Анотація до роботи:

Федоренко Р.М. Організаційно-економічні засади розвитку системи оборонного планування в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01 – економічна безпека держави. – Національний інститут стратегічних досліджень, Київ, 2006.

У дисертації розроблено організаційно-економічні засади розвитку системи оборонного планування для раціонального розподілу та ефективного використання оборонних ресурсів України. Досліджено методи оборонного планування та структури оборонних бюджетів країн-членів НАТО, визначено залежність оборонного потенціалу держави від рівня асигнувань та співвідношення між видатками на утримання особового складу, поточними та капітальними витратами. Визначено перспективи впровадження комп’ютерних моделей підтримки прийняття рішень у процесі оборонного планування, у тому числі вітчизняної ІАС “Ресурс” та американської DRMM. Розроблено “Методику проведення розрахунку потреб Збройних сил України” (виходячи з чисельності особового складу) та “Методику розрахунку видатків на проведення організаційно-штатних заходів у Збройних силах України” (для порівняльного аналізу утримання однотипних військових частин).

Одержані у процесі дослідження наукові результати дали можливість вирішити наукове завдання розробки організаційно-економічних засад розвитку системи оборонного планування. Результати дослідження дозволяють дійти таких висновків:

1. Система оборонного планування в Україні має розвиватися за такими напрямами: збалансування організаційно-штатної структури збройних сил із покладеними на них завданнями, щорічне коригування оборонних завдань з урахуванням наявних оборонних ресурсів та бойових можливостей військ (сил), підсилення відповідальності та контролю за цільовим використанням ресурсів, що сприятиме їхньому раціональному розподілу і використанню для підвищення оборонного потенціалу України.

2. Ефективність оборонного планування може бути підвищена за умови дотримання таких вимог: системність, орієнтація на кінцеві цілі та результати, оцінка рішень за критерієм “витрати-ефективність” з урахуванням ресурсних обмежень та бойового ефекту військ (сил). Постійний характер процесу оборонного планування із забезпеченням зворотного зв’язку між етапами планування, розробки програм, складання і виконання бюджету дасть можливість аналізувати поточний стан військ (сил), порівнювати фактичні параметри з запланованими та коригувати їх у відповідності до змін внутрішніх і зовнішніх факторів.

3. Досвід країн-членів НАТО засвідчує, що достатній оборонний потенціал держави забезпечується за умови дотримання оптимального рівня бюджетних асигнувань на потреби оборони (2,0-2,5% ВВП) та співвідношення 50% : 25% : 25% у структурі оборонних видатків (утримання особового складу, поточні та капітальні витрати). На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України доцільним є співвідношення 60% : 20% : 20% між видатками на утримання особового складу, поточними та капітальними витратами, а також забезпечення бюджетних асигнувань на рівні не нижче 2 % ВВП.

4. Оптимізація структури оборонного бюджету України вимагає впровадження програмно-цільового методу планування, що забезпечує зв’язок цілей розвитку бойових можливостей військ (сил) з наявними ресурсами за допомогою програм. Програмно-цільовий метод дає можливість відобразити “кінцеву продукцію” діяльності збройних сил як у вартісному вираженні, так і у показниках боєздатності військ (сил), до яких відносяться: кількість організаційних структур, чисельність особового складу, наявність озброєння та військової техніки у складі різних угруповань, характеристики інфраструктури тощо. Впровадження програмно-цільового методу забезпечить прозорість та контроль за цільовим використанням асигнувань на вирішення комплексних проблем розвитку військ (сил), виключить відомчий підхід і дублювання функцій, а також, відповідно до світової практики, забезпечить економію до 10-40 % ресурсів.

5. Запропонована модель оборонного планування дозволяє на основі оцінки воєнно-політичної обстановки, даних оборонного огляду та ресурсних обмежень обґрунтувати перспективну організаційно-штатну структуру Збройних сил України. Для переходу до перспективної структури збройних сил має бути розроблена середньострокова оборонна програма, яка передбачатиме якісне оновлення складу військ (сил), їхню оптимальну чисельність і забезпечення озброєнням та військовою технікою. На основі такої програми розвитку військ (сил) повинен розроблятись проект оборонного бюджету, який враховуватиме і визначатиме щорічну вартість перетворення наявних військ (сил) у сучасні збройні сили, здатні до виконання оборонних завдань мирного і воєнного часу.

6. Оптимізація організаційно-штатної структури збройних сил на основі авторської “Методики проведення розрахунку потреб Збройних сил України” дозволяє визначати економічно доцільні варіанти розвитку військ (сил) на стратегічному рівні планування. За умови проведення запропонованих організаційно-штатних заходів та забезпечення співвідношення у структурі оборонного бюджету 60% : 20% : 20%, економія коштів на забезпечення потреб Збройних сил України становитиме 6,4 млрд грн. у 2009 році та 9,3 млрд грн. у 2010 році.

