1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що питання організації спортивно-оздоровчої діяльності у вищому навчальному закладі вивчено недостатньо. Численні дослідження виявили низький рівень стану здоров’я студентів, їх рухової активності, фізичної підготовленості, інтересу до занять з фізичного виховання. Відсутність сформованої потреби студентів у систематичних заняттях фізичними вправами та байдуже ставлення до навчального процесу вимагають змін в організації фізичного виховання у ВНЗ, сутність яких повинна зводитися до формування фізичної культури особистості. У навчальному процесі доцільно відмовитися від примусового змісту фізичного виховання і звернутися до особистості студента, його інтересів і потреб у сфері фізичного і духовного виховання. 2. Дослідження показників фізичної підготовленості студентів Технологічного університету Поділля свідчать про: вихідний рівень фізичної підготовленості студентів на першому курсі недостатній; стан фізичної підготовленості студентів протягом навчання у вищому навчальному закладі погіршується (кількість студентів з високим рівнем фізичної підготовленості до четвертого року навчання значно зменшується, а з нижчим за середній рівнем– зростає майже до 50%); необхідні організаційні зміни у системі навчальних і позанавчальних занять для забезпечення позитивного впливу на рівень фізичної підготовленості та здоров’я студентів. 3. На підставі вихідних соціологічних досліджень встановлено, що 37,4% студентів Технологічного університету Поділля мають недостатню для збереження здоров’я та підвищення фізичної працездатності рухову активність (до 6 годин на тиждень). Близько 50% студентів ніколи не займалися фізичними вправами у позанавчальний час. Однією з вагомих причин цього явища є негативне ставлення студентів до традиційного змісту фізичного виховання (20,9% респондентів). 4. Вивчення фізкультурно-оздоровчих потреб студентів дозволяє стверджувати, що провідним мотивом до занять фізичними вправами є бажання отримати залікову оцінку (56,3% відповідей респондентів). Набагато менша частка опитаних відвідує заняття з фізичного виховання з метою зміцнення здоров’я ( 21,2 %). 5. Значна кількість опитаних (35,9%) дає негативну оцінку традиційному змістові навчальних форм занять фізичним вихованням і пропонує надати можливість займатися видами спорту за власним вибором (42,5%). Це, на їх думку, сприятиме зростанню інтересу до навчальних занять, підвищенню рівня фізичної підготовленості та зміцненню здоров’я. 6. Результати організаційно-педагогічного експерименту підтвердили доцільність утворення у Технологічному університеті Поділля навчального спортивно-оздоровчого центру із секціями з видів спорту. Залучення студентів до занять видами спорту у позанавчальний час і можливість продовжувати їх у процесі обов’язкових занять з фізичного виховання у групах зі спортивною спрямованістю відіграли роль зв’язуючої ланки між навчальними та позанавчальними формами занять і підвищили обсяги рухової активності студентів. 7. Розроблена та впроваджена організаційна модель, що передбачала делегування додаткових повноважень спеціалізованим структурним підрозділам ВНЗ з активізації спортивно-оздоровчої діяльності студентів у режимі навчання, позанавчальний час, у вихідні дні та під час канікул, сприяла збільшенню обсягів рухової активності завдяки таким аспектам: відвідування додаткових занять з обраного виду спорту у Навчальному спортивно-оздоровчому центрі у позанавчальний час, під час сесій і канікул; обрання бажаного виду спорту для занять у навчальний час; удосконалення спортивної майстерності найбільш обдарованих студентів-спортсменів у клубах з видів спорту; моральне та матеріальне заохочення студентів до подальших активних спортивних занять упродовж навчання. 8. Комплексний підхід до організації процесу фізичного виховання, покладений в основу запропонованої моделі, сприяв покращенню показників відвідування занять (на 20,3%), зменшенню пропусків занять через хворобу (на 70,7%), підвищенню рівня фізичної підготовленості (на 21,5% зросла кількість студентів з високим РФП і на 14,9% зменшилася кількість студентів із нижчим за середній РФП) та рівня фізичного здоров’я (зросла кількість студентів з вищим за середній РФЗ (на 18,0%), і на 7,0% знизилася кількість студентів з низьким РФЗ). 9. Експеримент з упровадження розробленої організаційної моделі спортивно-оздоровчої діяльності студентів у режимі навчання, позанавчальний час, у вихідні дні та під час канікул спричинив суттєві зміни у структурі мотивів до занять фізичними вправами учасників експериментальних груп. Повторне опитування виявило, що 51,4% респондентів назвали головним мотивом спортивні досягнення студентів-спортсменів; 46,2% - бажання мати гарну статуру; 36% - зміцнити здоров’я; 31,3% - підвищити працездатність. У студентів, які займалися фізичним вихованням традиційного змісту, структура мотивів практично не змінилася. Головним з них залишилося бажання отримати залікову оцінку (51,6%). 10. У зв’язку з типовістю базового ВНЗ, у якому проводився експеримент, і складу учасників експерименту аналогічні результати можуть бути отримані після впровадження запропонованої організаційної моделі в інших навчальних закладах, які мають відповідний кадровий склад і матеріальну базу. |