1. Суб’єктами агрохімічного сервісу є заводи-виробники хімічних препаратів, сільськогосподарські формування та підприємства, що надають агрохімічні послуги. Останні є проміжною ланкою, яка є необхідною для ефективної роботи інших суб’єктів підприємництва. Дослідженнями було виявлено декілька типів обслуговуючих підприємств: відкриті акціонерні товариства, що утворилися в результаті реорганізації обслуговуючих формувань системи «Сільгоспхімія»; новостворені формування, що розпочали діяльність за часів ринкових перебудов; обслуговуючі кооперативи, які надають різні види послуг; дилерські фірми, які у своїй більшості займаються лише збутом агрохімічних засобів. Нині серед суб’єктів агрохімічного сервісу поступово відновлюються взаємовідносини, зруйновані у результаті реорганізації виробничо-наукового потенціалу, та формуються організаційно-економічні механізми забезпечення сільськогосподарських товаровиробників засобами хімізації, створюються умови конкуренції, що сприяє поступовому зростанню обсягів використання агрохімічних послуг і, відповідно, сільськогосподарської продукції. 2. Аналіз розвитку агрохімічного сервісу за кордоном дає змогу визначити шляхи підвищення ефективності даного виду обслуговування, враховуючи специфіку вітчизняного ринку. На особливу увагу заслуговує закордонний досвід організації кооперативних зв’язків при виконанні агрохімічних робіт, співпраця заводів-виробників з обслуговуючими об’єднаннями, а також приклади вертикальної та горизонтальної інтеграції між суб’єктами агрохімічного сервісу з метою захисту власних інтересів. 3. Для вибору ефективних форм господарювання обслуговуючих підприємств необхідно досліджувати їх організаційні структури та проводити аналіз економічних показників діяльності даних формувань, взявши за основу індикатори їх фінансового стану, (фінансова стійкість, ліквідність та рентабельність виробничо-комерційної діяльності). Адже фінансова стабільність підприємства вказує на те, що його послуги користуються попитом серед сільськогосподарських товаровиробників і приносять прибуток. 4. Проведене маркетингове дослідження щодо кон’юнктурних змін попиту на агрохімічні послуги серед господарюючих суб’єктів Черкаської області виявило, що 69% респондентів бажають користуватися послугами обслуговуючих формувань, а також вважають економічно доцільними заходи, спрямовані на боротьбу зі шкідниками та хворобами, агрохімічні аналізи ґрунтів та рослин. Серед причин, що спонукають респондентів використовувати послуги обслуговуючих формувань, відзначаються – нестача технічного оснащення, відсутність необхідного об’єму складських приміщень та небажання працівників виконувати шкідливі для здоров’я роботи. 5. Комплексне дослідження фінансової діяльності обслуговуючих підприємств, проведене на прикладі типових представників області, відобразило важливу роль у формуванні їх ресурсного потенціалу зовнішнього інвестиційного чинника. Показники рентабельності власного капіталу відобразили інвестиційну привабливість ТОВ «АгроРось» та вказали на недоліки у планах оперативного та стратегічного розвитку ВАТ «Уманьагрохм». Показники поточної та абсолютної ліквідності відобразили можливість обслуговуючих формувань погасити лише незначну кількість короткотермінових зобов’язань. За результатами аналізу підприємства виявилися платоспроможними, адже суми їх активів перевищують зовнішні зобов’язання. Однак з метою підвищення ефективності власної діяльності даним підприємствам доцільно використовувати організаційно-економічні механізми інтеграції з фінансово стійкими підприємствами. 