В дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення наукової задачі удосконалення організаційно-економічного механізму управління ризиком в сфері оподаткування доходів фізичних осіб шляхом розширення управлінської ролі органів місцевого самоврядування та підприємств-податкових агентів. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки: 1. На підставі дослідження впливу таксаційного елементу державної фіскальної політики в сфері оподаткування доходів фізичних осіб в Україні на економічний і соціальний розвиток виявлено, що прибутковий податок, який стягувався за прогресивною шкалою, втратив свою соціальну роль – вивільнення від оподаткування найнижчих доходів платників. Реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб шляхом запровадження плоскої податкової шкали, підвищення розміру неоподатковуваного мінімуму для невисоких особистих доходів, використання механізму податкового кредитування тощо, яке розпочалося з 2004 р., має стати дійовим засобом подолання вказаних негативних явищ за умови підвищення як індивідуальних доходів населення (середньої заробітної плати працюючих), що оподатковуються, так і сумарної величини доходів шляхом збільшення кількості зайнятих в різних галузях економіки. 2. Аргументовано використання показника фіскального податкового ризику як критерію визначення соціально-економічної ефективності політики оподаткування доходів фізичних осіб, який ідентифіковано на якісному рівні з включенням його до суб’єктно-видової класифікації господарських ризиків. Його дію пов’язано із розвитком соціально-економічних систем окремих територій, регіонів та країни в цілому, що виступають як об’єкти фіскального ризику прибуткового оподаткування. 3. Встановлено дію механізму управління фіскальним ризиком прибуткового оподаткування, який містить організаційно та економічно пов’язані елементи – суб’єкти, методи та інструменти управління, а також потоки вхідної, внутрішньої та вихідної управлінської інформації. Виявлено недостатню роль органів місцевого самоврядування та підприємств-податкових агентів в управлінні фіскальним ризиком прибуткового оподаткування. 4. Оцінені взаємозв’язки між показником бюджетних надходжень прибуткового податку з громадян по містах і районах Донецької області та чинниками, що впливають на даний показник. На основі аналізу сезонності виявлено вплив сезонних та випадкових коливань на величину бюджетних надходжень податку для кожного року аналізованого періоду. 5. Розроблено методику визначення індивідуальної складової податкового ризику, яка базується на обчисленні ефективної ставки оподаткування дискреційного прибутку працівників та їх розподілі за зонами ризику. В ході аналізу доведено, що за умови перевищення темпів зростання прожиткового мінімуму над темпами підвищення заробітної плати, а тим більше, при збільшенні в майбутньому ставки оподаткування, може бути посилена виявлена негативна тенденція, на запобігання якої мають бути спрямовані рішення компетентних осіб з управління фіскальним податковим ризиком. 6. Запропоновано організаційну схему стимулювання органами місцевої влади створення на підвідомчій їм території додаткових робочих місць з метою підвищення надходжень податку з доходів працівників підприємств шляхом виділення цільового фінансування із місцевих бюджетів в розмірах, що дорівнюють сумам податку на доходи фізичних осіб, зайнятих на додатково створених робочих місцях. 7. Залучення місцевих органів влади та підприємств агентів з нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з особистих доходів працівників можливе шляхом внесення змін до системи оподаткування та впровадження місцевого (комунального) податку з доходів фізичних осіб. При цьому базова ставка податку, визначена законодавством, має бути розбита з урахуванням соціально-економічних потреб держави та місцевого самоврядування на дві складові – загальнодержавну та місцеву. 8. Розроблено механізм кредитування в системі оподаткування доходів фізичних осіб шляхом тимчасового вивільнення підприємств від перерахування утриманого з доходів працівників прибуткового податку в межах місцевої складової з одночасним підвищенням заробітної плати на відповідні суми наданого податкового кредиту. Повернення запозичених таким чином коштів відбуватиметься автоматично протягом деякого часу через збільшення бази оподаткування. 9. Запропоновано теоретико-ігрову модель прийняття оптимального рішення щодо встановлення величини ставки оподаткування особистих доходів працюючих на підставі залучення комунального податкового кредиту в ситуації ризику, зумовленого конфліктністю інтересів різних економічних суб’єктів, яких дотримано в ході моделювання. Встановлено можливість збільшення рівня прибуткового оподаткування за рахунок підвищення місцевої складової податкової ставки. | 