7. Порівняльний аналіз, проведений на основі розробленої автором “Методики розрахунку видатків на проведення організаційно-штатних заходів у Збройних силах України”, дає можливість приймати рішення щодо подальшого утримання, реорганізації або ліквідації тих чи інших однотипних військових частин, враховуючи їхній бойовий ефект та витрати. Розрахунок видатків виконується за такими варіантами: поточне утримання, передислокація та розформування (повна ліквідація) військової частини. Методика дає можливість з похибкою у 10-15 % оцінити вартість проведення організаційно-штатних заходів та визначити доцільність їх здійснення в однотипних військових частинах.

Публікації автора:

1. Федоренко Р.М. Засади розвитку системи оборонного планування в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 9. – С. 141-146.

2. Федоренко Р.М. Концептуальні засади розвитку системи оборонного планування // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 10 (53) / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2005. – С. 8-13.

3. Федоренко Р.М., Федоренко Т.О. Маркетинг оборонної сфери як складова забезпечення воєнно-економічної безпеки держави // Маркетинг в Україні. – 2005. – № 4 (32). – С. 37-40.

4. Федоренко Р.М., Федоренко Т.О. Програмно-цільовий метод в системі забезпечення воєнно-економічної безпеки держави // Стратегічна панорама. – 2005. – № 4. – С. 156-163.

5. Комп’ютерна модель управління оборонними ресурсами “DRMM”: сучасний стан та перспективи розвитку. Монографія / В.Л. Шевченко, Є.Ф. Шелест, Р.М. Федоренко та ін. – К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2004. – 218 с.

6. Облік оборонних ресурсів за допомогою формуляра військової частини. Частина 1. Методики опрацювання формуляра. Монографія / В.Л. Шевченко, Є.Ф. Шелест, Р.М. Федоренко та ін. – К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, ГШ ЗС України, 2003. – 160 с.

7. Управління оборонними ресурсами в Збройних Силах України: Монографія / В.Л. Шевченко, М.І. Шпура, Р.М. Федоренко та ін. – К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2002. – 84 с.

8. Федоренко Р.М. Концепція реалізації програмно-цільового підходу в системі оборонного планування // Збірник наукових праць. Вип. 2 (27). – Київ: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2005. – С. 32-38.

9. Федоренко Р.М., Булат Р.А. Система управління оборонними ресурсами // Збірник наукових праць. Вип. 4. – Київ: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2000. – С. 81-86.

10. Федоренко Р.М., Федоренко Т.О. Економічна безпека України: оцінка сучасного стану та короткострокове прогнозування // Збірник наукових праць. Вип. 3 (32). – К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2006. – С. 11-19.

11. Шарий В.І., Шевченко В.Л., Чумаченко С.М., Федоренко Р.М., Бодрик Ю.Г. Теоретичні та практичні проблеми керування оборонними ресурсами в Україні // Наука і оборона. – 2000. – №3. – С. 46-50.

12. Шелест Є.Ф., Шевченко В.Л., Федоренко Р.М., Невольниченко А.І., Бодрик Ю.Г. Основні завдання раціонального розподілу оборонних ресурсів в рамках оборонного планування відповідно до принципів програмно-цільового підходу // Збірник наукових праць. Вип. 2 (22). – Київ: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2004. – С. 86-95.

13. Федоренко Р.М. Система управління ресурсами як основа забезпечення економічної безпеки // Збірник наукових праць. Спеціалізований випуск за матеріалами науково-практичної конференції 16-17 травня 2001 р. Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної безпеки України. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2001. – С. 224-229.

14. Федоренко Р.М. Модель управління оборонними ресурсами // Матеріали науково-технічної конференції “Математичне моделювання процесів в авіаційних і космічних системах”. – Київ: Інститут авіаційних досліджень ім. І.І. Сікорського, 2001. – С. 68-69.

15. Федоренко Р.М. та ін. Звіт про НДР на спеціальну тему. Шифр “Розподіл”. – Інв. № 1858. – К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2000. – 348 с.

16. Федоренко Р.М. та ін. Звіт про НДР на спеціальну тему. Шифр “Мрія”. – Інв. № 332-ДСК. – К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2002. – 92 с.

17. Федоренко Р.М. та ін. Звіт про НДР на спеціальну тему. Шифр “Економіка-В”. – Інв. № 443. – К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2003. – 103 с.

18. Федоренко Р.М. та ін. Звіт про НДР на спеціальну тему. Шифр “Іній”. – Інв. № 578. – К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2005. – 122 с.