Анотація до роботи:

Дзюбенко Л. М. Організаційно-економічне забезпечення прибутковості підприємств (за матеріалами деревообробних комбінатів України). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 — Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). — ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних і практичних засад системного організаційно-економічного забезпечення прибутковості підприємств і розробці практичних рекомендацій щодо його формування та впровадження в динамічних ринкових умовах. Визначено взаємозв’язок прибутковості та конкурентних переваг підприємств. Розкрито систему передумов формування прибутковості, стратегічні заходи з реструктуризації виробництв і впровадження аутсорсингу, напрями раціоналізації ціноутворення та витрат підприємств.

Поглиблено теоретико-методичні засади щодо прибутковості підприємств, а саме: вперше визначено процес прибутковості підприємства як сукупність відповідних складових елементів-категорій; удосконалено поняття “прибутковість підприємства”, “рентабельність”, “дохідність”; уточнена видова класифікація прибутковості підприємств як результату; сформовано ланцюг прибутковості підприємства; визначені альтернативні стратегії підвищення прибутковості.

Надано аналітичну оцінку прибутковості деревообробної промисловості України, досліджуваних деревообробних комбінатів та діючих засобів її забезпечення. Обґрунтовано методичні підходи до забезпечення процесу прибутковості підприємств, на основі яких здійснена оптимізація управлінських рішень на окремих деревообробних комбінатах.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розробки й обґрунтування теоретико-методичних і прикладних засад формування та впровадження системи організаційно-економічного забезпечення прибутковості підприємств. Основні висновки за результатами дисертації є такими:

1. Проведені вітчизняними та зарубіжними науковцями дослідження категорії “прибутковість підприємства” носять фрагментарний і несистемний характер та не висвітлюють особливості, які базуються на засадах процесного підходу. Узагальнення теоретико-методичних засад прибутковості підприємств дозволило виокремити як самостійні поняття “прибутковість”, “рентабельність” і “дохідність”. Прибутковість як результат, характеризуючи ступінь ефективності діяльності підприємства, пов’язується з масою і нормою прибутку, а як процес передбачає управління авансованим капіталом і витратами підприємцем для формування достатніх доходів, їх раціонального розподілу й використання, отримання прибутку та його інвестування у приріст капіталу.

2. Дослідження процесу прибутковості підприємства дозволяє виокремити його складові елементи (категорії “капітал”, “витрати”, “доходи”, “прибуток”) і визначити ланцюг прибутковості підприємства, який дає можливість отримувати зиск від залучення більшого капіталу з найменшими витратами. Отже, прибутковість підприємства є функцією поточних інвестицій та інвестицій у недалекому минулому, таким чином прибутки йдуть слідом за інвестиціями з лаговим запізненням.

3. Найважливішим завданням процесу прибутковості підприємства є формування достатніх доходів, їх раціональний розподіл й ефективне використання, а його стрижнем — формування достатнього власного капіталу для забезпечення відтворювальних процесів. Прибутковість підприємства за економічною сутністю пов’язана з отриманням прибутку, а не з одержанням пасивних доходів (ренти, процента). Тому, необхідно відмежовувати прибуток, який отримують підприємці з управління капіталу, від процента чи ренти, отриманих з використання капіталу або майна як власності.

4. Існуючі класифікації прибутковості підприємств як результату (маси і норми прибутку) є незавершеними, особливо щодо норми прибутку, і не відображають її видові прояви. Це свідчить про багатоплановий характер, множинність факторів впливу на прибуток і зв’язок з багатьма складними передумовами його формування. Виокремлення класифікації норми прибутку підприємств дозволяє системно визначати кінцеву результативність і прогнозувати їхню діяльність.

5. Аналітичні оцінки стану та розвитку деревообробної промисловості дозволяють зробити висновок щодо неефективності проведення трансформаційних процесів, недостатності обґрунтування урядових рішень з регулювання даної сфери бізнесу, техніко-технологічної відсталості виробничих і супровідних процесів, недоліків маркетингової діяльності, неадаптованості до підвищеного рівня ризиків тощо. Найчастіше з проблемою прибутковості стикаються комбінати, які мають концентрацію технологічно споріднених виробництв на одному підприємстві та не мають достатнього рівня концентрації і централізації капіталу.

6. Збитковість більшості деревообробних комбінатів зумовлена зменшенням обсягів виробництва, зростанням собівартості продукції та сплатою податку на прибуток за наявності непокритих збитків. Зростання прибутковості восьми комбінатів досягнуто завдяки підвищенню конкурентоспроможності їх продукції за рахунок впровадження інновацій та залучення інвестицій. Тому, результати діяльності підприємств залежать від структури та ефективності використання власного і позикового капіталу, що засвідчує збільшення норми прибутку на капітал як за рахунок норми прибутку з продажу, так і продуктивності капіталу. Адже застарілі технології та обладнання, скорочення обсягів і незавантаженість виробництв вимагає проведення реструктуризації активів.

7. Конструктивний аналіз теоретичних напрацювань і діючої практики щодо системи організаційно-економічного забезпечення прибутковості підприємств дає змогу дійти висновку про існування окремих несистемних фрагментів, що створює передумови для її розробки, обґрунтування та впровадження на вітчизняних комбінатах. Первинним у цій системі є комплекс організаційно-економічних заходів, які мають визначені терміни, результат, виконавців і необхідне ресурсне забезпечення. Комплекс заходів з розвитку підприємства сполучає передумови формування та управління прибутковістю, які перетворюються на конкурентні переваги і сприяють збільшенню прибутковості в довгостроковому періоді.

