У дисертації на підставі аналізу економічної сутності податкових платежів науково обґрунтовано методологію їх обліку, що виявляється в таких отриманих автором наукових і практичних результатах. 1. Податкові платежі є важливою складовою економічних відносин у суспільстві з моменту виникнення держави, оскільки податкова система – основа фінансово-кредитного механізму державного регулювання та один із найважливіших важелів впливу на економіку. Однак найпоширенішими недоліками вітчизняної податкової політики вважаються нестабільність, заплутаність та складність. Численні зміни та поправки до податкових законів не дають можливості підприємствам нормально функціонувати, впроваджувати нові технології та випускати конкурентоспроможну продукцію. 2. Від того, наскільки ефективно підприємство врахує податкові проблеми при формуванні стратегії свого розвитку, залежать можливості його економічного зростання. Такі обставини зумовлюють необхідність управління податковими платежами на мікроекономічному рівні. 3. Найбільш ефективним способом збільшення прибутковості є побудова ефективної системи прийняття управлінських рішень, тобто йдеться про стратегію оптимального управління підприємством. При цьому в системі управління пріоритетними є збирання, обробка і систематизація релевантної інформації, значна частина якої формується в системі бухгалтерського обліку, що й визначає його місце в системі управління. Орієнтація обліку на узагальнення даних для забезпечення звітності й подачі її зовнішнім користувачам призводить до зниження оперативності й аналітичності бухгалтерського обліку. 4. Важливе місце в системі сучасного бухгалтерського обліку займає облік податків, оскільки вплив податкових платежів підприємства на підвищення ефективності його функціонування великий і багатогранний. Удосконалення бухгалтерського обліку податків у напрямі управлінської орієнтації - це закономірний процес історичного розвитку обліку. Цей процес зумовлений суспільно-виробничими відносинами, науково-технічним прогресом, розвитком теорії і практики обліку податкових платежів як однієї з інформаційних моделей системи управління. 5. У чинній системі оподаткування використовується досить велика кількість податків, які відрізняються об’єктами, джерелами, формами стягування і т.д. В основі методології обліку податкових платежів на підприємстві фактично покладено поділ податкових платежів на прямі і непрямі. Такий поділ, на нашу думку, є необґрунтованим, оскільки визначення природи чи сутності податку та дослідження його впливу на господарську діяльність підприємств, незалежно від назви податку, дає підставу вважати, що податки в кінцевому рахунку сплачуються з одного джерела - доходу. 6. Традиційний облік податкових платежів стає пасивним елементом системи управління і не є джерелом об’єктивної інформації для користувачів при прийнятті рішень. Відповідно до П(С)БО до витрат підприємства належать податки, збори та обов’язкові платежі (крім ПДВ, АЗ та ін., які враховуються на стадії формування ціни). Значна частина їх відноситься до адміністративних витрат, що, на нашу думку, є нелогічним, адже адміністративні витрати - це витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства в цілому. Вважаємо, що віднесення податкових платежів до складу витрат є недоречним. Витрати визначаються як комплекс ресурсів, необхідних для здійснення діяльності підприємства, тоді, коли податки - це не ресурси і не фактори виробництва, а тому не можуть виступати елементами витрат. Отже, чинна система обліку і, особливо, фінансова звітність не дають достатньої і достовірної інформації про загальну суму податкових платежів підприємства. 7. Однією з необхідних умов підвищення ефективності виробництва є досягнення оптимальної і достовірності інформації про фактичний рівень витрат та нарахованих податкових платежів. Інформація про обсяги витрат і суми податків, нарахованих підприємством, використовується не тільки в управлінні виробництвом, а є також джерелом для прийняття рішень зовнішніми користувачами (інвесторами, кредиторами, державою). Однак, до того часу, доки податкові платежі будуть ототожнюватись з витратами, підприємства не в змозі будуть оцінювати реальні витрати і реальні прибутки. Отже, з переходом вітчизняних підприємств на ринкові умови необхідне чітке розмежування категорій “витрати”, “податкові платежі”, “прибуток” та здійснення їх обліку з врахуванням економічного змісту. 8. Запропонована методика обґрунтованого виділення податкових платежів в окрему складову доходу підприємства та їх обліку дасть змогу зберегти високий рівень аналітичності інформації, забезпечить якісний процес прийняття управлінських рішень як внутрішніх, так і зовнішніх, дозволить інвесторам вишукувати найбільш вигідні сфери застосування капіталу з врахуванням фактора оподаткування, а також аналізу, планування та контролю за податковими платежами. 9. Розроблені заходи з організації планування та бухгалтерського обліку податкових платежів на підприємстві дозволяють у значній мірі вирішити проблему стабілізації та поліпшення фінансового стану, збільшення доходів підприємства після сплати податків. Використання при цьому економіко-математичних методів значно розширює ці можливості. Запропонована в дисертації економіко-математична модель оподаткування підприємства дозволяє виявляти фактори взаємного впливу елементів податкових баз, оцінювати граничні рівні податкового навантаження, виявити взаємозалежності між окремими податками, проводити прогнозування економічного стану підприємств. Метою оптимізаційної моделі оподаткування є оптимізація тих показників, які сприяють збільшенню податкових платежів, що в свою чергу служать значним ціноутворюючим фактором, а саме вибіру найбільш прийнятного варіанта рівня заробітної плати та рівня рентабельності для конкретного підприємства. 10. Контроль та оцінка в системі обліку податків відіграють велику роль. Така оцінка здійснюється шляхом порівняння в динаміці показників, що характеризують рівень податкового навантаження на підприємство. Стратегія аналізу податкового навантаження передбачає визначення ряду показників, які характеризують вплив усіх податків, які вносяться в бюджети різних рівнів, на кінцеві результати фінансово-господарської діяльності підприємств, і які базуються на об’єктивних кількісних характеристиках. 11. Важливими показниками при цьому є відношення податкових платежів підприємства до загальної суми витрат, відношення податкових платежів підприємства до суми чистого прибутку, частка податкових платежів в доході від реалізації продукції, частка податкових платежів у новоствореній вартості та ін. На нашу думку, використання даних показників в оцінці діяльності підприємства дає можливість правильно формувати економічну політику суб’єкта господарювання; визначати питання про розміри дивідендів та, найголовніше, – приймати управлінські рішення. Контроль за аналітичними показниками рівня податкового навантаження повинен забезпечувати встановлення змін та відхилень фактичних результатів контрольованих показників від показників за минулі періоди, виявлення основних причин відхилень та прийняття відповідних рішень. Отже, дана система показників складає основу інформаційної бази для обліку податкових платежів, здійснення аналізу, прогнозування та поточного планування податкових платежів на підприємстві. Застосування запропонованих механізмів спостереження за цими показниками дозволить істотно підвищити ефективність діяльності підприємства. |
