У дисертаційному досліджені зроблено узагальнення теоретичних і нормативних організаційно-методичних положень і запропоновано новий підхід до вирішення наукової задачі створення системи регулювання поглинання суб’єктів господарювання та зроблені наступні висновки: 1. Поглинання суб’єктів господарювання є об’єктивним закономірним явищем ринкової економіки, що відбувається задля забезпечення ефективності економічної діяльності. Обставини, які зумовлюють зростання підприємств шляхом поглинання інших є: купівля діючого підприємства здійснюється із його репутацією та сталими традиціями; витрати, які необхідні для внутрішнього зростання можуть бути на багато більшими ніж ті, які необхідні для купівлі існуючого підприємства; борги, які переходять до підприємства-покупця можуть бути використані на його користь; внаслідок злиття підприємство може використовувати виробничий та науковий потенціал іншого. 2. В Україні явище поглинання суб’єктів господарювання асоціюється в основному як негативне. Це є однією з причин того, що обсяг залучення іноземних інвестицій в Україну на душу населення є найнищим у Європі – лише 3 USD на одного мешканця. Так само вкрай низькими є обсяги купівлі підприємств за кордоном – 111,2 USD на одного мешканця. Тоді, як в країнах з розвиненою економікою обсяги купівлі іноземних підприємств і їх продаж у сотні раз вище. 3. Однією з причин порівняно низького рівня обсягів поглинання (відчуження) суб’єктів господарювання, а отже і обмеження засобів підвищення ефективності їх діяльності є недосконалість системи регулювання процесів поглинання. 4. Поглинання є одним із видів ринкової реструктуризації суб’єкта господарювання шляхом зміни власника майна, торгової марки, бренду. Системою регулювання поглинання суб’єктів господарювання є сукупність засобів, норм, методів, правил і процедур з допомогою яких здійснюються процеси поглинання. 5. В Україні діюча система регулювання поглинання суб’єктів господарювання законодавчо закріплена лише фрагментарно, в основному, стосовно здійснення процедури банкрутства. Чинне законодавство вимагає серйозного доопрацювання, оскільки, як показує практика, наслідком банкрутства далеко не завжди є прихід дійсно ефективних власників. Недосконалість законодавчих правил гри призвела до того, що почали створюватися й активно діяти цілі групи, які спеціалізуються на навмисному банкрутстві підприємств із метою розпродажу активів. Паралельно з доробкою нормативної бази, що регулює банкрутство, безсумнівно повинні вноситися зміни й в українське корпоративне право, спрямовані на забезпечення захисту інтересів акціонерів. 6. Подальше вдосконалення системи регулювання процесів поглинання повинно бути спрямоване на створення сукупності організаційних і економічних норм і правил, які б забезпечували дотримання економічних і соціальних інтересів наступних зацікавлених сторін: суб’єктів, які втрачають право власності на майно, що поглинається; суб’єктів, які набувають право власності на майно; трудових колективів суб’єктів господарювання, що змінюють власника; територіальних громад, учасниками яких є трудові колективи суб’єктів господарювання, що поглинаються. 7. Як окремі складові системи регулювання поглинання суб’єктів господарювання, що вимагають окремої додаткової розробки (вдосконалення) у дисертації виділені: методи добровільного поглинання; методи примусового поглинання; методи реструктуризаційного поглинання. 8. Банкрутство є найбільш користованим способом перехоплення контролю. Не залежно від причин, які об’єктивно підштовхують набувача до використання банкрутства як інструменту примусового поглинання, необхідно відзначити головне: банкрутство, по своїй суті, є зовсім відособленим економічним явищем і, як показує досвід країн з розвиненою ринковою економікою, має мало спільного з боротьбою за контроль над власністю. Банкрутство – це механізм, орієнтований на своєрідну санацію економіки, ліквідацію абсолютно нежиттєздатних підприємств і оздоровлення підприємств, які мають потенційну можливість успішно функціонувати в умовах ринку. З метою посилення механізмів захисту інтересів власника і трудового колективу суб’єкта господарювання, що підлягає поглинанню необхідно удосконалити процедуру банкрутства підприємств. 9. Визначено ступінь впливу так названого „людського фактору” на процес прийняття рішення про поглинання суб’єкта господарювання. Для забезпечення належної корпоративної поведінки між керівництвом господарюючого суб’єкта та його працівниками, розвитку культури корпоративного управління пропонується учасникам підприємницьких відносин активно долучатися до створення та впровадження у життя кодексу корпоративної поведінки. Незважаючи на рекомендаційний характер таких кодексів, існуючі механізми контролю і, зокрема, нагляд за дотриманням положень кодексу з боку державних органів і негайне розкриття інформації про відхилення від сумлінної ділової практики з боку окремих підприємств, змушують менеджмент дотримуватись загальноприйнятих правил корпоративної поведінки. | 