У дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу створення організаційно-економічного механізму формування комплексу управлінських рішень щодо розвитку вуглевидобувних підприємств, спрямованого на більш повне й ефективне використання внутрішньовиробничих, ринкових і державних можливостей для досягнення беззбиткової роботи і подальшого розвитку вуглевидобувних підприємств. Проведені в рамках дисертаційної роботи дослідження дозволили зробити такі висновки. 1. На підставі огляду літературних джерел установлено, що центральною ланкою управління є управлінське рішення, яке з позиції необхідності використання функціонального і ситуаційного управління варто розглядати як вибір способів і засобів, зроблений суб'єктом управління для приведення об'єкта управління до нормативних параметрів його функціонування або для подолання проблемної ситуації на об'єкті управління відповідно до поставленої мети й установлених обмежень. 2. Аналіз методичних рекомендацій показав, що в них основна увага приділяється обґрунтуванню управлінських рішень, пов'язаних із використанням досягнень науково-технічного прогресу на виробничих процесах підприємств, тоді як методичне й організаційне забезпечення управлінських рішень у масштабах підприємства практично відсутнє. Немає рекомендацій щодо поєднання економічної ефективності управлінських рішень із цілями функціонування підприємства в цілому. 3. Основною причиною незадовільної діяльності більшості шахт і розрізів України є дефіцит капітальних вкладень для їхнього розвитку, що склався в результаті порушення паритету цін на матеріальні ресурси, які споживаються шахтами і розрізами, з цінами на вугільну продукцію, недостатнім використанням внутрішніх і зовнішніх можливостей підприємств. 4. Галузеві програми і плани з розвитку підприємств із видобутку вугілля базуються переважно за технократичним підходом, основна увага в них приділяється будівництву і реконструкції шахт, підготовці нових горизонтів, технічному переоснащенню основних виробничих процесів переважно за рахунок коштів держбюджету. Прийняті рішення із розвитку гірничих робіт і підвищення технічного рівня виробництва шахт і розрізів спрямовані на вирішення внутрішньовиробничих проблем і носять некомплексний характер, економічна їх ефективність незначна, що практично не впливає на їхнє фінансове оздоровлення. 5. Аналіз показує, що використання наявних можливостей підприємств із видобутку вугілля стримується застосуванням застарілих методів і підходів до розробки, прийняття й організації виконання управлінських рішень, а також недостатньою ініціативою і підготовленістю керівників і фахівців багатьох підприємств працювати в нових умовах господарювання. 6. Розроблений організаційно-економічний механізм формування комплексу управлінських рішень щодо розвитку вуглевидобувних підприємств спрямований на більш повне й ефективне використання внутрішньовиробничих, ринкових і державних можливостей для досягнення беззбиткової роботи і подальший розвиток вуглевидобувних підприємств відповідно до поставлених цілей. 7. Покладений в основу розробленого механізму метод визначення беззбиткового обсягу видобутку вугілля з урахуванням можливостей зниження собівартості й підвищення ціни вугілля дозволяє розглядати можливі варіанти розвитку вуглевидобувного підприємства при розробці його економічної стратегії. 8. Запропоновані критерії вибору управлінських рішень на рівні підприємств, а також моделей оцінки їхньої економічної ефективності розширюють інструментальні можливості розробленого механізму формування управлінських рішень. 9. Використання розробленого механізму формування управлінських рішень щодо розвитку вуглевидобувних підприємств дозволить підвищити якість управлінської праці, мобілізувати керівників і фахівців на подолання проблемних ситуацій і на цій основі забезпечити розвиток виробництва вугільної продукції та підвищення його ефективності. |