У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності через усунення суперечності між традиційною системою навчання і виховання учнів у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю, яка не враховувала сучасні професійні вимоги, та сучасним ринком художньої праці. Існуючу суперечність вирішено завдяки проведенню профорієнтаційної роботи на основі навчальних програм “Композиція”, “Комп’ютерна графіка”, а також “Художня культура”, через взаємоузгодження їх змісту, тематичних завдань і поєднання з сучасними професійними випробуваннями, що надає можливість визначати й розвивати професійно важливі якості особистості. 1. На основі аналізу наукових робіт визначено, що сучасні дослідження з питань професійного самовизначення старшокласників рухаються за двома головними напрямами: 1) гуманізація процесу професійного самовизначення особистості (відхід від пріоритету інтересів держави); 2) активне залучення до цього процесу сучасних результатів науково-технічного прогресу і врахування нових соціальних умов. Залишається недослідженим процес формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності відповідно до сучасних змін у науково-технічному і соціальному розвитку суспільства, зокрема використання комп’ютерних графічних програм. На підґрунті теоретичного аналізу наукових розробок за темою дослідження та узагальнення педагогічного досвіду визначено сутність поняття “професійне самовизначення у сфері художньої діяльності” і поняття “готовності старшокласників до професійного самовизначення”. Отже, з’ясовано, що для успішної підготовки старшокласника до професійного самовизначення у цій сфері необхідним є наявність певних загальних і спеціальних здібностей особистості та їх відповідний розвиток, а також позитивне ставлення до художньої діяльності. Обґрунтовано, що відповідно до сучасних професійних вимог ринку праці необхідними є корективи у формулі професії “художник” насамперед оволодіння комп’ютерними технологіями. 2. Уточнену структуру готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності складають такі компоненти: мотиваційний (професійні інтереси, наміри й мотиви вибору професії); когнітивний (знання змісту художніх спеціальностей, знання теоретичних основ художньої діяльності та самооцінка професійно важливих якостей); практично-дійовий (практичне вміння та навички виконання художніх робіт, а також особистісний професійний план і практичні заходи щодо його реалізації); креативний (творчий підхід до вирішення поставлених завдань і розкриття та розвиток природних здібностей). Критерії вимірювання структури готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності є ідентичними до вказаних вище компонентів означеної структури. Характеристику критеріїв забезпечує відповідна якісна шкала диференційованих показників, яка містить у собі п’ять рівнів (високий рівень прояву якості показників – п’ять балів; вище середнього рівня – чотири бала; середній рівень – три бала; нижче середнього рівня – два бала; низький рівень – один бал). У перебігу констатувального експерименту, де застосовувалися такі методи наукового дослідження, як педагогічне спостереження, аналіз творчих робіт учнів, анкетування, бесіди, тести, експертні оцінки, виявлено суперечність між існуючим змістом навчання і виховання учнів у досліджуваних навчальних закладах і сучасними вимогами ринку праці, що зумовило переважно низький рівень їхньої готовності до професійного самовизначення. Так, виявлено, що середній бал готовності старшокласників до професійного самовизначення складає 2,6 балу (за п’ятибальною системою). 3. Виявлено і обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які відповідають сучасним вимогам ринку праці, а також перспективі його розвитку і забезпечують ефективну підготовку старшокласників до професійного самовизначення: 1) розробка навчальних програм із предметів “Композиція” і “Комп’ютерна графіка”, зміст яких узгоджено між собою, а також “Художньою культурою” з урахуванням професійної орієнтації старшокласників; 2) поєднання тематичних завдань предметів “Композиція”, “Комп’ютерна графіка”, “Художня культура” з професійними випробуваннями (які враховують сучасні вимоги до фахівців художніх спеціальностей); 3) організація і координація взаємодії педагогічного колективу, спрямованої на забезпечення ефективного процесу професійного самовизначення старшокласників (поінформування, діагностика і розвиток спеціальних здібностей і професійно важливих якостей особистості, аналіз професії, самоаналіз, професійні випробування). У процесі впровадження обґрунтованих організаційно-педагогічних умов найефективнішими виявилися евристичні методи, що зумовлюють створення навчальних вправ для опановування учнями знань і вмінь із пошуку нестандартного рішення поставленого завдання, зокрема засобами комп’ютерної графіки, які водночас є професійними випробуваннями; методи саморегулювання і самоконтролю особистістю власного емоційного стану, що сприяє підвищенню в учнів впевненості у власних творчих силах (завдяки підтримки оточення і усвідомлення своїх реальних творчих успіхів, які досягаються усуненням за допомогою комп’ютерної графіки суто технологічних складнощів при створенні художніх робіт); прийоми трансформації зорового образу (зміна положення в просторі; трансформація конструкції; одночасне трансформування конструкції і просторового положення об’єкту), що дає змогу створювати навчальні завдання до професійних випробувань з певних художніх спеціальностей. 4. Завдяки впровадженню організаційно-педагогічних умов забезпечується необхідне ознайомлення учнів із змістом сучасних художніх спеціальностей, а також визначення, розвиток та зіставлення особистісних здібностей і якостей із професійними вимогами. Підвищується зацікавленість учнів саме змістом сучасних спеціальностей художнього профілю, а не лише їх зовнішніми ознаками за рахунок виконання навчальних завдань, що наближені до теперішнього ринку художньої праці. Мотиви вибору професії також зрушуються у бік її безпосереднього змісту завдяки зміцненню впевненості учня у власній здатності опанувати необхідні знання і вміння, ґрунтуючись на усвідомленні своїх реальних творчих успіхів і формування насиченого образу “Я – професіонал”. За такого підходу визначені організаційно-педагогічні умови є ефективним засобом, що сприяє вирішенню актуальної проблеми теорії і методики виховання в аспекті підготовки старшокласників до усвідомленого вибору професії. Кількісний аналіз результатів формувального експерименту на основі методів математичної статистики свідчить, що приріст середнього балу експериментальної групи складає 1,4 бала (за п’ятибальною системою) проти 0,2 бала у контрольній, що у свою чергу доводить ефективність запропонованих організаційно-педагогічних умов. Проведене дисертаційне дослідження не охоплює всіх аспектів процесу формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності. Зокрема, потребують подальшої розробки профорієнтаційні можливості варіативних предметів художнього циклу з декоративно-ужиткового мистецтва, а також зв’язки між особливостями вікового розвитку учнів та їхньою схильністю до комп’ютерних технологій. |
