У дисертації на основі проведених досліджень здійснені теоретичне обґрунтування, методичні й практичні рекомендації щодо підвищення ефективності організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах. Основні висновки зводяться до такого. 1. На підставі проведених досліджень науково-теоретичних засад організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах встановлено, що під інформаційними ресурсами підприємства слід розуміти інформаційні засоби (роз'яснювальні, описові, ознайомлювальні), що можуть бути задіяні з метою визначення і досягнення певного кінцевого стану керованого розвитку. Як такі засоби розглядаються матеріалізовані знання, що є об'єктом зберігання, перетворення і поширення в системах соціальних комунікацій. 2. Використання ситуаційного підходу до управління підприємством дало змогу визначити, що організаційна структура і система управлінської інформації на підприємстві зливаються воєдино при відповідному контролі. Цим забезпечується функціонування організаційно-інформаційної системи управління підприємством. Виходячи з цього, встановлена залежність впливу сформованої організаційно-інформаційної системи на тип управління підприємством: традиційний, каркасний, опортуністичний, складний. Ситуація на підприємстві може бути охарактеризована матрицею, яка визначає рівні управління та контролю. 3. В процесі дослідження встановлено, що успішна адаптація машинобудівних підприємств до нових умов господарювання сприяє формуванню потенціалу економічного зростання. Його невід'ємним елементом є формування чіткої організаційно-інформаційної системи управління на підприємстві. Однак, керівники підприємств не дооцінюють цього елементу у якості одного з основних факторів стримування розвитку підприємств. Це негативно впливає на рівень ефективності їх діяльності. 4. Встановлено, що організаційно-інформаційна система машинобудівним підприємством становить сукупність функціональних підсистем підприємства, які використовують відповідні інформаційні потоки. Такі підсистеми об’єднанні в запропонованій моделі у три групи: забезпечення; головного напряму; адміністративна. Перша група контролює та виробляє управлінські рішення стосовно поточної діяльності підприємства, друга - встановлює стратегічні плани, третя здійснює поточний облік і аналіз діяльності. Така модель дає можливість управлінському персоналу машинобудівного підприємства оперативно контролювати поточні процеси та здійснювати стратегічні рішення. 5. Зміна наукової парадигми управління від функціонального бізнесу до здійснення бізнес-процесів визначають доцільність формування організаційно-інформаційних систем управління на машинобудівних підприємствах на основі методу “критичні фактори успіху”. Цей метод передбачає взаємозв'язок факторів успіху, які є критичними для підприємства, з його діловою активністю. Відмітною рисою методу критичних факторів успіху є його індивідуальна спрямованість на менеджера і сучасні інформаційні потреби кожного конкретного керівника. Крім того, він дає змогу ідентифікувати управлінську інформацію. Такий метод складається з десяти основних етапів, об'єднаних у дві стадії впровадження. Перша стадія спрямована на визначення й виявлення ключових критичних дій, друга – забезпечує здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня виконання критичних дій. 6. Впровадження та функціонування організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах вимагає значних фінансових витрат. Запропонована в роботі система планування витрат через застосування економіко-математичної моделі залежності динаміки витрат від часу їх здійснення дасть змогу прогнозувати витрати підприємства на перспективу. Така модель апробована на п’яти машинобудівних підприємствах м. Запоріжжя: ТОВ “Українська промислово-енергетична компанія”, ЗАТ “Юг-Індустрія”, ЗАТ “Енергосоюз”, ТОВ “Прем’єр Фінанс”, ТОВ “Український капітал”. 7. Встановлено, що основна частина економічного ефекту в результаті впровадження організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах формується у сфері управління, виробництва й реалізації продукції. Такий стан зумовив необхідність розробки багатофакторного показника з приведенням різних за часом витрат і результатів до розрахункового року. Апробація даного показника здійснена в ТОВ “Українська промислово-енергетична компанія”. Економічний ефект становить 51 тис. грн. |