Анотація до роботи:

Волик Н.Г. Організаційно-економічний механізм екологобезпечного розвитку сільського господарства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертацію присвячено розробці економічного механізму реалізації екологобезпечного розвитку сільського господарства. Досліджено наукові основи екологічно стійкого розвитку аграрної економіки. Визначено економіко-екологічні наслідки інтенсифікації сільського господарства. Обґрунтовано комплекс організаційно-технологічних заходів щодо освоєння екологічно безпечних технологій у сільському господарстві. Проведено аналіз екологічних аспектів класифікації інвестиційних проектів сільськогосподарських підприємств. Удосконалено методику оцінки економічної ефективності інвестицій в екологічні проекти.

1. На сучасному етапі розвитку людства екологічна проблематика стала настільки важливою, що розглядається вже набагато ширше, ніж складова економічних теорій. У даний час створюється система базисних еколого-економічних принципів, що стає основою екологізації економіки, політики, права, системи управління. Теорії економічного зростання заміняються більш широкими теоріями розвитку. В них усе більше застосовується міждисциплінарний підхід, робиться спроба синтезу різних галузей знань.

2. Еколого-економічними принципами стійкості національної аграрної економіки слід вважати зростання сільськогосподарського виробництва, економію енергії, сировини, енергоматеріалоємність, використання відходів, заміщення ресурсів, що не відновлюються, тими, що відновлюються, вилучення і відновлення корисності компонентів переробленої сировини, повторне використання ресурсів.

3. Екологобезпечний розвиток аграрної економіки слід розглядати як комплексний розвиток людського суспільства, що на основі принципів доцільного існування, раціонального природокористування, економічної ефективності і соціальної справедливості надає екологічні, економічні і соціальні послуги всім членам суспільства, підтримуючи при цьому природно-екологічні, соціально-економічні системи в стабільному стані, і служить цілям задоволення нормальних духовних і матеріальних потреб нинішніх і майбутніх поколінь людей і всебічному розвитку особистості. При цьому екологічно стійкий розвиток має на меті урахування максимального набору факторів, що впливають на добробут людей.

4. Аграрна економіка по своїй суті ентропічна, наслідком чого є виснаження ресурсів і виробництво відходів. В екологічній економіці аграрна економіка розглядається як підсистема, що входить у більш велику екосистему. Екологічна економіка вказує на те, що ріст не можна передбачити чисто економічними моделями, у яких не враховуються потоки енергії і матеріалів. Ресурси, що виснажуються, відходи, що накопичуються, як би “вручаються” майбутнім поколінням і це є результатом комерційної діяльності. У цьому полягає основне розходження між традиційною й екологічною економікою.

5. Визначено переваги моделей реалізації концепції стійкого соціально-екологічного розвитку: простота і відображення загального дискурсу у визначений історичний період. Загальними їх недоліками є те, що вони вже не відповідають сучасному баченню проблеми. З метою їх вдосконалення запропонована просторова схема, яка містить: інформаційну, державну, комерційну, суспільну складові.

6. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва є причиною багатьох екологічних проблем, що зв'язані в основному з нераціональним використанням різних видів матеріально енергетичних ресурсів, мінеральних й органічних добрив, пестицидів, нафтопродуктів, а також водних ресурсів. У зв’язку зі збільшенням забруднення навколишнього середовища в 2002 р. порівняно з 1990 р. знизилася кількість використання в Запорізькій області свіжої води на 68,5 %, заготівлі ліквідної деревини від рубок, пов’язаних із захаращенням на 9,6 %. При цьому зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря більш ніж на 60% як стаціонарними так і пересувними джерелами забруднення є наслідком застосування нових технологій очистки і зменшення завантаження виробничих потужностей.

7. Аналіз існуючих у різних країнах альтернативних систем сільського господарства показує, що для їхнього ефективного функціонування в Україні потрібна істотна зміна в господарській діяльності підприємств і насамперед це стосується: землекористування й спеціалізації господарств; технології виробництва сільськогосподарської продукції.

Збільшення ролі органічних добрив викликає необхідність задоволення потреби в них насамперед за рахунок внутрішніх ресурсів (гною, післязбиральних залишків, сидеральних культур). Прагнення до підтримки родючості ґрунтів зобов'язує збільшувати площі під багаторічними злаково-бобовими травами, зернобобовими культурами на зелене добриво. Однак, в Запорізькій області під такими культурами скорочуються посівні площі у зв’язку зі збільшенням площ під основними товарними культурами, як зернові та соняшник. Слід здійснювати такі заходи альтернативного землеробства: правильне чергування культур у сівозміні, застосування стійких до ушкодження культур й сортів, правильної обробки ґрунту, мульчирування.

