В дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв’язання наукового завдання: створення теоретико-методологічних засад і визначення пріоритетних шляхів розвитку організаційно-економічного механізму реалізації інноваційних методів професійного навчання економічно активного населення. Результати досліджень дозволили зробити такі висновки наукового та прикладного характеру: Впровадження інноваційних методів професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації економічно активного населення пов’язане з сучасними процесами, які відбуваються на ринку праці та ринку освітніх послуг. Необхідними є відновлення трудових навичок кваліфікованих і висококваліфікованих кадрів, які перебувають у стані безробіття; ефективна професійна підготовка, що відповідає вимогам сучасного ринку праці; підвищення конкурентоспроможності робочої сили та ефективності системи підготовки в цілому, що має ґрунтуватись на «факторі компетентності»; надання можливості зайнятості громадянам за допомогою нестандартних форм; забезпечення умов до безперервної професійної і вищої освіти.
Саме тому в сучасних умовах розвитку ринку праці і ринку освіти доцільно реалізовувати методику модульного професійного навчання (Модулі трудових навичок) при навчанні економічно активного населення, яка розроблена МОП у відповідності до реалізації в Україні ООН і МОП міжнародного проекту «Впровадження гнучких програм професійного навчання для безробітних», який, в основному, націлений на подолання вищезазначених проблем. Головною перевагою модульного професійного навчання порівняно з традиційним є те, що воно дозволяє скоротити тривалість навчання в два рази при зменшенні витрат в 2-2,5 рази. Особливість модульної системи професійного навчання полягає і в тому, що вона дає змогу пристосовуватись до реального попиту на працівників певного профілю компетентності, а не лише пропонувати вже існуючі види та програми навчання, що дуже актуально в ринкових умовах. 2. Сучасні підходи до визначення рейтингу навчального закладу центрами зайнятості при організації і проведенні професійного навчання потребують удосконалення, оскільки при здійсненні процедури тендеру фактично оцінюється і є переважаючим єдиний фактор - ціновий (вартість навчання одного слухача). У процесі дослідження розроблено та запропоновано механізм, який базується на теорії «нечітких множин» для визначення рейтингу навчальних закладів, який в комплексі оцінює такі фактори: вартісні, якісні і фактор тривалості, що дозволяє використовувати експертно-лінгвістичну інформацію для прогнозування вищезазначеного рейтингу та обирати той навчальний заклад, який забезпечить головну потребу сьогодення - високу конкурентоспроможність робочої сили, а отже, дозволить зменшити рівень безробіття. 3. Існуюча система фінансування професійного навчання економічно активного (у тому числі незайнятого) населення в Україні потребує удосконалення. В структурі витрат Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (за 2004 рік) найбільшу частку фінансування припадає на пасивні заходи (більше 50 %), а питома вага витрат на професійне навчання в загальній структурі витрат Фонду за відповідний період становила 3,8 %, що в п’ять разів менше порівняно з розвиненими країнами. Тому актуальним напрямком державної соціально-економічної політики є перехід від пасивних до активних заходів політики зайнятості та залучення додаткових коштів для фінансування професійного навчання незайнятого населення шляхом створення додаткових позабюджетних джерел фінансування та розширення платних освітніх послуг. 4. Механізм фінансування бюджетних коштів на проведення професійного навчання пропонується удосконалити шляхом реалізації такої концепції: професійне навчання економічно активного населення через різні державні установи має здійснюватись на основі кредитування осіб, які потребують навчання. Для цього держава через відповідні фонди має надавати безвідсоткові (короткострокові, середньострокові, довгострокові) кредити з врахуванням пільгових умов його погашення. Це виключить неефективне використання бюджетних коштів на проведення професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації незайнятого та інших категорій населення, які потім не будуть конкурентноспроможними на ринку праці, як це відбувається зараз. 5. З метою визначення і формування загальної вартості професійного навчання із застосуванням інноваційних методів професійного навчання в роботі приведені сучасні підходи, які можна використовувати і при визначенні вартості модульного професійного навчання. Так, в основі розрахунку безпосередньої вартості модульного професійного навчання економічно активного населення пропонується залишити існуючі складові витрат, які затверджені діючими методичними рекомендаціями, а розрахунок такої складової витрат, як «заробітна плата» удосконалити, оскільки це буде стимулювати роботу викладачів. На відміну від існуючих підходів до розрахунку заробітної плати викладачів, які задіяні в організації і реалізації інноваційних технологій професійного навчання, нами розроблена відповідна мотиваційна модель оплати праці. При нарахуванні заробітної плати пропонується враховувати ставки погодинної оплати праці викладачів, кількість навчальних годин і систему коефіцієнтів. Узагальнений індивідуальний кваліфікаційний коефіцієнт, що визначається в роботі, розділяється на дві групи. До першої групи пропонується включати показники, які враховують рівень внеску викладача в організацію і реалізацію модульної технології професійного навчання в навчальному процесі. До другої групи включаються показники, які характеризують особистісні (у тому числі здатність викладачів до використання інновацій в процесі своєї діяльності) якості викладача. 