Анотація до роботи:

Лич Г.В. Організаційно-економічний механізм формування та ефективного використання людського капіталу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний економічний інститут, Київ, 2007.

Робота присвячена розробці організаційно-економічного механізму формування і ефективного використання людського капіталу, в основі якого знаходиться високопродуктивна, конкурентоспроможна, високооплачувана робоча сила і розвиток якого ґрунтується на відповідних принципах, завданнях, блоках, що є запорукою соціальної стабільності та національної безпеки країни. Запропоновано методичні підходи оцінки ефективності використання людського капіталу, суть яких полягає у внесенні у вітчизняну методику розрахунку національного багатства показника розвитку людського капіталу з урахуванням нагромадженого досвіду, знань, кваліфікації працівників.

Проведена аналітична оцінка сучасного стану відтворення вітчизняного людського капіталу, а також розкриті основні соціально-економічні умови його формування, зокрема, показаний його зв’язок з рівнем зайнятості, безробіття, міграцією і доходами. Розроблено науково-методичні питання стосовно визначення ринкової вартості послуг людського капіталу, що передбачає перехід від ціни праці як вартості засобів для особистого споживання працівника до реальної ціни послуг робочої сили як вартості засобів, необхідних для повноцінного розширеного відтворення працюючої людини і членів її сім’ї.

Визначені основні напрями удосконалення організаційно-економічного механізму формування і ефективного використання людського капіталу на макрорівні. Дана сутнісна характеристика конкурентоспроможності людського капіталу, визначені її критерії та шляхи розвитку в умовах ринкової економіки. Наведена оцінка ефективності інвестування в людський капітал з урахуванням програм на підвищення продуктивності праці та якості продукції, де пріоритетне значення надається освіті. Запропоновано структурно-логічну схему державного моніторингу формування і ефективного використання людського капіталу.

Дисертаційна робота спрямована на вирішення важливої проблеми розробки науково-методичних та практичних питань щодо організаційно-економічного механізму формування і ефективного використання людського капіталу України та обґрунтування основних напрямів його розвитку в процесі становлення ринкової економіки соціального спрямування. Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

1. На сучасному етапі розвитку людський капітал має розглядатись комплексно, з позицій об’єкту купівлі-продажу, виробничих відносин, як джерело майбутнього доходу, що має матеріальну і нематеріальну форми, об’єкт економічного управління, накопичена цінність, інтелектуальна власність, інвестиційний ресурс і носій фактору ризику. Він проходить певний цикл кругообігу впродовж тривалого періоду виховання та навчання особи (з народження) до початку трудової діяльності, упродовж якої працівник не тільки не зношується, але й збагачується шляхом набуття практичного досвіду, підвищення кваліфікації.

2. Досвід останніх десятиліть підтверджує те, що людський капітал стає головним джерелом нагромадження національного багатства, забезпечення переважно інтенсивного типу відтворення. Переваги даної концепції відтворення людського капіталу полягають у підвищенні ефективності виробництва, зростанні добробуту населення, оптимальності використання робочої сили, підвищенні її кваліфікації та інтелектуалізації, впровадження передових технологій на основі інноваційно-інвестиційної моделі розвитку.

3. Основою організаційно-економічного механізму формування і ефективного використання людського капіталу має стати високооплачувана, конкурентоспроможна, високопродуктивна робоча сила, виходячи з позицій формування середнього класу, з принципу, що кваліфікований працівник становить основу суспільства, є запорукою соціальної стабільності та національної безпеки країни. Основними елементами зазначеного механізму є: теоретичні основи формування і використання людського капіталу, концепція державної політики, державна програма її розвитку, що опирається на певні принципи, завдання і блоки, які сприяють реалізації державної політики в сфері формування і використання людського капіталу, оцінки її стану та визначенні стратегії розширеного відтворення.

4. У комплексі проблем, безпосередньо пов’язаних із забезпеченням об’єктивного дослідження умов формування та використання людського капіталу на ринку праці України, важлива роль має належати оцінці ринкової вартості використання його послуг, що передбачає здійснення переходу від визначення ціни праці як вартості засобів для особистого споживання працівника до визначення реальної ціни послуг робочої сили як вартості засобів, необхідних для повноцінного розширеного відтворення працюючої людини і членів її сім’ї.

