У дисертації вирішено актуальне завдання щодо формування організаційно-економічного механізму управління реалізаційними процесами на машинобудівних підприємствах в умовах активного ринкового середовища з обґрунтуванням засад системи збуту продукції, класифікації функцій управління, а також розробки методичних рекомендацій, спрямованих на об'єктивність встановлення ціни продукції та поліпшення її якості. Основні наукові результати полягають у такому: 1. Визначено, що у комерційній діяльності машинобудівних підприємств синтезуються принципи реалізації продукції і розвитку підприємства. Оскільки принципи розвитку визначаються вимогами ринку, то вони частково перекривають принципи реалізації щодо умов та методів, призводять до удосконалення продукції, зміцнення позицій машинобудівних підприємств на ринку. 2. Обґрунтовано, що управління реалізаційними процесами на машинобудівних підприємствах забезпечує узгодження й ефективну роботу з аналізу і дослідження ринку, здійснення збутової і комерційної діяльності. Це передбачає виконання загальних, основних, спеціальних і локальних функцій і дає можливість вирішувати збутові завдання шляхом регулювання виробництва і збуту з метою тривалого функціонування машинобудівного підприємства в оптимальному економічному режимі на ринковому просторі. 3. Результати дослідження систем управління реалізаційними процесами на ВАТ “Завод малогабаритних трансформаторів”, ВАТ “Завод високовольтної апаратури”, ТОВ “Спецтехоснастка”, ВАТ “Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна”, ТОВ “Придніпровський механічний завод”, ДПВО “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” свідчать, що функції, що виконуються, є не узгодженими. Єдина класифікаційна основа є важливим засобом узагальнення і поширення сучасної технології виконання таких функцій. З цією метою удосконалено класифікацію функцій управління реалізаційними процесами на підприємствах за видом, напрямком, предметом впливу. 4. Доведено, що в основі діяльності машинобудівних підприємств повинна міститися сучасна концепція промислового збуту, яка ґрунтується на вивченні споживчого попиту і його змін у перспективі. Сучасна система збуту ставить виробництво у функціональну залежність від запитів споживачів і вимагає виробляти продукцію в асортименті й обсязі, потрібному споживачеві. При такій концепції центр прийняття господарських рішень зміщений від виробничих ланок до ланок збуту. 5. Застосування форм і методів щодо мінімізації соціальних ризиків на машинобудівних підприємствах забезпечує гармонізацію інтересів підприємства щодо збуту продукції і споживача в економічній забезпеченості в ситуації соціального ризику. Соціальний ризик-менеджмент при цьому забезпечить оптимальну безпеку, яка необхідна для функціонування процесів реалізації. Узгоджена діяльність служб соціального маркетингу і збуту приведе до балансу між потребами різних споживачів і довгостроковими потребами машинобудівного підприємства в реалізації своєї продукції. 6. Доведено, що ухвалення реалізаційних рішень на машинобудівних підприємствах, направлених на формування відношення «ціна-якість» потребує порівняння всієї або основної маси споживчих характеристик продукції. У якості методичних підходів такої оцінки пропонується визначення одиничної корисності продукції у співвідношенні “ціна – якість”. Результати оцінки одиничної корисності аналізатора ланцюгів ВАТ “Завод малогабаритних трансформаторів”, ВАТ “Завод високовольтної апаратури” свідчать, що на підприємствах необхідно підвищувати рівень відповідності вимогам покупця вартісних і якісних характеристик продукції. |