняється втручатися в процесуальну діяльність слідчих, витребувати та перевіряти кримінальні справи і матеріали, які знаходяться в їх провадженні чи архівах, давати по них вказівки чи оцінку прийнятих слідчим процесуальних рішень”;

п.11.2 Положення про органи досудового слідства в системі Міністерства внутрішніх справ України викласти у наступній редакції: „На посаду слідчого-методиста Головного слідчого управління, слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС, УМВСТ призначаються працівники слідчого апарату органів внутрішніх справ, які мають повну вищу юридичну освіту, стаж практичної роботи на слідстві не менше 5-ти років, мають науковий ступень „кандидат юридичних наук” або „доктор юридичних наук”, а також педагогічні та організаторські здібності”;

розробити та затвердити Положення про інноваційну діяльність в системі МВС України. Даний нормативний акт повинен регламентувати розробку, поширення та застосування інновацій в органах системи Міністерства внутрішніх справ, під якими необхідно розуміти вперше створені, вдосконалені або застосовані управлінські, освітні, виховні, інформаційні, технічні системи, їх компоненти, що суттєво покращують результати діяльності органів системи та освітньої діяльності в відомчих закладах освіти.

Публікації автора:

    1. Гамаль О.В. Забезпечення оптимальної працездатності слідчих органів внутрішніх справ України // Вісник Національного університету внутрішніх справ. –2004. – Вип.28. – С. 487-491.

    2. Гамаль О.В. Питання нормування діяльності слідчих органів внутрішніх справ України // Право і безпека. – 2005. – №4/2. – С. 55-57.

    3. Гамаль О.В. Щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ України // Право і безпека. – 2005. – №4/3. – С. 55-57.

    4. Гамаль О.В. Щодо оптимізації трудових операцій слідчих органів внутрішніх справ України // Право і безпека. – 2005. – №4/5. – С. 57-61.

    5. Гамаль О.В. Створення методики управління плинністю кадрів у підрозділах досудового слідства органів внутрішніх справ України // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип.30. – С.487-491.