Анотація до роботи:

Звершховський Всеволод Ігоревич. Організаційно-економічний механізм формування капіталу промислових підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 06.08.01 — економіка, організація і управління підприємствами. — Європейський університет, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методичних та організаційних засад формування капіталу промислових підприємств. Представлено трансформацію наукових визначень поняття „капітал” відповідно до об’єктивних процесів розвитку економічних систем та фундаментальних економічних законів.

У роботі розглянуто чинники ефективності формування та використання капіталу підприємств з урахуванням специфіки машинобудівної галузі. За результатами виконаного моделювання кількісного впливу найістотніших чинників прибутковості підприємств машинобудування встановлені носії інтересів прибутковості підприємства як генератори адаптивних змін організаційно-економічного механізму управління капіталом. Запропоновано субституційно-логістичну концепцію управління капіталом, пов’язану з урахуванням мінімізації аж до повної відмови від зміни структури пасивів на користь залучення додаткових коштів.

Виконаний аналіз теоретичних і методологічних концепцій визначення оптимальних напрямів підвищення ефективності функціонування та використання капіталу виробничо-комерційного підприємства дає підставу зробити такі висновки.

1. В результаті систематизації підходів до визначення поняття „капітал” встановлено, що зміни у наукових визначеннях цієї економічної категорії відображають основні етапи економічного розвитку суспільного виробництва, пов’язані із зростанням якісних результатів створення додаткової вартості за рахунок залучення дедалі більшого арсеналу виробничих можливостей. Така тенденція зумовлює недоцільність відокремлення матеріального, людського та нематеріального капіталу у процесі функціонування та розвитку господарюючих суб’єктів.

2. Виконаний аналіз наявних моделей структури капіталу показав необхідність оптимізації співвідношень складових капіталу і як сукупності активів, і як сукупності джерел утворення. Недосконалість вітчизняного податкового законодавства та нерозвинутість ринку фінансових послуг спричиняють надмірно високі відсоткові ставки за використання запозичених коштів. У цьому зв’язку оптимізація структури капіталу як сукупності активів відіграє домінуючу роль порівняно з оптимізацією позикових джерел залучення додаткових ресурсів.

3. В результаті проведеного дослідження встановлено, що безперервність процесу суспільного виробництва головним чином забезпечується за рахунок своєчасності і регулярного оновлення основних виробничих фондів. Зважаючи на це, для ефективного відтворювального процесу основних виробничих фондів важливо правильно визначати тривалість їхнього кругообігу, що є як вартісним, так і матеріально-речовинним чинником виробництва, і загалом основоположним компонентом практичні діяльності щодо створення ефективного виробничого апарату.

4. Аналіз статистичних даних показує, що загрозу для економічної безпеки країни становить високий ступінь зношуваності основних засобів в усіх, без винятку, галузях промисловості, у тому числі й у такій стратегічно важливій, як машинобудування. Встановлено, що посилення цього напряму економічної стабілізації на макрорівні потребує певної зміни державних стратегій розвитку, спрямованих на подолання диспропорцій галузевої структури за рахунок додаткових видатків із бюджету на економічну діяльність – державного фінансування оновлення капіталу машинобудівних підприємств.

5. У роботі показано, що розробка стратегій ефективного управління активами підприємства має ґрунтуватися на законах економічної пропорційності, зокрема, враховувати ефект фінансового важеля, який характеризує взаємозв’язок між структурою використовуваних у господарському процесі ресурсів та джерел їхнього утворення. Таким чином, аргументовано необхідність розробки науково обґрунтованих концепцій підвищення рентабельності власних ресурсів, використовуваних у процесі господарської діяльності.

6. Обґрунтовано необхідність діагностики типу організаційно-економічного механізму використання і відтворення капіталу підприємств на засадах розробленого автором трьохвекторного підходу, який характеризує синхронність змін у використанні, структурі та процесах формування й відтворення капіталу, дає можливість визначити спосіб управління капіталом як прибутковий, збитковий або нестабільний.

7. Виконаний аналіз головних компонент прибутковості машинобудівних підприємств показав, що ефективність формування й використання капіталу машинобудівних підприємств залежить від збалансованості економічних інтересів підприємства та зовнішнього середовища, а також можливості підприємства впливати на узгодження своїх інтересів з інтересами інших економічних агентів. Доведено, що певні макрофактори прибутковості капіталу підприємства не можуть бути врегульовані самим господарюючим суб’єктом, оскільки визначаються ринковими суб’єктами вищих ієрархічних рівнів.

8. З урахуванням сучасних тенденцій економічного розвитку вітчизняних підприємств машинобудування запропоновано субституційно-логістичну концепцію підвищення ефективності формування та використання капіталу підприємств. Сутність запропонованої концепції полягає у здійсненні постійних адаптивних змін у співвідношенні складових активів, використовуваних підприємством, відповідно до дії зовнішніх чинників, що становлять найбільшу загрозу в сенсі скорочення виручки від реалізації. Розроблена методика удосконалення організаційно-економічного механізму передбачає попередження загроз щодо недоотримання прибутку за рахунок диверсифікації господарської діяльності та використовуваних при цьому економічних ресурсів.

Перелік статей, опублікованих за матеріалами дисертації

1. Звершховский В.І. Підвищення ефективності організаційно-економічного механізму управління капіталом машинобудівних підприємств на засадах субституційно - логічної концепції // Вісник Харківського національного університету ім. В.М. Каразіна. – 2004. – № 630. – С. 202 - 209.

Особисто автору належить розроблений механізм управління капіталом машинобудівних підприємств на засадах субституційно - логічної концепції

2. Звершховский В.І. Стратегія формування капіталу підприємства на сучасному етапі господарювання // Фінансова система України . Збірник наукових праць. – Острог: Видавництво НаУ “Острозька академія”, 2006. – Вип 8 – Ч.2 С. 98-105.

3. Звершховский В.І. Специфіка правових засад здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами господарювання в Україні // Вестник Харьковского Национального Университета им. В.М. Каразина, Национализация и приватизація: прошлое, настоящее, будущее. - № 613. - Харьков, 2003 p. - С. 390 - 396.

4. Звершховський В.І. Субституційно-логістична концепція управління капіталом як сучасна парадигма економічного зростання вітчизняних підприємств // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т. 17. - Суми: УАБС НБУ, 2006. - С. 329-337.

5. Звершховський В.І. Діагностика чинників формування і використання капіталу підприємств машинобудування // Вісник Харківського Національного Університету ім. В.М. Каразіна, проблеми стійкого соціально-економічного розвитку України. - № 730. - Харків, 2006 p. - С. 153-159.

6. Звершховський В.І., Казимиренко І. Інформаційна складова використання ефекту фінансового важеля при управлінні структурою капіталу. // Матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики та освіти” Київ 24-25 листопада 2005 р. К. – Вид-во Європ. ун-ту, Т1, 2006. – С. 221-224. Особисто автору належить визначення інформаційне забезпечення формування раціональної структури капіталу

7. Звершховский В.І. Формування нової інституційної структури української економіки // Матеріали науково-практичної конференції “Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції”. – Луцьк, 2006. – С. 186-188.

8. Звершховский В.І. Основні складові формування капіталу підприємства // Матеріали ІІІ Международной научно-практической конференции “Теория и практика экономики и предпринимательства”. – Алушта, 2006. – С. 147 – 148.