1. Наукових досліджень, які б вивчали вплив рухливих ігор на фізичний стан молодших школярів із затримкою психічного розвитку, є недостатньо. Відсутня впорядкована науково-методична література, яка б висвітлювала комплексний підхід до використання рухливих ігор та їх вплив на фізичний і функціональний стан молодших школярів із затримкою психічного розвитку. В опрацьованій літературі ми не виявили науково обґрунтованої програми застосування рухливих ігор у фізичному вихованні спеціальних шкіл-інтернатів для дітей із затримкою психічного розвитку. 2. Виявлено, що молодші школярі із затримкою психічного розвитку відстають від однолітків без затримки психічного розвитку за показниками фізичної підготовленості. Відставання дівчаток початкових класів із затримкою психічного розвитку за показниками силі кисті – 36,2 % (Р<0,05); стрибка у довжину з місця – 34,9 % (Р<0,05); вису на перекладині – 47,4 % (Р<0,05); човникового бігу 5х10м – 22,5 % (Р<0,05); піднімання тулуба – 76,2 % (Р<0,05), нахилу тулуба – 23,1 % (Р>0,05); стійки на одній нозі – 67,1 % (Р<0,05); частоти рухів руками – 16,6 % (Р<0,05); човникового бігу з нарощуванням швидкості – 38,6 % (Р<0,05). Відставання серед хлопчиків є дещо менше, ніж у дівчаток, за більшістю вправ. За показниками сили кисті спостерігається відставання на 39,2 % (Р<0,05); стрибка в довжину з місця – на 21,6 % (Р<0,05); вису на перекладині – на 41,6 % (Р<0,05); човникового бігу 5х10м – на 20,1 % (Р<0,05); піднімання тулуба – на 69,9 % (Р<0,05), нахилу тулуба – на 43,2 % (Р<0,05); стійки на одній нозі – на 75,5 % (Р<0,05); частоти рухів руками – на 18,1 % (Р<0,05); човникового бігу з нарощуванням швидкості – на 31,3 % (Р<0,05). 3. Встановлено незначне відставання фізичного розвитку молодших школярів із затримкою психічного розвитку від здорових однолітків. Так, довжина тіла дівчаток із затримкою психічного розвитку на 4 % менша, ніж у дівчаток без затримки психічного розвитку, у хлопчиків – на 6 % (Р>0,05, Р>0,05). Маса тіла дівчаток і хлопчиків із затримкою психічного розвитку нижча від маси тіла однолітків без затримки психічного розвитку на 10 і 12 % відповідно (Р<0,05, Р<0,05). Показники обводу грудної клітки є нижчі від показників їх однолітків без затримки психічного розвитку на 4 % у дівчаток і на 2 % у хлопчиків (Р>0,05, Р>0,05). Активність симпато-адреналової системи дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку у 1,5 раза нижча від аналогічних показників їх однолітків без затримки психічного розвитку (Р<0,05). Ці дані засвідчують, що затримка психічного розвитку і стан симпато-адреналової системи у дітей із затримкою психічного розвитку взаємопов’язані. За показниками симпато-адреналової системи можна здійснювати більш об’єктивну діагностику затримки психічного розвитку. 4. Результати вивчення психічного стану досліджуваного контингенту засвідчують, що особливістю психіки молодших школярів із затримкою психічного розвитку є їхня емоційно-вольова незрілість. Саме затримка психічного розвитку зумовлює відставання фізичного розвитку у 7-9-річних школярів із затримкою психічного розвитку. 5. Доведено, що впровадження „Програми рухливих ігор” у процес фізичного виховання молодших школярів, які вчаться у навчально-реабілітаційному центрі „Мрія” м. Львова, позитивно вплинуло на фізичну підготовленість та фізичну працездатність молодших школярів із затримкою психічного розвитку, про що свідчать зростання: сили кисті на 11,6 % (Р<0,05), результатів у стрибку в довжину з місця – на 4,9 % (Р<0,05), у висі на перекладині – на 8,8 % (Р<0,05), у човниковому бігу 5х10м – на 2,8 % (Р>0,05), у підніманні тулуба – на 21,3 % (Р<0,05), у статичній рівновазі – на 4,2 % (Р>0,05), у частоті рухів руками – на 5,0 % (Р<0,05), у човниковому бігу з нарощуванням швидкості на витривалість – на 8,2 % (Р<0,05); у фізичній працездатності – на 4,3 % (Р<0,05). 6. За час педагогічного експерименту виявлено тенденцію до поліпшення фізичного розвитку та функціонального стану організму дітей із затримкою психічного розвитку: довжини тіла – на 0,4 % (Р > 0,05), маси тіла – на 1,7 % (Р > 0,05), обводу грудної клітки – на 2,2 % (Р > 0,05). Життєва ємність легень зросла на 8,4 % (Р<0,05), частота серцевих скорочень знизилася на 2,4 % (Р>0,05). Симпато-адреналова система організму дітей із затримкою психічного розвитку досягла рівня показників дітей без затримки психічного розвитку, що вказує на позитивний вплив рухливих ігор на функціональний стан організму. 7. Рухливі ігри більш ефективно, ніж інші засоби фізичного виховання, сприяють поліпшенню психічних функцій молодших школярів із затримкою психічного розвитку: уваги – на 23,9 % (Р<0,05), пам’яті – на 10,8 % (Р<0,05), мислення та конструктивної діяльності на 9,2 % (Р<0,05). Самопочуття учнів експериментальної групи на 10,6 % краще, ніж в учнів контрольної групи (Р<0,05), активність – на 7,2 % (Р>0,05), настрій – на 9,3 % (Р<0,05). 8. Результати дослідження дають змогу ефективніше планувати процес фізичного виховання, а особливо з використанням рухливих ігор, з молодшими школярами із затримкою психічного розвитку у спеціальних освітніх закладах. |