5. Управління конкурентоспроможністю працівників на національному ринку праці в інтересах досягнення цілей інвестиційно-інноваційної стратегії неодмінно потребує зростання ролі державних регуляторів в економічному розвитку, економічної підтримки галузей-носіїв динамічних конкурентних переваг. Важливо також дотримуватися принципу гармонійності розвитку людини, що передбачає, з одного боку, задоволення фізичних, духовних та інших потреб сучасної людини впродовж всього життя, а з іншого - розширення можливостей вибору людини та гарантування їй особистих прав та свобод.

6. Інвестування у людський капітал доцільно розглядати як пріоритетний напрям капіталовкладення, який охоплює наступні витрати: освіта, підготовка на виробництві, охорона здоров’я, моральне і матеріальне стимулювання праці, культура і дозвілля та ін., проте, незалежно від суб’єкта інвестування, має приносити його власнику та інвестору відповідні як матеріальні, так і моральні вигоди. Так, для працівника - це підвищення рівня доходів, отримання задоволення від роботи, покращення умов праці, поліпшення якості життя в цілому. Для роботодавця - це підвищення продуктивності праці, скорочення втрат робочого часу і зростання ефективності виробництва, що в свою чергу сприяє підвищенню конкурентноздатності підприємства. Для держави - це підвищення добробуту громадян, зростання рівня ВВП на душу населення, підвищення рівня життя громадян тощо.

7. Доцільність удосконалення державного механізму людського розвитку, який сприяв би розширеному відтворенню людського капіталу в Україні, зумовлена його значенням у зростанні конкурентоспроможності економіки, підвищенні рівня життя населення, зменшенні майнового розшарування. Наслідком дії такого механізму є розширене відтворення благ та послуг, зростання соціальної і економічної бази реформ, створення передумов щодо налагодження державного моніторингу формування і ефективного використання людського капіталу.

Публікації автора:

У монографіях та наукових фахових виданнях:

1. Лич Г.В. Макроекономічні аспекти конкурентоспроможності людського капіталу в умовах ринкової економіки // Соціально-економічні парадигми сучасного гуманізму. Колективна монографія. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2007. – С. 224-234.

2. Лич Г.В. Соціально-економічні умови формування людського капіталу // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 3 (70). / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2007. – С.160–168.

3. Лич Г.В. Державне регулювання якісного відтворення людського капіталу // Економіка України: інвестиційно-інноваційні проблеми розвитку. Колективна монографія / За ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченка. – К.: НДЕІ, 2006. – С. 534–541.

4. Лич Г.В. Ефективність інвестування в людський капітал як чинник активізації підприємництва // Соціально-економічні проблеми та перспективи розвитку підприємницької діяльності: Колективна монографія. – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2006. – С. 107–114.

5. Лич Г.В. Самоосвіта і навчання в кредит – важливі складові формування конкурентоспроможного людського капіталу // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 11 (66). / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2006. – С. 137–140.

6. Лич Г.В. Інтелектуальний капітал нації: сутність та деякі проблеми розвитку // Стратегія соціально-економічного розвитку: держава, суспільство, особистість. Колективна монографія. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2005. – С. 261–263.

7. Лич Г.В. Людський капітал: сутність та основні тенденції розвитку // Новий формат стратегії і тактики соціально-економічного розвитку України: людина, громада, держава. Колективна монографія. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2005. – С. 267–275.

8. Лич Г.В. Освіта як важлива інвестиція у розвиток людського капіталу // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 6 (49). / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2005. – С. 123–126.

9. Лич Г.В. Стратегія управління трудовими ресурсами підприємства // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 4 (35). / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2004. – С. 53–56.

В інших виданнях:

10. Лич Г.В. Людський капітал // Енциклопедія корпоративного управління. 2 том. / Науковий редактор, керівник авторського колективу Бондар І.К. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2006. – С. 245–246.

11. Лич Г.В. Професійна підготовка та підвищення кваліфікації кадрів // Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації. Матеріали ІІ науково-практичної конференції “Управління економікою в ринкових умовах у контексті стратегічних напрямків розвитку України до 2011 року” – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2004. – С. 105–113.