В результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовано низку висновків і пропозицій. Основні з них такі: 1. Розвиток організаційно-економічних аспектів захисту інтересів споживачів забезпечують процеси інституціоналізації консюмеризму. Консюмеризм являє собою систему відносин, що виникають у рамках організованого суспільного руху, спрямованого на захист інтересів споживачів та підвищення соціальної відповідальності виробників і продавців товарів (послуг) перед покупцями й суспільством загалом. Забезпечуючи споживачам свободу вибору та виконуючи захисну, інформаційну, просвітницьку і регулюючу функції, консюмеризм виступає тим механізмом у сучасному суспільстві, який сприяє вирівнюванню ринкових позицій споживача і продавця, виступає рушієм ділової активності, фактором підвищення життєвого рівня населення та примноження соціального капіталу. 2. Україна – одна з перших країн колишнього СРСР, які стали на шлях формування механізмів захисту інтересів споживачів. Сучасну організаційну структуру вітчизняного консюмеризму складають: система державних органів із захисту прав споживачів, система громадського захисту прав споживачів та комерційні структури, які виконують ті чи інші функції консюмеризму. 3. Аналіз проведеної органами виконавчої влади України роботи у сфері захисту інтересів споживачів показав, що 2003-2005 рр. стали важливим етапом розвитку вітчизняного консюмеризму. Постійне вдосконалення національного законодавства про захист прав споживачів, інформування і просвіта населення з питань споживчих прав, підвищення рівня професійної підготовки фахівців відповідної сфери, співпраця з міжнародними організаціями-консюмеристами і посилення ролі регіональних органів із захисту прав споживачів у реалізації державної консюмеристської політики позитивно вплинули не лише на стан споживчого ринку, а й на активність споживачів щодо відстоювання своїх інтересів. Разом з цим, реалізацію споживчої політики ускладнюють використання застарілих стандартів, норм і правил, невідповідність метрологічного забезпечення виробництва продукції сучасним вимогам, недостатній рівень використання сучасних інформаційних технологій, недостатнє фінансування сфери захисту прав споживачів та технічного регулювання. 4. Результати аналізу регіональних особливостей та проблем консюмеризму на прикладі Закарпатської області свідчать про необхідність пошуку шляхів покращення ситуації в цій сфері. Основними проблемами розвитку консюмеризму в регіоні є: недостатня кількість громадських організацій споживачів в області (базова проблема); низький рівень обізнаності громадян про свої споживчі права та можливості їх реалізувати; незадовільний кількісний склад кадрів консюмеристських органів (проблеми другого рівня); низький рівень поінформованості громадян про діяльність служби захисту прав споживачів; низький рівень довіри громадян до державних органів із захисту прав споживачів; недостатня кількість консюмеристських утворень на території області (проблеми третього рівня); низька активність споживачів щодо відстоювання своїх прав особисто та через консюмеристські органи; нераціональне розташування консюмеристських органів по території області (проблеми четвертого рівня). Результати проведеного соціологічного опитування громадян з метою вивчення їх консюмеристських настроїв підтверджують гостроту вище перерахованих проблем. 5. Для подальшого розвитку консюмеризму в Закарпатській області пріоритетними напрямками регіональної споживчої політики мають стати просвітництво у сфері захисту прав споживачів та вдосконалення організаційного забезпечення консюмеризму. Постала гостра потреба у переорієнтації основної уваги з виявлення порушень прав споживачів на врахування консюмеристських настроїв громадян, на допомогу їм у підвищенні рівня знань у цій сфері. 6. В забезпеченні процесів інституціоналізації консюмеризму в Україні важливим є створення сприятливого середовища для розвитку громадських організацій на основі врахування досвіду країн з розвинутою ринковою економікою. Вирішення проблем фінансового, правового і психологічного характеру у функціонуванні цих організацій дозволить їм перетворитися на реальну соціальну силу, спроможну диктувати свої умови на споживчому ринку, здійснювати зворотній оздоровлюючий вплив на економіку та суспільство країни загалом. 7. Неоднорідність розвитку консюмеризму в різних містах і районах Закарпатської області зумовлює недоцільність організації роботи державних органів у рамках єдиної регіональної програми захисту прав споживачів. Споживча політика на рівні даного регіону повинна ґрунтуватися на диференційованому за територіальною ознакою підході до вирішення проблем захисту інтересів споживачів. 8. Використання в практиці регіонального управління запропонованого методичного інструментарію вимірювання розвитку консюмеризму, в основі якого лежить побудова й розрахунок регіонального індексу розвитку консюмеризму, дає змогу проводити об’єктивні територіальні порівняння та визначати зони регіону, котрі в першу чергу потребують покращення тих чи інших аспектів консюмеризму. Результати застосування методичного інструментарію можуть виступити базою для розробки ефективних регіональних програм захисту інтересів споживачів, для оцінки напрямів політики в даній сфері, а також використовуватися для визначення пріоритетності стратегічних цілей регіонального розвитку. |