Анотація до роботи:

Лакіш С.М. Організаційно-економічний механізм залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено розробленню теоретичних основ та практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій у вітчизняну економіку.

Уточнено визначення поняття прямі іноземні інвестиції, доповнено перелік важливих для практики критеріїв класифікації ПІІ, розкрито основні складові державної політики щодо регулювання ПІІ в країнах з перехідною економікою. Розкрито зміст та розроблено структуру організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій. Проаналізовано надходження ПІІ в економіку України та їх вплив на економічне зростання, здійснено оцінку стану інвестиційної безпеки та запропоновано методику визначення якості ПІІ, які залучаються в національну економіку. Розглянуто зарубіжний досвід залучення прямих іноземних інвестицій та можливості його використання у сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки, визначено основні шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України.

У дисертації здійснено науково-теоретичне обґрунтування, проведено оцінку та запропоновано можливі шляхи удосконалення організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України.

За результатами дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції:

1. Поглиблення процесів глобалізації протягом останніх десятиліть зумовило випереджувальні темпи зростання обсягів прямих іноземних інвестицій порівняно з іншими показниками розвитку світової економіки. У той же час залучення ПІІ стало одним з пріоритетних напрямків економічної політики як розвинених країн, так і країн з трансформаційною економікою.

2. Прямі іноземні інвестиції - це матеріальний й нематеріальний капітал, який вкладається державою, компанією чи підприємцем у підприємства за кордоном для отримання підприємницького прибутку за умови довгострокового економічного інтересу та наявності права брати участь в управлінських рішеннях. Перелік критеріїв їх класифікації визначено за намірами інвестора (добросовісні, недобросовісні та псевдоінвестиції), за юрисдикцією походження (офшорні та інші), за здатністю генерувати грошові потоки (репродуктивні, стерильні).

3. Політика державного регулювання іноземними інвестиціями в сучасних умовах має здійснюватися з дедалі повнішим урахуванням національних інтересів. Її складники – це цілеспрямоване законодавство, підпорядковане ідеї залучення іноземних інвестицій у пріоритетні види економічної діяльності, створення інфраструктури, що забезпечить сталий розвиток і належні доходи, імпортозаміщувальна політика щодо промислових товарів, формування суспільної підприємницької ідеології, протекціонізм. Іншими, не менш важливими, елементами державної політики у сфері регулювання іноземних інвестицій є політичне середовище, послідовна макроекономічна політика, стабільна валютна та митна політика, ефективна приватизаційна політика та політика на ринку цінних паперів, виважена політика регулювання ВЕЗ та система гарантування та страхування іноземних інвестицій.

4. Організаційно-економічний механізм залучення прямих іноземних інвестиції є системою гармонізації державного регулювання та ринкового механізму саморегуляції економіки спрямованою на формування сприятливого інвестиційного середовища для надходження в країну ресурсів зовнішнього інвестування. Основні взаємопов’язані та взаємодоповнювані складники механізму - державне регулювання іноземних інвестицій та ринковий механізм саморегуляції економіки, які за допомогою політико-правових, економічних, організаційних та інформаційних важелів формують в країні сприятливе інвестиційне середовище. Ефективне використання цих важелів впливає на надходження в країну прямих іноземних інвестицій.

5. За допомогою кореляційного аналізу у дисертації досліджено зв’язок між обсягом надходження прямих іноземних інвестицій, темпами зростання ВВП та капітальними інвестиціями. Встановлено, що між цими показниками існує тісний прямий взаємозв’язок. Отже, надходження ПІІ сприяє економічному зростанню в Україні.

6. Для обрахунку інвестиційної безпеки країни запропоновано визначати оптимальне співвідношення між внутрішніми і зовнішніми інвестиціями, а також допустиму частку вкладу іноземних інвесторів. За допомогою золотої пропорції визначено, що оптимальне співвідношення становить 61,8% внутрішніх до 38,2% зовнішніх інвестицій.

