1. Питання підготовки фахівців з дизайну потребують систематичного й обґрунтованого висвітлення. Організаційне та науково-методичне забезпечення підготовки дизайнерів у вищих навчальних закладах нині є недостатньо опрацьованим. Структура інтегральної готовності дизайнера до професійної діяльності містить дві групи компонентів: методологічні (гуманістичний, культурологічний, екологічний, соціологічний, креативний, прогностичний) та педагогічні (когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісний). У роботі теоретично обґрунтовано педагогічні засади підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах, а саме: гуманізації (розвиток гуманітарного світобачення, загальної культури, моральної відповідальності, естетичного чуття, просторово-часової уяви, вільного володіння засобами відображення інформації тощо); культурологічності (використання культуротворчих чинників, передусім таких як: мовні, національно-архетипні, символічні засоби вираження всезагального тощо); екологізації (засвоєння основ екології; екологічний підхід до творення речей та об’єктів життєдіяльності людини; розвиток екологічного мислення дизайнерів; введення екологічних питань до програм фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін; розробка та впровадження відповідної наскрізної програми; включення в навчальний план дисципліни “Екологічний дизайн”); соціологізації (дизайн як соціальний аспект сучасного суспільства); креативності (доцільність формування творчих вмінь, зокрема таких, як: застосування отриманих знань і умінь у новій ситуації, уміння бачити структуру об’єкта, його можливу нову функцію, альтернативне розв’язання проблеми тощо); прогностичності (формування цілісної системи параметрів дизайн-діяльності). 2. Знання, котрі має набути майбутній дизайнер, включають такі складові: загальнотеоретичну, яка потребує вивчення теоретичних дисциплін гуманітарного і соціально-економічного змісту, дисциплін історико-культурного циклу, знання соціологічного і соціально-психологічного характеру, педагогічні знання; загальнохудожню – опанування методики та техніки зображення, спонукає до процесу образотворчості; професійно орієнтовану – що забезпечує вміння творити нові форми, гармонійне середовище життєдіяльності людини від ідеї до її реалізації в матеріалі; інженерно-технічну та технологічну – засвоєння техніки та принципів конструювання, технологія матеріалів та виробництва речей, обладнання та допоміжний інструментарій, чинні стандарти і технічні умови на вироби; організаційно-технічну – оволодіння принципами і прийомами збирання, систематизації та використання інформації й проведення дослідницької діяльності зі спеціальності, організаційно-управлінські та економічні аспекти роботи підприємств, різних видів діяльності, проектно-конструкторських організацій, питання безпеки життєдіяльності. У дисертації обґрунтовано вимоги щодо інтеграції загальнохудожніх і професійних знань у підготовці майбутніх дизайнерів, оскільки забезпечення майбутнього дизайнера системою інтегрованих фундаментальних знань, формування в них естетичних смаків та культурологічної бази професії значною мірою гарантує його професійне зростання та творчий розвиток. Загальна схема підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах базується на використанні основних принципів професійної підготовки, серед яких виділяємо принципи фундаменталізації, інтегративності, неперервності, ступеневості та варіативності змісту професійної освіти. На основі вимог до організації педагогічних систем і розроблених у роботі теоретичних положень, визначено етапи підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах. 3. Найважливішою особливістю всіх освітньо-кваліфікаційних характеристик (“бакалавра”, “спеціаліста”, “магістра”) є їхня наступність та формування фахівця-дизайнера, який володіє універсальними знаннями і вміннями, незалежно від його спеціалізації: промисловий дизайн, дизайн середовища, графічний дизайн, дизайн одягу, дизайн ландшафту тощо. Відмінність виявляється в сфері дизайн-діяльності, до якої студента готують. Саме це визначає специфіку навчального процесу та програм, але всі вони, в прикінцевому результаті мають використовувати єдину модель, визначену кваліфікаційними характеристиками, котрі мають стати типовими і діяти як єдиний стандарт. У дослідженні визначено критерії готовності майбутнього дизайнера до професійної діяльності: когнітивний, діяльнісно-операційний та особистісний. У результаті впровадження авторського підходу до підготовки майбутніх дизайнерів спостерігається позитивна динаміка розвитку рівнів професійних умінь студентів експериментальної та контрольної груп; підвищилася успішність студентів за рахунок сформованості інтегрованих знань та використання інноваційних освітньо-професійних програм; зафіксовано зростання коефіцієнта ефективності професійної підготовки; збільшилась частка студентів, задіяних у конкурсній та науково-дослідній діяльності; зросла динаміка сформованості творчого ставлення до професійних знань та ефективність підготовки за видами діяльності; підвищився рівень готовності до виконання функціональних обов’язків; організація професійного навчання; інформаційне забезпечення; зросла динаміка сформованості професійної компетентності. Водночас підвищився рівень оптимізації мистецького та інженерного компонентів у підготовці дизайнерів, зросла інтегральна якість підготовки фахівців. 4. Результати дослідження можуть бути використані науково-методичними центрами вищої та професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, Спілкою дизайнерів України з метою розвитку дизайн-освіти; професійними навчальними закладами дизайнерського профілю для дидактичного обґрунтування процесу підготовки фахівців з дизайну; педагогічними працівниками у розробці навчально-методичного забезпечення дизайн-освіти, зокрема, при створенні підручників і навчальних посібників. Здійснене дисертаційне дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку дизайн-освіти в Україні. Подальшими напрямами дослідження є такі: теоретико-методологічне та науково-методичне обґрунтування системи підготовки майбутніх дизайнерів за усіма спеціалізаціями і за їхніми результатами вдосконалення навчально-методичних комплексів природничих, професійних та практичних дисциплін, створення інтегрованих підручників для багаторівневої вищої дизайн-освіти. |