6. Діюча методика визначення соціально-економічної ефективності професійного навчання економічно активного населення потребує удосконалення, оскільки при впровадженні інноваційних методів професійного навчання виникає необхідність враховувати додаткові складові, які дають можливість отримати економію коштів. Так, при впровадженні модульної технології професійного навчання можна досягнути економію в результаті: зменшення витрат порівняно з традиційним видом навчання (за рахунок скорочення тривалості навчання, врахування раніше отриманих знань слухачами); скорочення витрат на утримання матеріально-технічної бази (за рахунок оптимальної організації процесу навчання); економії коштів з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (за рахунок зменшення терміну навчання, а отже і зменшення матеріальної допомоги в період проходження професійного навчання). З урахуванням вищеприведеної системи оціночних показників була визначена соціально-економічна ефективність організації професійного навчання в Україні (на прикладі Вінницької області). Так, в 2004 році зазначений ефект складав 358,74 тис. грн., або додатково можна було залучити до професійного навчання 879 осіб. 7. В дисертаційній роботі був спрогнозований соціально-економічний ефект від реалізації модульного професійного навчання економічно активного населення (на прикладі Вінницького регіонального центру модульного навчання). Здійснений розрахунок в бізнес-пропозиції на 2006-2008 роки свідчить, що витрати на проведення модульного професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації в середньому на одного учня становили в 2005-2006 роках біля 435 грн. (при середній чисельності осіб, які мають пройти це навчання за відповідний період – 540 осіб), що на 38 % менше порівняно з традиційним видом навчання. Враховуючи темпи інфляції, розрахунки дають можливість прогнозувати соціально-економічний ефект в 2006-2008 роках у сумі 150,11 тис. грн. та додатково залучити 335 осіб з числа економічно активного населення до професійного навчання. Проведені розрахунки в бізнес-пропозиції свідчать про життєздатність таких закладів, як регіональні центри модульного професійного навчання. 8. Розроблено прогноз обсягів професійного навчання економічно активного населення та приведена модель визначення обсягів цього навчання. В основі розрахунку потреби в обсягах проведення професійного навчання, у тому числі модульного, покладений балансовий метод, що дає змогу визначити загальну і додаткову потребу в робочій силі на мікро- і макрорівні. Проведені розрахунки щодо прогнозування обсягів модульного професійного навчання незайнятого населення на 2006-2010 роки свідчать, що сумарно за відповідний період модульною технологією в процесі навчання зможуть скористатися 186 тис. осіб. 9. В дисертації розроблена та запропонована організаційна модель реалізації модульного професійного навчання економічно активного населення. Зазначена модель, на відміну від традиційної, відрізняється гнучкістю, адресністю, індивідуалізацією, спрямованістю на забезпечення безперервності навчання протягом життя, сприяє підвищенню конкурентоспроможності робочої сили, яка включає такі важливі складові: Український міжгалузевий центр модульного навчання, регіональні центри модульного навчання, ресурсні центри, підприємства та інші інституціональні одиниці, які забезпечують розповсюдження модульної технології в Україні. 10. Рекомендації та пропозиції щодо удосконалення державної соціально-економічної політики у сфері організації і проведення професійного навчання передбачають такі напрямки: визначення джерел фінансування регіональних центрів модульного навчання (за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, та коштів місцевого і державного бюджету); удосконалення нормативно-правової бази розвитку модульного професійного навчання економічно активного населення; пошук шляхів стимулювання роботодавців до застосування інноваційних методів, у тому числі модульного при проведенні професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації кадрів на виробництві (шляхом проведення ефективної податкової політики державою – розширення відповідних податкових пільг роботодавцю); покращення ситуації в сфері широкого залучення незайнятого та інших категорій населення до підприємницької діяльності і самозайнятості (за рахунок збільшення існуючих розмірів допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності; підвищення ефективності надання матеріальної допомоги безробітним, які проходять професійне навчання. В основі надання зазначеної допомоги має бути покладений такий принцип розподілу допомоги на дві частини (перша частина – в межах існуючого розміру, а друга (при необхідності) шляхом видачі безвідсоткового кредиту з врахуванням пільгових умов його погашення). |