8. Заходи із реструктуризації виробництв комбінатів і впровадження аутсорсингу дозволять ефективно організувати виконання управлінсько-виробничих завдань, створити службу маркетингу та оптимізувати процес інвестування капіталу.

9. Стратегічні заходи з управління процесом прибутковості дозволяють розробити динамічну модель деревообробного комбінату та забезпечити розвиток його виробництв будь-яким із таких способів: зміни фінансового потоку (надходження капіталу і реінвестування прибутку у власну діяльність); збільшення виробничого потенціалу для забезпечення зростання фондовіддачі та матеріаловіддачі, оборотності оборотних коштів й обсягу випуску продукції на одиницю вкладеного капіталу, економії ресурсів і зниження собівартості продукції; оптимальних управлінських рішень щодо раціональної структури капіталу, напрямів розвитку виробництв, цінової та асортиментної політики.

10. Для підвищення прибутковості підприємств доцільною є раціоналізація витрат, яка досягається вищою якістю, новизною і своєчасністю випуску продукції. План раціоналізації витрат стає серцевиною не тільки вдосконалення цільового ціноутворення, а й максимізації прибутковості. Постійне зниження цін, орієнтоване на прибуткове завоювання ринку, спонукає до економії витрат на виробництво та реалізацію продукції, сприяє зростанню її продажів. Порівняно вища прибутковість комбінатів-лідерів забезпечується як масою прибутку від розширення збуту, так і нормою прибутку від зниження собівартості сучасної продукції для споживача.

11. Застосування методики прогнозування та оцінювання забезпечення процесу прибутковості підприємств з позицій оптимізації управлінських рішень дозволяє визначити найефективніший її механізм. В основі прийняття стратегічних рішень мають бути показники норми прибутку від інвестицій, що веде до зосередження на короткострокових прибутках і норми прибутку з продажу, яка зосереджує на прибуткове зростання в довгостроковому періоді.

Реалізація сукупності теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій побудови та впровадження організаційно-економічного забезпечення прибутковості вітчизняних підприємств сприятиме високоефективному їх функціонуванню і розвитку в сучасних умовах ринкових трансформацій.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Дзюбенко Л. М. Методологічні особливості планування прибутковості підприємства // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвідомчий науковий збірник. Заснов. у 1992 р. Вип. 8 / Відп. ред. С. Ф. Покропивний. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 135—139. — 0,29 д. а.

2. Дзюбенко Л. М. Організаційно—економічні передумови формування прибутковості підприємства // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Заснов. у 1992 р. Вип. 16. — К.: КНЕУ, 2006. — С. 142—150. — 0,6 д. а.

3. Дзюбенко Л. М. Оцінка прибутковості підприємства // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвідомчий науковий збірник. Заснов. у 1992 р. Вип. 7 / Відп. ред. С. Ф. Покропивний. — К.: КНЕУ, 1999. — С. 110—115. — 0,40 д. а.

4. Дзюбенко Л. М. Прибутковість як основа стабільного розвитку акціонерного товариства // Ринок цінних паперів України. – 2005. – №11–12. – С.45-51. – 0,91 д. а.

5. Диба М. І., Ягодка А. Г., Дзюбенко Л. М. Теоретико-методологічні основи господарського регулювання в сучасній економічній системі // Економіка України. — 2005. — № 10. — С. 42—48. — 0,81 д. а. (автору особисто належить 0,24 д. а. — дослідження передумов та характеристика ознак господарського регулювання за рівнями, моделями і механізмом).

6. Олексюк О. І., Дзюбенко Л. М. Прибутковість в управлінні результативністю діяльності сучасних компаній // Фінанси України. — 2006. — № 12. — С. 101—111. — 0,96 д. а. (автору особисто належить 0,35 д. а. — оцінка прибутковості і дослідження зміни маси прибутку окремих деревообробних комбінатів за рахунок результативних показників обсягу продажу, ціни і продуктивності виробництва).

В інших наукових виданнях:

7. Дзюбенко Л. М. Аутсорсинг як напрям оптимізації затрат деревообробного комбінату // Економіка підприємства: теорія та практика. Зб. мат. Міжнар. наук.—практ. конф. 23—24 березня 2006 р. / Відп. за вип. Г. О. Швиданенко. — К.: КНЕУ, 2006. — С. 72—75. — 0,24 д. а.

8. Дзюбенко Л. М. Вплив податкових реформ на ефективність діяльності підприємств // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку): Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції 20-22 грудня 2001 року.– Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.– С. 72–74. – 0,16 д. а.

9. Дзюбенко Л. М. Розробка стратегії управління механізмом прибутковості деревообробного комбінату // Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика. Матеріали Міжнар. наук.—практ. конф. (27—28 жовтня, м. Київ) / Відп. ред. А. А. Мазаракі. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. — С. 118—121. — 0,25 д. а.

10. Дзюбенко Л. Н. Стратегические резервы прибыльной деятельности предприятия в рыночных условиях хозяйствования // Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки: Наукове видання. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Х.: ХДАДТУ, 17-19 листопада 1999 року. — С. 304—305. — 0,12 д. а.