У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що проявляється в удосконаленні методичних підходів до підвищення ефективності функціонування підприємств електроенергетики. Основні висновки автора дисертаційної роботи полягають у: 1. В роботі доведено, що структура електроенергетики на найближчу перспективу має передбачати збільшення питомої ваги виробництва електроенергії на ТЕС, за рахунок зниження її виробництва на АЕС, зростання виробництва на ГЕС і більш ніж у два рази - на електростанціях, що працюють на нетрадиційних і поновлюваних джерелах енергії. 2. Подальший розвиток конкуренції в електроенергетиці вимагає її диверсифікації, використання власних джерел енергії, що можливо при максимальній децентралізації електровиробництва і впровадженні енергозберігаючих технологій. 3. Ринкові механізми мають забезпечити конкуренцію між електростанціями державної, колективної та приватної форм власності, функціонування незалежних виробників електроенергії поряд з потужними державними і акціонерними електростанціями; залучення користувачів електроенергії до фінансування програм з енергозбереження. 4. Збільшення частки нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії в енергобалансі поліпшить фінансовий стан галузі, у зв'язку зі зменшенням валютних витрат на імпортне паливо, і з'явиться додатковим фактором розвитку вітчизняного енергомашинобудування. Необхідною умовою ефективного розвитку електроенергетики є створення сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання участі іноземного і приватного капіталу в реалізації енергозберігаючих проектів і розробка енергоефективних технологій використання власних паливно-енергетичних ресурсів. 5. Наднормативні технологічні витрати електроенергії, у середньому по енергокомпаніям Мінтопливоенерго за період з 2000 до 2004 р.р. зросли і становлять 7,2%. У середньому по компаніям, відібраним для аналізу, вони оцінюються в 11,4%. Серед останніх найбільші ці втрати в «Одесаобленерго» - 20,4%. Для зниження наднормативних ТВЕ необхідно ефективніше використовувати як технічні, так і організаційні фактори. З числа технічних факторів, першочерговими є: заміна діючих трансформаторів і електролічильників на трансформатори менших номіналів і на лічильники, що відповідають вимогам Держстандарту; з числа організаційних факторів - проведення рейдів з виявлення безоблікового споживання електроенергії, складання актів про порушення ПКЕЕ і їхня оплата. 6. Для поліпшення системи двосторонніх розрахунків і платіжної дисципліни варто впроваджувати програми автоматизованих розрахунків із споживачами і переходити на подекадну оплату електроенергії юридичними особами. Впроваджувати гнучкі системи стимулювання персоналу, однієї з умов якої є стовідсотковий збір коштів від споживачів. Вчасно відключати боржників від електроенергії. 7. Дебіторська заборгованість за електроенергію в оборотних активах енергопоставляючих компаній, становить від 67% до 87% і займає визначальну роль у їхньому фінансовому стані. Основними причинами збільшення дебіторської заборгованості є: низький рівень платоспроможності споживачів електроенергії, відсутність надійного фінансування з боку держави бюджетних організацій, установлених пільг і субсидій, невміння використовувати всі існуючі можливості законодавства і запізніле реагування на борги, строк позовної давності яких минає. 8. Для скорочення дебіторської заборгованості необхідно: налагодити чітку взаємодію між юридичними і фінансовими службами компаній, ввести диференційований підхід у роботі зі споживачами електроенергії з урахуванням їх платоспроможності; заключати договори про поставку електроенергії на умовах передоплати, авансових платежів і подекадної оплати, постійно здійснювати тиск на боржника. 9. При формуванні тарифів на передачу і поставку електроенергії основною вимогою є досягнення збалансованості, їхньої доступності для споживачів і можливості техніко-організаційного розвитку енергокомпаній. Рівень тарифів для аналізованих компаній у цей час є достатнім. Він забезпечує поточний розвиток компаній, однак для швидкого та ефективного відновлення електричних мереж назріла необхідність у перегляді тарифів. 10. Запропоновані інноваційні зміни в структурі електроенергетичного комплексу забезпечують зниження собівартості електроенергії та забруднення навколишнього середовища. Використання резервів заощадження паливно-енергетичних ресурсів забезпечить зниження обсягів імпорту нафти і природного газу, відповідного заощадження валютних засобів держави. 11. Інноваційна структура електроенергетики України передбачає розвиток енергопотужностей на власних ресурсах і використанні поновлюваних і нетрадиційних джерел енергії. Визначення реальних потреб в електроенергії на найближчу перспективу має базуватися на очікуваному рівні внутрішнього валового продукту і його питомої електроємності. |