В дисертаційній роботі розв’язано актуальну науково-прикладну задачу – підвищення організаційно-економічної ефективності функціонування підприємств авіаційної промисловості на базі інноваційного розвитку – трансферу технологій. Розроблені та науково обґрунтовані методичні підходи та рекомендації дозволили сформулювати наступні теоретико-практичні результати. 1. Відновлення підприємств авіаційно-будівної промисловості, яке базується на інноваційній моделі розвитку, вимагає формування і проведення ефективної державної політики, націленої на підвищення рівня конкурентоспроможності національної продукції промисловості на основі трансферу технологій. 2. Розвиток інноваційної діяльності в умовах ринку супроводжується прискоренням системоутворюючих та інтеграційних процесів, що приводить до створення інноваційних структур – бізнес-інкубаторів, технопарків, інноваційних центрів, технополісів, та формування яких розглядається як початкова стадія життєвого циклу технологічних інновацій. 3. Комерціалізація технологій вимагає більш активного обміну ідеями та думками за технологіями, що приносять вигоди на рахунок повернення інвестицій в НДДКР, збільшення обсягу наукоємної продукції, а також підвищення її якості й зниження цін нововведень. 4. Розкрито сутність поняття „трансфер технологій”, що трактується поетапним процесом формування технологічних інновацій, визначено зміст, значимість та їх роль, що дало змогу розглядати як новий інструментарій теорії та практики. 5. Нова економічна категорія „трансфер технологій” відбиває провідну участь в інноваційному оновленні авіаційної промисловості, дає змогу більш глибокого пізнання сутності галузевих процесів, розкриває функціональні зв’язки між суб’єктами та механізмами прискорення організаційно-технологічного розвитку галузі. 6. Встановлено, що вплив трансферу технологій на комерціалізацію виробничої діяльності вимагає одночасного сполучення факторів: наявності мотивації та відповідних лідерів, реального потокового запиту ринку, технічної спроможності тощо. 7. Дослідження трансферу технологій в авіаційній промисловості дало змогу встановити основні стадії розвитку авіадвигунобудування, виявити закономірності розвитку високотехнологічної та наукомісткої продукції. 8. Організаційно-економічний механізм трансферу технологій виявляється на різних рівнях: внутрішньогалузевому; міжгалузевому в межах групи країн зі схожим політичним устроєм і економічним рівнем розвитку; міждержавному, між груповому та ринковому, коли реалізація економічних, інтелектуальних потреб та відношень поєднується та проявляється в процесі управління національною економікою. 9. Трансферна діяльність стимулює як маркетингову так і управлінську функції, орієнтується на зміни ринкової кон’юнктури, прогнозування пріоритетних тенденцій соціально-економічного розвитку і пошуку техніко-технологічних, організаційно-фінансових та інших механізмів використання технологічно-інноваційної продукції, що сприяє формуванню та ефективному функціонуванню на базі високих технологій. 10. Встановлено підвищення організаційно-економічної ефективності функціонування підприємств авіаційної промисловості шляхом застосування трансферу технологій при виробництві серійного вертольоту Ка-226 (Ка-228) із двигунами АН-450. 11. Виявлено підвищення ефективності функціонування підприємств авіаційної промисловості на основі інноваційного розвитку та передачі трансферу технологій, яке зменшує накладні витрати, виробничі площі та тривалість виробничого циклу двигуна вертольоту Ка-226 (Ка-228). 12. Показано, що використання трансферу технологій на підприємствах авіаційної промисловості є результатом розвитку наукомістких виробництв з впровадженням новітніх наукових досягнень, створенням нових зразків продукції з підвищеним техніко-технологічним рівнем підприємств. Таким чином, авіаційна промисловість як складова важлива ланка єдиної транспортної мережі завдяки інноваційному потенціалу має всі необхідні та достатні передумови для ефективного техніко-технологічного розвитку наукоємного виробництва на базі технологічного трансферу діяльності. |