Анотація до роботи:

Пилипчинець Л.Ф. Організаційно-економічні засади ефективної діяльності садівницьких підприємств Закарпаття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо ефективної виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств Закарпатської області. Досліджено теоретичну суть та особливості виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств, визначено методичні основи ефективності їх функціонування.

Проаналізовано тенденції розвитку і сучасний стан садівницьких підприємств Закарпаття та ефективність їх діяльності. Визначено основні організаційно-економічні чинники впливу на ефективність виробничо-господарської діяльності товаровиробників плодоягідної продукції регіону.

Обґрунтовано механізм державного регулювання діяльності садівницьких підприємств та напрями розвитку галузі в Закарпатті. Запропоновано шляхи активізації інноваційної діяльності товаровиробників плодів та ягід, зокрема використання інтенсивних типів насаджень. Визначено напрями розвитку агропромислового комбінування в садівництві регіону. Розглянуто методичні підходи щодо планування виробничо-господарської діяльності садівницьких господарств.

1. На основі теоретичних досліджень та узагальнень виробничого досвіду в дисертаційній роботі визначено, що ефективне функціонування садівницького підприємства забезпечується інтегрованою виробничо-господарською діяльністю. Під останньою розуміється система господарювання, спрямована на об'єднання в єдиному організаційно-технологічному циклі виробництва плодів та ягід, їх товарної обробки, переробки, тривалого зберігання і реалізації садівницької продукції відповідно до природно-економічних умов і попиту ринку.

2. Незважаючи на сприятливі природно-економічні умови Закарпаття, садівництво в області перебуває у скрутному становищі. Причиною цього стала загальна криза аграрного сектора та неспроможність садівницьких підприємств швидко адаптуватись до ринкових умов господарювання. В результаті значного скорочення площ багаторічних насаджень і низької врожайності плодових і ягідних культур обсяги виробництва садівницької продукції за 1990-2006 рр. зменшились
   в 2 рази. Така ситуація в основному зумовлена занепадом даної галузі в сільсько-господарських підприємствах регіону. Основними причинами такого стану є відсутність належного фінансового та матеріально-технічного забезпечення садівницьких підприємств, екстенсивні технології, понаднормативний термін експлуатації насаджень, відсутність постійних каналів реалізації продукції. Аналіз виробничо-господарської діяльності садівницьких господарств засвідчує, що лише з 2005 р. вона вийшла на прибутковий рівень. Щодо ефективності функціонування садівницьких підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, то найбільш рентабельними серед них є приватні господарства.

3. Важлива роль в забезпеченні ефективного функціонування садівницьких підприємств належить державі, що пов’язано з такими особливостями галузі, як висока капіталомісткість виробництва та тривалий період окупності витрат. Невисока ефективність існуючої програми державної підтримки садівництва вимагає вдосконалення механізму її дії, зокрема впровадження пільгових форм кредитування та оподаткування підприємств-виробників плодів і ягід, цінове регулювання, сприяння впровадженню інноваційно-інтенсивних технологій вирощування садів і ягідників, реформування торгівлі плодами, заохочення виробників до експорту плодоягідної продукції.

4. Основними напрямами підвищення ефективності садівництва в сільськогосподарських підприємствах Закарпаття є орієнтація на інноваційно-інтенсивні технології й розвиток агропромислового комбінування. Підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності товаровиробників плодів та ягід сприятиме впровадження розробленої в дисертаційній роботі кластерної моделі галузево-територіального розвитку, яка передбачає тісну взаємодію садівницьких підприємств з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, споживачами плодоягідної продукції, державними органами та науковими установами. Це дасть змогу зменшити трансакційні витрати, що в свою чергу підвищить прибутковість плодоягідного виробництва регіону.

5. Проведені дослідження свідчать про незадоволений внутрішній попит на плоди та ягоди, що зумовлює необхідність збільшення обсягів їх виробництва. За нашими розрахунками, потреба в плодоягідній продукції в області в недалекій перспективі може зрости до 1324 тис. ц, що майже вдвічі перевищує сучасний обсяг виробництва.

6. Одним із визначальних факторів ефективного господарювання садівницького підприємства є його перехід на інноваційний шлях розвитку, який включає: технологічні і продуктові інновації, інновації в сфері збуту та інституціональні перетворення. Проведеними дослідженнями встановлено, що для умов Закарпаття найбільш ефективним є використання інтенсивних типів насаджень зі схемою садіння 1х4 та 2х4 м. Порівняно з традиційними типами насаджень рівень рентабельності при цьому зростає на 30-40%, а ефективність капітальних вкладень – на 60-70% відповідно.

7. Дослідженнями щодо інтенсифікації галузі встановлено, що із збільшенням рівня виробничих витрат на 1 тис. грн./га, урожайність плодових культур підвищується на 45 ц/га, а розмір прибутку – на 1,55 тис. грн./га. За проведеними розрахунками, в сучасних умовах розвитку галузі мінімальний рівень виробничих витрат, за якого досягається прибуткове виробництво плодів становить 3 тис. грн./га, а верхня гранична межа його збільшення досягає 16 тис. грн./га.

8. В дисертації встановлено, що при організації тривалого зберігання плодів в садівницькому підприємстві розмір прибутку зростає в 3 рази, а рівень рентабельності – в 1,5 раза. З метою планування ефективності даного процесу нами розроблена методика прогнозування рівня прибутку від тривалого зберігання плодової продукції залежно від її якості та терміну зберігання на основі вдосконаленої імітаційної математичної моделі. Вона дозволяє визначити оптимальні строки зберігання яблук для отримання найвищого економічного ефекту.

9. Бізнес-планування є важливим фактором забезпечення ефективної виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств. Важливим при цьому є врахування особливостей галузі при опрацюванні плану маркетингової діяльності; розробці проектно-кошторисної документації створення садів; розрахунках беззбиткового обсягу виробництва та грошових потоків; оцінки інвестиційного проекту методом дисконтування.

Публікації автора:

1. Пилипчинець Л.Ф. Організаційно-економічні особливості функціонування садівничих підприємств // Проблеми агропромислового розвитку Карпат. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Виноградово: Виноградівська районна друкарня. 2005. – Вип.13-14. – С.48-52.

2. Єрмаков О.Ю., Пилипчинець Л.Ф. Сучасний стан та перспективи розвитку садівництва в Закарпатті // Науковий вісник НАУ. – 2005. – Вип. 82. – С.168-171. (Особистий внесок – розраховано показники ефективності виробництва плодової продукції в садівницьких господарствах Закарпаття).

3. Пилипчинець Л.Ф. Оцінка ресурсного потенціалу садівницьких підприємств регіону // АгроІнКом. – 2006. – №3-4. – С.64-68.

4. Пилипчинець Л.Ф. Механізм державного регулювання діяльності садівничих підприємств // Економіка АПК. – 2006. – №5. – С.86-91.

5. Пилипчинець Л.Ф. До проблеми функціонування ринку плодоягідної продукції в регіоні // Науковий вісник НАУ. – 2006. – Вип. 97. – С.164-167.

6. Пилипчинець Л.Ф. Розвиток і ефективність інноваційних процесів у садівництві // Науковий вісник НАУ. – 2007. – Вип. 110. – С.166-170.

7. Пилипчинець Л.Ф. Моделювання інтеграційних процесів у садівництві // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господар-ства. – 2007. – №53. – С.218-224.

8. Пилипчинець Л.Ф. Кластеризація як фактор ефективної організації садівництва регіону // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2007. – №3(42). – Т.2. – С.169-174.