6. Динаміка використання агрохімічних послуг у Черкаській області вказує на те, що у період з 1990 року по 2000 рік обсяги обслуговування скоротилися до критично мінімальних. Особливо гострою є проблема зменшення використання органічних добрив, що пов’язано з негативними тенденціями розвитку тваринницької галузі. Кризові процеси позначилися також на виробниках хімічних препаратів, які скоротили обсяги виробництва, що відобразилося на вартості засобів, та орієнтували випуск продукції на експорт. Обслуговуючі формування балансували на межі банкрутства, тому для закріплення на ринку розширювали асортимент власних послуг відповідно до попиту. Починаючи з 2001 року, в Черкаській області відбулося поступове збільшення обсягів агрохімічного обслуговування (у 2005 році внесено мінеральних добрив в обсязі 45 кг д. р. на 1 га проти 26 кг д. р. на 1 га у 2001 р., відповідно оброблено засобами захисту рослин у 2005 р. 893,0 тис. га, проти 777,6 тис. га у 2001 р.) та сільськогосподарського виробництва (вироблено валової продукції на суму 1921 млн. грн у 2005 р., проти 1453 млн. грн у 2001 р.), зростають прибутки аграріїв ( у 2005 році отримано прибуток у сумі 354,1 млн. грн проти 69,6 млн грн у 2001 р.) та інших суб’єктів ринку, що є передумовами ефективного розвитку сфери послуг. 7. Для формування ефективних взаємовідносин між суб’єктами агрохімічного сервісу доцільно створити на обласному рівні асоціацію «Агрохімсервіс». Серед функцій запропонованого об’єднання слід запровадити такі: наукові дослідження, агрохімічне обслуговування та виробництво хімічних засобів. Членами асоціації можуть бути агрохімічні обслуговуючі підприємства різних форм власності, сільськогосподарські товаровиробники, науково-дослідні установи області та заводи-виробники (ВАТ «Азот» та Черкаський державний завод хімреактивів). 8. З метою вдосконалення економічних засад функціонування членів асоціації «Агрохімсервіс» розроблений трирівневий депозитно-кредитний механізм, який регулює взаємовідносини в об’єднанні. Його використання сприятиме акумуляції фінансових ресурсів для проведення агрохімічного обслуговування. Застосування депозитно-кредитного механізму дозволить отримувати вигоди всім членам асоціації, при цьому його ефективність сприятиме заохоченню інших суб’єктів агрохімічного сервісу до співпраці в межах даного об’єднання. Три рівні даного механізму забезпечать індивідуальний підхід до кожного окремого сільськогосподарського виробника. Інвестовані кошти в обслуговування будуть повернені аграріям у вигляді послуг разом зі додатковий доходом, який залежатиме від розмірів пайових внесків у діяльність об’єднання (три рівні вкладу). 9. Для досягнення необхідних обсягів виробництва зерна у регіоні, передбачених програмою Міністерства аграрної політики «Зерно України 2005–2010», нами розроблена регіональна імітаційна модель щодо виробництва зернових культур, яка передбачає застосування науково обґрунтованого агрохімічного обслуговування. Дана імітаційна модель є своєрідним стратегічним планом розвитку зернового підкомплексу області. Її структура передбачає планування заходів та їх обсягів у процесі виробництва, а також розрахунок економічної ефективності програми. Впровадження імітаційної програми дозволить отримати 2392 тис. т валової продукції зернових культур (пшениці, ячменю, кукурудзи), загальна вартість якої 1456,4 млн. грн. За розрахунками витрати на виробництво становитимуть 1166 млн. грн, що дозволить отримати сільськогосподарським товаровиробникам регіону 290,4 млн. грн прибутку, або 580 грн на 1 га посівної площі. Розробка подібних програм є одним із напрямів роботи запропонованої асоціації. 10. Для оптимізації обсягів використання агрохімічних засобів при виробництві зернових культур розроблена та адаптована до умов Черкаської області економіко-математична модель. Вона спрямована на підвищення рівня врожайності сільськогосподарських культур за рахунок оптимального використання запасів поживних речовин ґрунту та доз внесення мінеральних добрив, а також дозволяє здійснювати моделювання розвитку органічного землеробства у регіоні. Застосування даної моделі сприятиме збалансованому використанню ґрунтів та економії фінансових ресурсів (за рахунок зменшення витрат на мінеральні добрива та їх внесення буде отримано 315 млн. грн прибутку, що більше на 24,6 млн. грн відносно результатів імітаційної програми), що відображає інтереси суб’єктів агрохімічного сервісу. |