У дослідженні здійснено аналіз і синтез основних положень проблеми професійної адаптації молодих вчителів природничих дисциплін, визначено її особливості і розглянуто вплив організаційно-педагогічних умов на ефективність процесу адаптації вчителів до роботи в школі. 1.Результати аналізу наукових джерел з проблеми дослідження і практики підготовки фахівців свідчать, що на сучасному етапі у вищих навчальних закладах не сформувалася цілісна система цілеспрямованого формування готовності молодих учителів природничих дисциплін до професійної діяльності. Під професійною адаптацією вчителя природничих дисциплін загальноосвітніх навчальних закладах ми розуміємо процес пристосування педагога у початковий період професійної діяльності до особливостей місця роботи та організації праці в хімічному і біологічному кабінетах, на агроділянці, внаслідок чого відбувається опанування ним специфіки фахової діяльності. До особливостей адаптації вчителів природничих дисциплін належать: удосконалення вмінь формувати теоретичні і практичні знання учнів, методики проведення хімічного і біологічного експерименту, методики роботи на агроділянках; дотримання правил безпеки життєдіяльності; підвищення ступеня сформованості практичних умінь і навичок розв’язувати розрахункові та експериментальні задачі. На основі результатів констатувального експерименту визначено, що більшість молодих учителів мають низький рівень готовності до професійної діяльності, лише біля 50 % молодих учителів можна вважати готовими до роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. 2. З’ясовано сутність і зміст компонентів професійної адаптації молодих вчителів до роботи в школі: інтегративно-особистісний (визначає формування системи професійно важливих якостей); регулювально-технологічний (характеризує освоєння діяльності на професійному рівні); предметно-діяльнісний (відображає нормативно-предметний і предметно-творчий характер засвоєння основ професійної діяльності); самоактуалізаційний (забезпечує постійне прагнення до подолання нових особистісних і діяльнісних рубежів, стимулює перехід потенційних здібностей фахівця в реальні). 3. Виявлено і конкретизовано критерії та показники визначення рівня адаптованості молодих учителів до роботи в школі: професійні (динаміка успішності й дисципліни; продуктивна взаємодія з учнями та їхніми батьками; безконфліктна, партнерська співпраця з колегами; ріст професійної майстерності, ділової, професійної і соціальної активності; задоволення вибраною професією і своєю практичною діяльністю) та індивідуально-психологічні (стійкість мотивації діяльності; відсутність страху перед класом і учнями; психологічний комфорт у педагогічному колективі; ріст упевненості в своїх професійних можливостях і результатах діяльності; стійка працездатність; корекція особистих якостей). 4. Визначено та експериментально перевірено ефективність організаційно-педагогічних умов проведення успішної адаптації молодих учителів: спрямування педагогічної діяльності молодих вчителів на усвідомлення цілей адаптації (забезпечувалась шляхом проведення вступної атестації, анкетування, розроблення плану самоосвіти, цілеспрямованого самоконтролю і контролю з боку наставників-методистів); функціональне педагогічне управління адаптацією молодих учителів природничих дисциплін (передбачає забезпечення взаємозв’язку функцій управління адаптацією молодих вчителів на основі їхньої єдності: педагогічний аналіз, планування, організація, контроль і регулювання); реалізація особистісно-орієнтованого підходу до організації процесу адаптації (відбувається через систематичний моніторинг діяльності молодих учителів, діагностику їхнього особистісного розвитку; соціально-педагогічну інтерпретацію особистісних якостей молодих фахівців; спільне з психологом проектування особистісної траєкторії розвитку та професійного становлення вчителя, виявлення життєвих, матеріальних, особистих проблем молодих вчителів і надання можливої допомоги у їх розв’язанні); системність в організації професійної адаптації вчителів природничих дисциплін (включає методологічну та теоретичну підготовку вчителя за окремими методиками; різні види підготовки: педагогічна, психологічна, загальнокультурна, загальнотехнічна), що сприяло підвищенню ефективності та інтенсивності професійної адаптації молодих вчителів до шкільного середовища. 5. За результатами досліджень розроблено й теоретично обґрунтовано модель управління професійною адаптацією молодого вчителя природничих дисциплін до роботи в школі, яка передбачає наявність таких складових: мета, принципи, функції, напрями методичної роботи, компоненти, особливості адаптації вчителів природничих дисциплін, етапи забезпечення успішної адаптації (формувальний, розгорнутий та професійного становлення), критерії рівнів професійної адаптації, результат. 6. Формувальний експеримент підтвердив позитивний вплив організаційно-педагогічних умов на професійну адаптацію молодих вчителів до шкільного середовища, що сприяло: подоланню дидактичних труднощів у роботі молодого вчителя; удосконаленню вмінь і навичок учителів хімії і біології з розв’язування розрахункових і експериментальних задач; реалізації практичного аспекту програми (хімічний та біологічний експерименти); застосуванню на уроках хімії та біології електронних гіпермедіапідручників з хімії (8 – 9 класи) та біології (8 – 9 класи) з теми “Програмно-методичний комплекс навчального призначення для загальноосвітніх закладів”; позитивним змінам у стосунках з колегами і учнями; зменшенню кількості конфліктних ситуацій; зростанню задоволеності роботою і професією. Кількість молодих учителів з високим рівнем сформованості професійної адаптації в ЕГ збільшилась в 7,54 раза, а з низьким зменшилась у 5,92 раза. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів аналізованої проблеми. Подальшого вивчення потребують питання участі молодих фахівців у інноваційній діяльності, використання ними нових освітніх технологій; реалізація міждисциплінарних підходів до процесів професійної адаптації молодих учителів. |