8. З метою екологізації сільськогосподарського виробництва, пропонуємо проводити сертифікацію з екологічних вимог, яка передбачає екологічний контроль при реалізації інвестиційних рішень через систему екологічного аудиту. Заключним етапом аудиту є видача екологічних паспортів для всіх суб’єктів-природокористувачів на базові технології та окремі види продукції.

9. Слід розширити існуючі методики оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням екологічної складової. Необхідно доповнити зміст екологічної експертизи методичними матеріалами з оцінки ефективності проектів, тобто об'єднати процедуру проведення екологічної експертизи з оцінкою економічної ефективності проекту і зробити це обов'язковою процедурою при розгляді будь-якого проекту.

10. Інвестиційні проекти, що реалізують сільськогосподарські підприємства є, в основному, інноваційними. Це стосується тих, що враховують екологічні збитки і направлені на їх ліквідацію. Тому ми пропонуємо таким проектам надавати статус інноваційних. Виходячи з цього аграрні підприємства, що реалізують інвестиційні проекти, слід віднести до тих, що користуються пільгами в оподаткуванні, визначеними Законом України “Про інноваційну діяльність”.

Класифікація інвестиційних проектів може проводитись за ознаками оцінки екологічного збитку: виробничі проекти, що спрямовані на випуск продукції, проекти природоохоронного призначення.

11. Для удосконалення методики оцінки економічної ефективності інвестицій в екологічні проекти слід застосовувати такі коефіцієнти еколого-економічної ефективності для різних типів проектів: чистий дисконтований дохід з урахуванням екологічного збитку; показник індексу доходності; внутрішня норма доходності з урахуванням екологічного збитку; строк окупності з урахуванням екологічного збитку. Апробація запропонованої методики довела право на реалізацію таких інвестиційних проектів.

Публікації автора:

1. Волик Н.Г. Екологічний аудит в процесі прийняття рішень про господарську діяльність // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2002. –№ 2. – С. 49-53.

2. Волик Н.Г. Екологічний розвиток сільськогосподарського виробництва // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2003. –№ 4. – С. 60-63.

3. Волик Н.Г. Процедура екологічної оцінки інвестиційних проектів // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2003. – № 1. – С. 73-77.

4. Волик Н.Г. Рівні реалізації екологічно стійкого соціально–економічного розвитку // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2003. – № 2. – С. 84-88.

5. Волик Н.Г. Фінансування екологічної діяльності в Україні // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 1. – С. 24-28.

6. Волик Н.Г. Екологічний фактор в економічній теорії // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2002. – № 1. – С. 28-30.

7. Волик Н.Г. Еколого-економічні проблеми розвитку виробництва // Вісник академії економічних наук України. – 2002. – № 2. – С. 119-120.

8. Волик Н.Г. Антропогенні навантаження на природу // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених „Україні у світовій економічній спільноті”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 75-77.

9. Волик Н.Г. Взаємозв’язок природних і соціально-економічних процесів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених „Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 21-22.

10. Волик Н.Г. Державна екологічна політика в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 18-19.

11. Волик Н.Г. Екологічні аспекти сталого розвитку економіки // Тиждень економіки ДНУ: матеріали доповідей. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Випуск 2. – С. 61-63.

12. Волик Н.Г. Екологічна складова інвестиційних проектів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2000”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – Том 30. Економіка. – С. 5-7.

13. Волик Н.Г. Екологічно сталий розвиток економіки України // Збірник тез доповідей учасників „Тижня науки” в Гуманітарному університеті „ЗІДМУ”. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2003. – В 3 т. – Т.2. – С. 7-9.

14. Волик Н.Г. Екологобезпечне функціонування аграрного сектору // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених „Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 123-125.

15. Волик Н.Г. Еколого-економічна політика держави // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Том 1. – С. 37-38.

16. Волик Н.Г. Напрями екологізації економіки // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасні проблеми економіки підприємства”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Том 1. – С. 75.

17. Волик Н.Г. Розвиток екологічного менеджменту і аудиту // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень ‘2003”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Том 27. Економіка підприємства. – С. 20-21.

18. Волик Н.Г. Фінансування наслідків стихійних лих // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Фінансово-кредитна система України: шляхи розвитку” – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 6-8.