Результати теоретичного аналізу проблеми дослідження показують, що в науці і практиці значна увага приділялася вивченню філософсько-естетичних, культурологічних, мистецтвознавчих, ергономічних аспектів дизайну. Водночас питання підготовки фахівців з дизайну не дістали систематичного й обґрунтованого висвітлення.
Проблеми професійного навчання дизайнерів у педагогіці починають досліджуватися вітчизняними та зарубіжними вченими на початку ХХ століття. Популяризація українського художньо-промислового мистецтва, створення промислових підприємств, які здійснювали випуск продукції декоративно-прикладного характеру, зумовило розвиток вітчизняної дизайн-освіти. Провідними школами вітчизняного дизайну стали Львівська національна академія мистецтв, Київська національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Харківська державна академія дизайну і мистецтв, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва ім. М.Бойчука та інші. Характерними ознаками діяльності дизайнерських навчальних закладів зарубіжних країн є: впровадження корпоративного навчання (кожний третій семестр студенти мають працювати в фірмах, корпораціях) (США); підвищення ефективності навчального процесу на основі зв’язків з виробництвом (Німеччина); підготовка дизайнерів з одночасним оволодінням інженерною спеціальністю (Велика Британія); посилення гуманітарної складової змісту дизайн-освіти, діалогічних форм навчання, конкретності і вузькості постановки проектних завдань у процесі навчання (Італія). Аналіз практичної діяльності навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців з дизайну в Україні, дав змогу виявити типові труднощі в організації навчально-виховного процесу: невідповідність змісту дизайн-освіти вимогам сучасного дизайн-виробництва (переважає теоретична підготовка, слабка фундаментальна (образотворча) складова змісту); недостатня увага до розвитку інноваційних форм і методів професійного навчання майбутніх дизайнерів, навчально-методичного забезпечення та інші. 2. Дизайн-освіту розглянуто як соціально-педагогічну систему, в якій здійснюється художній розвиток особистості через залучення її до творчої діяльності, спрямованої на формування гармонійного предметного середовища, що найбільш повно задовольняє матеріальні і духовні потреби суспільства. Виявлено, що на художній розвиток особистості майбутнього фахівця з дизайну впливають образотворче та декоративно-прикладне мистецтво, представлені в освітньо-професійній програмі такими дисциплінами, як рисунок, живопис, композиція, кольорознавство, історія мистецтв, що спрямовані на освоєння майбутніми дизайнерами світового та національного художнього мистецтва і на цій основі – формування художньо-образного мислення, уяви, художнього смаку, розширення емоційної сфери та творчого потенціалу студентів коледжу. Дизайн-освіта спрямована на підготовку майбутніх дизайнерів до виконання творчих, виробничо-технічних, проектно-художніх, організаційно-творчих, управлінських і науково-методичних функцій відповідно до обраної спеціалізації. З урахуванням цього дизайн-освіта має спрямовуватися на формування в студентів таких важливих професійних якостей, які розкривають їхні креативні можливості (сприйнятливість; зацікавленість світом речей, його багатоманітністю та єдністю; здатність до узагальнення; автономність, незалежність характеру мислення; здатність до спілкування за допомогою рисунків, схем, креслень, інформаційних засобів; схильність до дослідницької та конкурсної діяльності; здатність критично оцінювати власні та виконані іншими дизайн-проекти; здатність до самоствердження; відповідальність за результати власної роботи тощо). 3. Теоретично обґрунтовано і розроблено модель мистецького коледжу, як професійного навчального закладу нового типу. В його структурі – дизайн-студія, коледж і професійні курси, а також модель професійної підготовки майбутніх фахівців з дизайну в системі „учень дизайн-студії – студент коледжу – слухач професійних курсів – фахівець з дизайну”. Експериментально доведено доцільність функціонування в структурі мистецького коледжу: центру конкурсної діяльності, майстер-класів, професійних семінарів, до керівництва якими запрошуються відомі вітчизняні та зарубіжні дизайнери (О.Васильєв, В.Зайцев, О.Гапчук та інші). Експериментально підтверджено ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців з дизайну в системі „учень – студент – слухач – фахівець” на засадах відкритості, наступності, індивідуалізації та диференціації: учні загальноосвітніх і спеціалізованих художніх навчальних закладів спочатку навчаються в дизайн-студії, а за результатами вступного комплексного іспиту – у мистецькому коледжі. Водночас на навчання до мистецького коледжу вступають випускники загальноосвітніх шкіл, безробітні громадяни, а також фахівці з виробництва. Випускники коледжу працевлаштовуються в провідних установах модельного бізнесу України, а окремі з них мають можливість продовжувати удосконалення майстерності на професійних курсах. Експериментально доведено, що запропонована модель є перспективною і достатньо гнучкою системою підготовки майбутніх дизайнерів. 