У дисертації обґрунтовано теоретичні та методичні основи організаційно-педагогічних умов застосування освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Реалізована мета й завдання дослідження дають можливість зробити основні висновки і запропонувати рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення. 1. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, законодавчої та нормативної бази відповідно до теми дисертації розглянуто особливості та основні етапи розвитку концепції безперервної освіти, здійснено аналіз особливостей формування вітчизняної системи безперервної освіти в контексті Болонського процесу. На основі положень Національної доктрини розвитку освіти України про організацію безперервного навчання, власного досвіду педагогічної роботи запропоновано модель організації системи безперервної освіти у технічному університеті, що включає, зокрема екстернатну форму підготовки фахівців. 2. Проаналізовано проблеми і досвід використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі вищої технічної школи. Розкрито вплив інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернет-ресурсів на організацію навчання екстернів. Запропоновано доповнення викладених програмних принципів вимогами щодо необхідності проектування освітніх інформаційно-комунікаційних систем відповідно до загальноприйнятих стандартів, що дозволить інтегрувати внутрішні компоненти інформаційно-комунікаційної системи ВНЗ, а також об’єднати в єдиний інформаційний простір освітньо-наукові ресурси ВНЗ різних регіонів. 3. Розроблено модель підготовки фахівця за екстернатною формою у системі безперервної фахової освіти технічного університету, здатного до майбутньої інноваційної діяльності. Запропоновано підходи, що базуються на принципах декомпозиції готовності випускника до виконання професійних функцій з орієнтацією освітнього процесу на формування компетенцій, що визначаються напрямами підготовки та певними видами професійної діяльності. Виявлено організаційно-педагогічні проблеми, що впливають на якість навчання за екстернатною формою (вік екстернів, перерва з часу отримання попереднього освітньо-кваліфікаційного рівня, робота за фахом чи не за фахом обраної спеціальності на час вступу до екстернату). Отримано висновки, що стосуються організації безперервної освіти екстернів – дорослих людей на методичному, психолого-педагогічному, організаційно-управлінському рівнях.
5. Розкрито переваги інформаційних освітньо-наукових порталів у порівнянні з іншими рішеннями аналогічного призначення, а саме – їх здатність надавати віддалений оперативний доступ користувачам (екстернам, викладачам) до організаційної, навчально-методичної, наукової і науково-технічної інформації, можливість створення віддаленого робочого простору. Обґрунтовано педагогічну концепцію дистанційного доступу (у тому числі й через системи мобільного зв’язку) до електронних освітньо-наукових ресурсів при екстернатній підготовці фахівців у технічному університеті. Сформульовано та обґрунтовано вимоги щодо організації навчально-методичного контенту порталу, який повинен формуватись з урахуванням фізичних обмежень екстернів (вік, фізична втома тощо), проживання у віддалених районах та в умовах обмеження часу доступу до мережевих інформаційних ресурсів. 6. Дослідженнями підтверджено, що переважна більшість і студентів – екстернів (77%), і викладачів (85%) позитивно оцінюють як саму ідею впровадження у навчальний процес технічного університету навчально-методичного комплексу на основі портальних рішень, так і додаткові можливості, що надають новітні інформаційно-комунікаційні технології. Результати педагогічного експерименту підтвердили високу ефективність впровадження інформаційного освітньо-наукового порталу в систему екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті. Проведений контрольний моніторинг знань свідчить, що показники успішності екстернів підвищились з дисциплін гуманітарного блоку на 11,7%, природничо-наукових на 7,9%, професійно-орієнтованих дисциплін на 8,8%. Отримані практичні результати можуть бути використані в системі неперервної освіти навчальними установами різних рівнів акредитації: довузівська підготовка, фахова підготовка за різними формами (вечірня, денна, екстернатна, заочна, поєднана), перепідготовка, підвищення кваліфікації, курсові програми підготовки тощо. |