7. На основі розробленої системи оцінювання якості прямих іноземних інвестицій запропоновано поетапне її здійснення. На першому етапі оцінки якості ПІІ необхідно дати оцінку інвестора, визначити його мету і цілі інвестицій в економіку України, його ділову, інвестиційну та економічну репутацію. На другому етапі оцінюється інвестиційний проект, пріоритетність для економіки держави, інноваційність, екологічність, терміни окупності, величина інвестицій тощо.

Основою цього підходу є система бальної оцінки якості об‘єктів та суб‘єктів інвестиційного процесу. За допомогою цієї системи встановлюється їх якість, а також визначається пріоритетність реалізації інвестиційних проектів відповідно до національних інтересів. Запропонований метод визначення якості певних економічних суб‘єктів та об‘єктів дає змогу визначати, які інвестори несуть загрозу для економіки, а які відповідають національним інтересам, що допоможе не допустити недобросовісних інвесторів у вітчизняну економіку.

На підставі результатів проведеного дослідження можна запропонувати розширити функції Українського центру сприяння іноземному інвестуванню та створити відділ з контролю якості прямих іноземних інвестицій.

8. Доцільно створити єдиний регулятивний орган щодо співпраці з іноземними інвесторами, а також розгалужену його регіональну мережу. До функцій цього органу мають належати: надання інформаційних, оперативних та консультативних послуг, формування каталогів підприємств, що приватизуються, бази електронних даних, постійне оновлення інформації та її рекламування, проведення аукціонів, конференцій, маркетингових заходів тощо.

9. Європейська практика доводить необхідність удосконалення регулятивної бази функціонування ВЕЗ та ТПР. Оскільки важливим пунктом економічної політики України є стимулювання інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, на нашу думку, необхідно приділити увагу створенню саме науково-технічних зон.

Реалізація зазначених заходів сприятиме, на наш погляд, формуванню дієвого організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій, забезпечить якісні перетворення і розвиток вітчизняної економіки.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях, які внесені до переліку ВАК:

1. Лакіш С.М. Стратегія формування та розвитку іноземного інвестування в Україні // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. збірник. – Спецвипуск 15 (Ч.1). - Львів: Інтереко, 2005. - С.271-276.

2. Лакіш С.М. Роль регіонів у розвитку національної економіки // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – Львів: Український державний лісотехнічний університет. – 2005. Вип. 15.2. – С. 165-168.

3. Лакіш С.М. Розвиток інвестиційної діяльності в регіоні // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – Львів: Національний лісотехнічний університет України. – 2005. Вип. 15.5. – С. 273-281.

4. Лакіш С.М. Формування інвестиційної привабливості регіонів України в умовах трансформаційних змін // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 34. – Львів, 2006. – С.675 -681.

5. Лакіш С.М. Актуальність залучення прямих іноземних інвестиції в економіку України // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 35. – Львів, 2006. – С. 465-470.

6. Лакіш С.М. Стратегічні інтереси держави та залучення прямих іноземних інвестицій // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: Науковий збірник – Івано-Франківськ, ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. – Вип. ІІІ. – Т. 1. – С. 80-86.

7. Лакіш С.М. Інвестиційне середовище та його роль в залученні прямих іноземних інвестицій // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. – Вип. 37(2). – Львів, 2007. – С. 29-34.

8. Лакіш С.М. Урахування критеріїв національної безпеки при залученні прямих іноземних інвестицій // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: Науковий збірник. – Івано-Франківськ, ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2008. – Вип. IV. – Т. 1. – С. 44-51.

В інших виданнях:

9. Лакіш С.М. Венчурне фінансування інноваційної діяльності в Україні // Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2004. – С.187-188.

10. Лакіш С.М. Формування інвестиційного середовища регіонів в умовах ринкової економіки // Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005. – С.205-206.

11. Лакіш С.М. Економічні аспекти залучення іноземних інвестицій в Україну // Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005. – С.195-197.

12. Лакіш С.М. Використання досвіду країн Центральної та Східної Європи у залученні прямих іноземних інвестиції в економіку України // Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. – С.118-119.