4. Обґрунтовано організаційно-педагогічні засади навчально-виховного процесу в мистецькому коледжі: оновлення змісту дизайн-освіти, посилення її варіативної складової; проведення комплексного вступного іспиту; використання інноваційних форм і методів професійного навчання майбутніх фахівців з дизайну; створення сучасного навчально-методичного забезпечення дизайн-освіти, добір висококваліфікованих педагогів на конкурсних засадах із числа провідних фахівців з архітектури, мистецтвознавства, художників, дизайнерів, науковців; організація творчих педагогічних майстерень, експериментальних лабораторій; розвиток соціального партнерства з дизайн-виробництвом та установами модельного бізнесу України, творчими спілками художників, майстрів народного мистецтва, Конфедерацією дизайнерів і стилістів України, науковими установами АПН України, вищими навчальними закладами художнього профілю; організація дослідницької та конкурсної діяльності студентів коледжу; модернізація матеріально-технічної бази навчального закладу тощо. 5. Узагальнення результатів експериментальної роботи, спрямованої на визначення ефективності організаційно-педагогічних засад навчально-виховного процесу в мистецькому коледжі як закладі нового типу, дало змогу довести, що навчальний план для підготовки майбутніх дизайнерів одягу та аксесуарів достатньо наближений до ідеального. Відповідно до “золотого перетину” на фундаментальну підготовку використовується 62% загальної кількості годин, загальноосвітню – 24 % годин і практичну підготовку – 14 % годин. Інноваційні підходи до організації навчально-виховного процесу впливають на кількісне і якісне зростання контингенту, зокрема збільшується кількість студентів-випускників дизайн-студії. Важливим показником результативності інноваційної діяльності є впровадження у підготовку майбутніх дизайнерів нових спеціальностей з урахуванням сучасних потреб дизайн-виробництва та модельного бізнесу, участь студентів у вітчизняних і міжнародних фестивалях моди, конкурсах професійної майстерності (чемпіонати України з перукарського мистецтва та декоративної косметики; конкурси „Чарівна голка”, „Феєрія краси”, „Кришталевий силует”, „Кришталева надія”, „Яскрава палітра”, „Адмиралтейская игла” (Санкт-Петербург), сезонні покази мод „Погляд у майбутнє”,“Перлини сезону” тощо). 6. Розроблено і впроваджено в професійну підготовку майбутніх фахівців з дизайну комплект навчально-методичного забезпечення, який включає програми авторських курсів, етнографічної, пленерної та технологічної практик, комплект творчих завдань для проведення вступного випробування абітурієнтів, комплексні контрольні завдання зі спеціальних дисциплін, методичні рекомендації щодо викладання предмета “Рисунок”, курсового і дипломного проектування зі спеціалізації “Дизайн одягу та аксесуарів”. Запропоновано методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в мистецькому коледжі. 7. Здійснення комплексного аналізу результатів дослідження дає змогу стверджувати, що загальна стратегія запропонованої системи підготовки майбутніх фахівців з дизайну є інноваційною, доцільною і такою, що заслуговує впровадження в навчально-виховний процес професійних навчальних закладів дизайнерського профілю України. Результати педагогічного експерименту щодо оцінки ефективності моделі навчального закладу – мистецький коледж дає підстави віднести його до інноваційних навчальних закладів, діяльність яких ґрунтується на відкритих, динамічних та інноваційних технологіях. Експериментально підтверджено гіпотезу дослідження. Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження доцільно використовувати для розробки та реалізації відповідних загальнодержавних заходів щодо розвитку теорії та практики національного дизайну, дизайнерської діяльності. Результати дослідження можуть бути використані Науково-методичними центрами вищої та професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, Конфедерацією дизайнерів і стилістів України з метою розвитку дизайн-освіти; професійними навчальними закладами дизайнерського профілю для дидактичного обгрунтування процесу підготовки фахівців з дизайну; педагогічними працівниками у розробці навчально-методичного забезпечення дизайн-освіти, зокрема в створенні підручників і навчальних посібників, розробці КМЗ предметів і професій. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку дизайн-освіти в Україні. До подальших напрямів досліджень віднесено: теоретико-методологічне обгрунтування педагогіки і психології дизайну; порівняльно-педагогічне вивчення світових та європейських систем дизайн-освіти; науково-методичне обгрунтування систем підготовки майбутніх дизайнерів з окремих спеціальностей; теорію управління системою дизайн-освіти, моніторинг якості підготовки фахівців з дизайну тощо. |
