У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць з адміністративного права, а також різних галузей юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на розуміння та удосконалення організаційно-правового забезпечення безпеки діяльності працівників ОВС України. Основні з них такі: 1. Загальною метою організаційно-правового забезпечення безпеки діяльності працівників органів внутрішніх справ України є забезпечення їх природних прав на життя, здоров’я, честь, гідність та недоторканність в процесі виконання ними своїх посадових обов’язків. 2. Поняття безпеки діяльності працівників органів внутрішніх справ необхідно розуміти як систему економічних, правових, матеріально-технічних, соціальних, психологічних, кадрових, інформаційних та спеціально-технічних заходів, спрямованих на усунення небезпечних для життя, здоров’я, честі, гідності і недоторканності осіб рядового і начальницького складу факторів під час виконання ними своїх посадово-функціональних завдань та обов'язків. 3. До основних завдань організаційно-управлінської діяльності у сфері забезпечення безпеки діяльності працівників системи МВС України віднесено такі: а) вивчення та аналіз головних факторів і причин трагічних випадків під час виконання професійних обов'язків; б) впровадження спеціальних програм з підготовки до дій у небезпечних ситуаціях; в) регулювання питань професійного захисту працівників; г) усунення небезпечних умов професійної правоохоронно-правозабезпечувальної діяльності. 4. Аналіз сучасного стану забезпечення безпеки діяльності працівників ОВС свідчить: а) рівень безпеки діяльності працівників органів внутрішніх справ знаходиться на низькому рівні; б) основними причинами такої ситуації є порушення дисципліни і законності, низький професіоналізм, недостатній рівень соціально-правового захисту працівників, безвідповідальне ставлення осіб рядового та начальницького складу до вимог нормативних актів; в) низький рівень безпеки діяльності працівників ОВС залишається незмінним протягом багатьох років. 5. Основна мета правового регулювання організаційно-управлінських відносин у сфері професійної захищеності працівників органів внутрішніх справ полягає у закріпленні ефективного механізму прийняття і реалізації організаційно-управлінських рішень. Ці організаційно-управлінські рішення повинні прийматись уповноваженими суб’єктами, мати встановлену нормами права форму та відповідати певному рівню в системі нормативно-правових актів. 6. Нормативно-правове забезпечення організації та управління у сфері професійної захищеності працівників ОВС – це сукупність усіх юридичних засобів, прийомів та способів, за допомогою яких регулюються ці відносини. Основне місце у цьому юридичному інструментарії відводиться нормативно-правовим актам та нормативним приписам. За своєю сутністю нормативно-правове забезпечення організаційно-управлінських відносин у сфері професійної захищеності працівників ОВС відображає волю українського народу, політику держави та органів внутрішніх справ щодо забезпечення безпеки діяльності осіб рядового і начальницького складу. Мета нормативно-правового забезпечення організації та управління у сфері професійної захищеності працівників органів системи Міністерства внутрішніх справ України полягає у створенні й закріпленні ефективного правового механізму, здатного забезпечити оптимальну процедуру розробки та реалізації відповідних організаційно-управлінських рішень. 7. Усі умови внутрішнього порядку, які впливають на стан службової дисципліни, а, відповідно, й ефективність функціонування працівників ОВС та надійність системи безпеки діяльності останніх слід типологізувати за такими групами: 1) умови оперативно-службової діяльності, які включають дотримання вимог психофізіології праці; дотримання вимог ергономіки праці; дотримання вимог естетики робочого місця; забезпечення безпеки оперативно-службової діяльності; 2) умови, які характеризують стан службової дисципліни, а саме: характер групових і міжособистісних відносин у підрозділах; характер відносин між начальниками і підлеглими працівниками; рівень конфліктності і стресовості в підрозділах і службах; дотримання моральних норм взаємовідносин серед працівників; характер відносин між організацією і громадськими утвореннями органів внутрішніх справ; 3) умови, які передбачають вияв впливу кадрової політики в органах внутрішніх справ на стан службової дисципліни. Сюди відносяться проблеми, пов’язані з аналізом: порядку підбору, вибору, навчання, переміщення, звільнення працівників органів внутрішніх справ; інформаційного забезпечення апаратів по роботі з персоналом; профорієнтації, адаптивної роботи, роботи щодо професійної, соціальної і психологічної ресоціалізації; механізму, службового просування; 4) умови, які включають такі питання планування роботи з працівниками ОВС: наявність продуманої стратегії кадрового забезпечення органів внутрішніх справ; відповідність наявного персоналу штатному розкладу підрозділів; порядок оцінки кандидатів на вакантні посади; механізм оцінки якостей працівника органів внутрішніх справ; 5) умови розвитку працівників ОВС: бази для бойової, професійної, службової підготовки; системи з перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ; робота з резервом на висунення на вищу посаду; забезпечення професійної та соціально-психологічної адаптації нових працівників; 6) умови, що належать до системи мотивації оперативно-службової діяльності, яка включає: порядок формування оперативно-службової діяльності; оцінку результатів оперативно-службової діяльності; засоби морального заохочення; застосування нестандартних форм заохочення ефективної оперативно-службової діяльності; 7) умови, пов'язані з юридичним забезпеченням службових відносин: узгодження розпорядчих документів, які стосуються питань зміцнення службової дисципліни; правове забезпечення оперативно-службової діяльності працівників; правовий захист працівників ОВС; 8) умови, пов’язані з розвитком соціальної інфраструктури підрозділів: організація харчування працівників ОВС; забезпечення працівників продуктами, пайками, обмундируванням; організація житлово-побутового обслуговування; розвиток культури і виховання працівників ОВС; забезпечення охорони здоров’я і відпочинку працівників ОВС; забезпечення дитячими установами; попередження і профілактика конфліктів і стресів у підрозділах; транспортне обслуговування працівників; 9) умови, пов’язані з питаннями розробки нових кадрових структур для роботи з персоналом, які забезпечували б зміцнення службової дисципліни. 8. Аналіз сучасної ситуації, що склалася у сфері організаційно-правового регулювання питань безпеки діяльності працівників ОВС, свідчить про необхідність здійснення кодифікації нормативно-правового матеріалу в цій галузі. Результатом такої кодифікаційної роботи має бути Положення про забезпечення безпеки діяльності працівників органів внутрішніх справ. Цей нормативно-правовий акт повинен вирішувати всі важливі питання захисту й охорони права працівників органів внутрішніх справ на життя, здоров’я, честь, гідність та недоторканність. Структура цього нормативного акта обов’язково повинна містити такі розділи: преамбула; визначення термінів; загальні положення; право працівників органів внутрішніх справ на безпеку професійної діяльності; суб’єкти та об’єкти забезпечення безпеки діяльності працівників ОВС; механізм забезпечення безпеки їх служби і праці; особливості забезпечення безпеки діяльності працівників ОВС; відповідальність за порушення безпеки діяльності працівників органів внутрішніх справ; заключні положення. |
