1.Діюча в Україні пенсійна система в правовому, організаційному, економічному та соціальному відношеннях потребує принципових змін, які зробили б її адекватною умовам перехідного періоду до соціально-орієнтованої ринкової економіки. У певній мірі ці проблеми обумовлюються відсутністю науково обґрунтованих основ реформування пенсійної системи. Тому створення достатньо об’єктивного організаційно-економічного механізму побудови і функціонування системи пенсійного забезпечення є нагальною і досить важливою проблемою переходу України до етапу сталого зростання. 2.Проведений аналіз показав, що пенсiйна реформа, насамперед, повинна спрямовуватись на вiдновлення пенсiй як виплат, пов'язаних з трудовим вкладом i встановленням диференцiйованого пiдходу у визначеннi розмiру виплат в залежностi вiд тривалостi страхового стажу i розмiру внескiв до Пенсiйного фонду України. В умовах України найкращим чином цієї мети змогла б досягти змішана трирівнева система пенсійного забезпечення: 1-й рівень – солідарна система, 2-й – обов’язкова накопичувальна і 3-й рівень – добровільне пенсійне страхування. 3.Пенсійні системи з накопичувальними схемами у порівнянні з солідарною системою, що фінансується з поточних надходжень, мають значні переваги: незалежність від демографічного фактору, тобто від співвідношення пенсіонерів і працюючих; сприяння росту заощаджень і економічному розвитку за рахунок їх інвестування в економіку тощо. Головний недолік накопичувальної пенсійної системи, полягає в тому, що тут мають місце величезні труднощі із забезпеченням захисту від банкрутства, інфляції, розтрати коштів і надмірного ризику. 4.Необхідність впровадження накопичувальної системи очевидна, але повна заміна традиційної пенсійної системи на накопичувальну є нереальною через величезні первинні витрати, нерозвиненість ринків капіталу і праці. Разом з тим, її поступове впровадження слід розпочати у найближчі роки. Найкращим чином в умовах України змогла б досягти мети оздоровлення пенсійного забезпечення змішана трирівнева система, де поряд із задіянням накопичувальних систем проводилося б подальше вдосконалення солідарної системи. 5.Встановлена в дисертації математична залежність розміру пенсій від рівня життя, демографічної ситуації, інвестиційної складової і виду пенсійної системи (пенсійної політики держави) надає підгрунтя для цілеспрямованого формалізованого аналізу пенсійного забезпечення з кількісною оцінкою впливу окремих факторів, для визначення найбільш ефективних напрямів реформування пенсійної системи, для прогнозування наслідків реформування пенсійного забезпечення тощо. 6.Головним підгрунтям реформування пенсійного забезпечення є обгрунтування принципів і напрямів реформування пенсійних систем. На основі аналізу закордонного і вітчизняного досвіду побудови і функціонування пенсійного забезпечення автором визначені наступні основні принципи – принцип достойного рівня забезпечення у випадку непрацездатності, ув’язки розміру пенсії із трудовою діяльністю, рівності жінок і чоловіків, зацікавленості працюючих у внесках на пенсійне забезпечення, додержання фінансової стійкості системи у перспективі, відповідності системи пенсійного забезпечення умовам, традиціям і менталітету суспільства. 7.Найбільш повно сучасним вимогам відповідає організаційний механізм змішаної трирівневої системи пенсійного забезпечення у вигляді системи державних і недержавних установ, що охоплює Пенсійний фонд України, функції якого поширюються за рахунок передачі йому функцій начислення пенсій, моніторингу пенсійного забезпечення, підготовки методичних і інструктивних матеріалів для змішаної трирівневої системи тощо, а також банківську і резервну пенсійну систему, недержавні пенсійні фонди та ін. Головною перевагою пропонуємого механізму є контроль і координація системи з боку держави. 8.Економічний механізм пенсійного забезпечення повинен будуватися виходячи з чотирьох його підвалин – рівня життя, демографічної ситуації, інвестиційної складової і пенсійної політики держави, спираючись при цьому на ресурси і можливості країни у довгостроковій перспективі. Конкретні заходи реформування пенсійної політики держави повинні розроблятися у складі програм дій уряду та програм економічного і соціального розвитку України. 9.Запропоновані в роботі заходи щодо першочергового реформування пенсійної системи є досить вагомими і в той же час цілком реальними. Реалізація частини з них вже зараз дозволила стабілізувати пенсійне забезпечення, ліквідувати дефіцит бюджету ПФУ. Інші заходи дозволять значно підвищити рівень пенсій і спрямувати в економіку у вигляді інвестицій з накопичувальних систем величезні кошти. |