1. Здійснений аналіз дозволив констатувати необхідність впровадження в систему професійної освіти та підготовки спеціалістів силових відомств України нових психолого-педагогічних технологій, що адекватні новим соціально-економічним реаліям, а також новим завданням, що ставляться сучасним моментом перед Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями. Показано, що в умовах суспільних перетворень об’єктивно назрілою є потреба в дієвій особистості, яка здатна змінювати ситуації соціального буття, створювати інноваційні орієнтири власної діяльності, виявляти належну здатність до самоуправління, а також до ефективного застосування відповідних впливів на іншого. З цього погляду, оволодіння військовими керівниками засобами психологічного впливу на підлеглих є необхідною передумовою їх ефективної професійної діяльності. У складі існуючих поглядів евристичною була визнана структура впливів, що складається із 4 аспектів: інтенціонального, операційного, результативного та статусно-рольового. 2. Розкрито особливості впливів, спрямованих на різні сфери особистості: потребово-мотиваційну, емоційну, вольову, комунікативно-поведінкову, когнітивну. 3. Розроблена та апробована в дослідженні технологія психологічного впливу дозволяє підвищити ефективність управлінського впливу шляхом застосування комплексу прийомів, техніки, методів безпосереднього та опосередкованого впливу, відтак забезпечувати ефективне розв’язання завдань військової служби. Ефективність організації психологічного впливу військових керівників на підлеглих відповідно до розробленої у даному дослідженні технології психологічного впливу була доведена результатами експериментального дослідження, а також експертними оцінками військових керівників Збройних Сил України та інших військових формувань. Аналіз отриманих за допомогою розробленої програми результатів показав, що у військовослужбовців експериментальних груп відбулися істотні зміни за всіма досліджуваними властивостями, а саме: здатністю переконувати людей, комунікабельністю, інтелектом, професійною компетентністю, домінантністю, «здатністю до прийняття боротьби», мотивацією успіху, впевненістю у собі. Так, за здатністю переконувати людей дуже високого, високого та середнього рівня досягли 91,3% досліджуваних експериментальної групи (63% – у контрольній групі). Аналіз відгуків на випускників НАДПСУ, які брали участь у формуючому експерименті, свідчить, що фахові показники військових керівників в оперативно-службовій діяльності є значно вищими у порівнянні з контрольною групою. 4. У дослідженні були визначені основні організаційні умови активізації психологічного впливу, такі як: знання військовими керівниками закономірностей, принципів, форм і методів організації психологічного впливу; оволодіння військовими керівниками технологією психологічного впливу на підлеглих та її постійне удосконалення; уміння військових керівників практично оцінювати досягнуті результати, вносити, в разі необхідності, необхідні корективи до організації та здійснення психологічного впливу; володіння військовими керівниками прийомами аргументації. 5. Узагальнення отриманого масиву даних дозволили розробити й запропонувати для практичної діяльності відповідні рекомендації, що містить такі вимоги: психологічний вплив повинен організовуватися відповідно до індивідуально-типологічних особливостей адресату впливу. Задоволення цієї вимоги сприяє формуванню у суб’єкта впливу передумов, необхідних для ефективної реалізації ним управлінських функцій; психологічний вплив доцільно будувати у вигляді ланцюжка: тези та аргументи, причини та наслідки. При цьому в його змісті потрібно рухатися від відомого до нового, від традиційного до інноваційного; треба враховувати, які конкретно аспекти психологічного впливу виявляються для підлеглих найбільш вразливими; чим яскравіший, різноманітніший, переконливіший психологічний вплив, тим легше досягається бажаний результат, і тим ефективніше можна впливати на психологічну сферу підлеглих. 6. Порівняльний аналіз ефективності впровадженої технології підтвердив обґрунтованість сформульованої гіпотези щодо доцільності та необхідності застосування в підрозділах Збройних Сил України та інших військових формуваннях спеціальних заходів, що спрямовані на підвищення ефективності психологічного впливу військових керівників на підлеглих. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальшої роботи: визначення організаційних умов психологічного впливу військових керівників на військові колективи; розробка змісту та специфіки застосування психологічного впливу з огляду на конкретний статус військового керівника у стабільних і мінливих ситуаціях посадової ієрархії. |